У Новокодацькому районі на алеї пам’яті оновили 36 історій Героїв
На 12 конструкціях представили близько 36 світлин і життєписів воїнів, які віддали своє життя за незалежність і свободу України. Серед тих, чиї історії тепер зберігає меморіальна стела, — 35-річний Максим Чорний. Життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
«Наші люди, дніпряни, відчувають свою єдність із Збройними силами України, відчувають свою єдність із Героями, які загинули за нашу свободу, наше мирне життя в тилових містах. І за те, щоб Україна і Дніпро мали майбутнє, мали можливість розвиватися і жити. І саме ця єдність гуртує нашу націю в опорі рашистській агресії, і саме ця єдність допоможе нам вижити й перемогти», — зазначає заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
Разом із донькою Анастасія не може відвести погляду від стели зі світлиною свого загиблого чоловіка — Максима Чорного. До лав ЗСУ він долучився в липні 2025 року.
«Звичайно, це було страшно. Страшно відпускати, страшно втрачати сталий лад життя, страшно залишати дитину без батька. Він сказав, що має захищати країну. Це були його слова. Коли він уже пішов туди, я могла сказати: “Ну, давай, уже повертайся назад”, а він усе одно казав: “Ні, я не можу”», — згадує дружина загиблого захисника Анастасія Чорна.
Чоловік служив у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Був водієм і виконував бойові завдання на Донеччині. Після одного з таких завдань Максим перестав виходити на зв’язок із дружиною. Згодом Анастасія дізналася, що він загинув унаслідок влучання ворожого FPV-дрона.
«Останнє повідомлення — ми розмовляли телефоном. І я бажала йому, щоб його беріг Бог», — розповідає Анастасія Чорна.
«Вони пішли на виконання бойового завдання під Покровськом. І під час нього вони потрапили під обстріл», — додає жінка.
Тепер Максиму назавжди 35. Чоловік мав чимало планів на майбутнє, які так і залишаться нездійсненими.
«Звичайно, ми планували життя, як і всі інші. Мріяли про бізнес, про життя, про сім’ю. Можливо, розширити сімʼю, але не сталося», — ділиться дружина загиблого захисника.
Про життя та бойовий шлях Максима й ще 35 полеглих захисників можна дізнатися на Алеї пам’яті в Новокодацькому районі, де відкрили шосту експозицію в межах міського проєкту «Історії Героїв».
«Наші люди, дніпряни відчувають свою єдність зі Збройними силами України. Відчувають свою єдність із Героями, які загинули за нашу свободу, наше мирне життя в тилових містах, щоб Україна і Дніпро мали майбутнє, мали можливість розвиватися і жити», — наголошує заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
Тригранні меморіальні конструкції встановлені в кожному районі Дніпра. Аби кожен містянин міг вшанувати пам’ять загиблих Героїв, які поклали свої життя у боротьбі з російською агресією.
Читайте також: Понад 400 учасників і 6 етапів: студентська «Битва за ВИШ» виходить на фінішну пряму
