Від добровольця до командира взводу — історія українського героя
Його бойове псевдо «Кук». На війні вже майже 3 роки, з самого початку повномасштабного вторгнення.
-У мене все дуже непогано з історією, зокрема військовою, – розповідає воїн про свою мотивацію піти добровольцем на фронт. – Я знав, хто ворог України, а отже і мій ворог, та звідки його чекати. Абсолютно не вівся на закиди російськомовних людей (а таких було чимало, й навіть серед рідних) та наполегливо займався військовою підготовкою.
Коли настало 24 лютого 2022 року у хлопця була рішуча переконаність у необхідності захисту рідної землі та відповідна базова підготовка, і він впевнено попрямував до ТЦК.
Так потрапив до 108-ї окремої бригади територіальної оборони. Став старшим стрільцем. Згадує, як гордився своїм кулеметом РПК і намагався допомагати побратимам, які не служили в армії та майже нічого не знали про зброю та війну.
Нині «Кук» вже командир взводу, а час від часу за відсутності командира роти виконує його обов’язки.
Як сержант він чітко визначає різницю між роллю та місцем молодших командирів у радянській та нинішній українській армії, армії яка воює.
-Між ними – прірва, – безкомпромісно заявляє «Кук». – Адже за радянської доби сержант –це була людина ближче до офіцера, виконувала вказівки. У нас сержант – це основа підрозділу, на якому лежить відповідальність, пов’язана з оперативним командуванням на полі бою. На ньому – вся організація, логістика. Якщо коротко, в українській армії сержанти працюють у визначеній їм сфері компетенції, працюють зізнанням справи, не оглядаючись на когось вище, як це було раніш.
«Кук» зауважує, що у його підрозділі, аби стати навіть молодшим сержантом, потрібно багато працювати.
– Нікому не дається сержантське звання за просто так, за те, що ти, мовляв, «гарний хлопчик», – каже, немов скибку ріже, воїн. – Сержант, повторюся, це- відповідальність, це – значні об’єми роботи. Це – «мама», «папа», «брат» для усього особового складу.
Зі свого особистого досвіду «Кук», який майже був головним сержантом роти, додає ще: серед основних рис сержанта – не боятися приймати самостійні рішення, бути лідером у колективі.
Поцікавилися, чи знайомий командир взводу з натовськими стандартами щодо сержантського корпусу?Чи навчався під час служби?
– Вже молодшим сержантом мене спрямували на навчання до спеціалізованого навчального закладу у Великобританію, – розповідає «Кук». – Саме тут я відкрив для себе значення професійної підготовки сержантів,зокрема, щодо лідерської підготовки. Раніш вважав, що всі ці тести, які нам підсовували, суцільна маячня, однак завдяки інструкторам (в тому числі й українським), які викладали курс лідерства, я докорінно переоцінив своє ставлення до цього предмету. Сержант – лідер, психолог, який має спілкуватися з кожним бійцем свого підрозділу, адже з ним йому воювати. Без цього командир не матиме впевненості в особовому складі. Під час війни сержант має все знати і навчати усьому солдата.
– Чи думаєте Ви про офіцерську кар’єру?
– У нас, сержантів, є переконання у тому, аби не зраджувати сержантському корпусу. Ми ним пишаємось і намагаємось бути гідними свого братерства. Однак, не забуваймо, що прийшли сюди добровольцями, аби захищати Батьківщину. І якщо командування, якому я цілком довіряю та поважаю, визначає мені виконувати офіцерські обов’язки, безумовно робитиму це сумлінно, так як звик. Якщо слід виконувати сержантські функції, залюбки виконувати їх, адже для мене вони стали, немов рідні.
У бойовому шляху «Кука», який він пройшов разом з побратимами, важкі бої у перши рік російської агресії на Донеччині, у районі Великої Новосілки, бойове поранення та швидке повернення у стрій. Воїн вірить у перемогу України над російськими окупантами та докладає для цього максимум особистих зусиль.
Долучайтеся лав 108-ї окремої бригади тероборони! Контактний телефон рекрутингового центру частини: 08003378003.
Читайте також: Історії Дніпра на світлинах місцевої фотографині
