Весілля після 60: як доля звела наречених?
Любов поза часом. Дніпряни Тетяна та Віталій зіграли весілля у золотому віці. У свої 69 та 63 роки вони відкрили для себе новий розділ життя, сповнений любов’ю та спільними мріями. Їхня зустріч сталася лише рік тому, але з того моменту вони нерозлучні, доводячи, що для справжніх почуттів ніколи не пізно.
Тетяна та Віталій познайомилися на швидкому побаченні. Це формат знайомств, де учасники мають можливість коротко поспілкуватися один з одним, перш ніж перейти до наступної людини.
Пара розповідає, серце підказувало, що вони мають там бути.
“Сіли за різні столики, і я сів так, щоб її бачити весь час, поки ще все не почалося. І я дивився на неї, дивився, і все для мене було вирішено це питання”, – розповідає наречений Віталій.
Після знайомства Віталій одразу запросив Тетяну на прогулянку. Відтоді й почалися їх романтичні стосунки.
“Квітів стільки, що мені не вистачало ваз, потім я стала об’єднувати їх у букет, загалом усе було дуже романтично”, – каже наречена Тетяна Рябоконь.
Заклад, де проходили швидкі побачення, став для пари особливим. Вони вдячні цьому місцю та долі за зустріч і відтепер називають його: “Наше кафе”.
“Коли ми почали спілкуватися, я одразу вигадав план: кожен місяць 15 числа, в день, коли ми познайомились, ми йдемо в це “наше кафе”. А потім, 15 лютого 2024, ми тут будемо грати свою свадьбу”, – ділиться наречений Віталій Компанієць.
Так і сталося. Їх запальні очі передають теплі відчуття один до одного. Пропозицію Віталій зробив у їх день: 15 числа у тому ж місці, де познайомилися.
Серед гостей діти від попередніх шлюбів, онуки та близькі друзі.
Євгенія Компанієць, донька Віталія, розповідає: “Він привів її познайомитися зі мною, дуже приємно було, приємна жінка, мені дуже сподобалася. Я дуже про це мріяла, щоб він знайшов собі другу половинку, навіть маючи такі роки, але я вважаю що це не перепона, щоб створювати нову сім’ю та нове життя”
Після реєстрації шлюбу свято продовжується. Усіх гостей молодята запросили у «Їх» кафе.
Читайте також: Шлюби 14 лютого: чи не бояться дніпряни одружуватися у високосний рік?
