«Вдячні Дніпру за можливість бути захищеними і за турботу», — підопічні закладів соціального захисту

У Дніпрі за дорученням мера Бориса Філатова системно розвивають мережу соціальних послуг для людей похилого віку, осіб з інвалідністю та тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Тому в місті заради турботи про людей поважного віку працюють кілька спеціалізованих закладів. Вони надають підтримку найвразливішим.

Одним із таких є Центр соціальної адаптації, де допомогу отримують літні люди та особи з інвалідністю, які евакуювалися з прифронтових територій. Заклад розрахований на 170 місць. Нині тут проживають 135 людей. А з початку року у центрі отримала підтримку  651 особа.

«Наш заклад є місцем тимчасового розміщення для маломобільних внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та літніх, які втратили житло чи документи. Ми приймаємо тих, кому немає куди повернутися, хто залишився сам. Тут вони можуть перебувати від трьох місяців і довше – усе залежить від ситуації. Наприклад, відновлення документів може тривати кілька місяців. Ми надаємо комплексну підтримку: від допомоги у відновленні документів до соціальних та реабілітаційних послуг. Фахівці центру складають індивідуальні програми для кожного підопічного, і нерідко ми стаємо свідками дивовижних результатів: люди, які тривалий час були прикуті до ліжка, починають пересуватися за допомогою ходунків чи навіть самостійно. Усе надаємо безоплатно. Крім того, ми допомагаємо знайти підопічним місце постійного проживання, адже наше завдання – не залишити людину наодинці з проблемою», – зазначає директорка Центру соціальної адаптації Юлія Смолярчук.

Отже, особливу увагу у закладі приділяють фізичній реабілітації.

«Коли людина потрапляє сюди у тяжкому стані, часто без можливості самостійно пересуватися, я починаю з найпростіших вправ. Буває, доводиться буквально винаходити методи, щоб «зрушити» людину з місця. Для мене найцінніше – бачити, як після кількох тижнів тренувань людина, яка лежала, вже може сидіти у візку чи робити кроки з опорою. Це означає, що в неї з’являється шанс на самостійне життя. У центрі є сучасне обладнання для фізичних вправ і навіть дзеркала, щоб підопічні могли бачити свої рухи та вчитися контролювати їх. Такі дрібниці додають віри в себе», – розповіла фахівчиня з фізичної реабілітації Ірина Кириченко.

Підопічні відзначають умови закладу та турботу персоналу.

«Я взагалі не міг ходити, а тепер уже з паличкою пересуваюся. Тут є спортзал, допомагають із документами. Мені навіть паспорт відновили. Добре, що у Дніпрі є такі місця, інакше людям просто нікуди йти», – ділиться один із мешканців центру Сергій В’ялий.

Ще один заклад з підтримки людей поважного віку – Дніпровський міський територіальний центр соціального обслуговування. Тут опікуються понад 10 тисячами мешканців, серед них – 1 360 ВПО. Близько 6 тисяч людей отримують допомогу вдома, понад 1 200 відвідують відділення денного догляду, майже 6 тисяч користуються натуральною допомогою (одяг, продукти, обіди). Щодня тут забезпечують гарячими обідами близько 5 тисяч осіб.

«Наші відділення працюють у всіх районах міста. Ми надаємо широкий спектр послуг – від натуральної допомоги до консультацій і кризового втручання. Для нас важливо не лише задовольнити базові потреби, а й створити простір, де люди можуть спілкуватися, займатися творчістю, фізичною активністю. Це допомагає подолати самотність і відновити віру в себе. Важливо й те, що всі наші послуги – безкоштовні для мешканців», – наголошує директорка міського територіального центру соціального обслуговування Ольга Мешко.

Відвідувачі центру також високо оцінюють таку підтримку.

«Я переселенка з Донеччини. Відвідую центр уже четвертий раз. Тут займаємося фізичними вправами, трудовою терапією, відвідуємо концерти. Для мене це дуже важливо – є спілкування, нові знайомства, відчуття, що ти не сама. Я вдячна місту за таку можливість», – ділиться враженнями Лідія Миколаївна.

Ще один заклад – Центр підтримки ветеранів праці та громадян похилого віку «Милосердя», де нині мешкають 38 людей, з них 18 – внутрішньо переміщені особи. Тут забезпечують проживання, харчування, медичний супровід.

«Ми працюємо для тих, хто залишився без підтримки і потребує щоденного догляду. З початку війни до нас почали звертатися і переселенці. Усі послуги – безоплатні. Наші мешканці отримують цілодобовий медичний нагляд, побутову допомогу, а також можливість брати участь у культурних і спортивних заходах», – пояснила старша медична сестра центру «Милосердя» Наталія Гук.

Дніпрянка Ірина Андріївна проживає у згаданому центрі і розповідає: «Я залишилася зовсім сама, і тут мене врятували. Персонал ставиться з такою увагою, що в мене сльози навертаються. Тут відчуваєш себе не покинутим, а потрібним. Це дуже важливо, особливо коли втратив близьких».

Читайте також: «Дуже добре, що є такі консультації, адже тим, хто повертається до цивільного життя, потрібна підтримка», — ветеран про отримання правової допомоги у Дніпрі.