«У мене три поранення!»: ветеран, який пережив Бахмут, відкрив виставку картин у Дніпрі
У Дніпрі відкрилася перша персональна виставка ветерана російсько-української війни Миколи Філонова. Після трьох важких поранень, отриманих під Бахмутом, він знайшов шлях до відновлення через живопис і перетворив хобі на справу життя. У своїх роботах художник передає біль війни, незламність, пам’ять та надію на майбутнє. Історія Миколи стала основою документального фільму «Татові кольори», прем’єра якого відбудеться вже у вересні.
Чоловік став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. Долучився до 762-ї окремої бригади, пройшов найгарячіші ділянки фронту, однак під Бахмутом Микола отримав важке поранення і дивом залишився живим.
«У мене три поранення: кульове, мінно-вибухове та осколкове. У мене все тіло розірвано. Куля зайшла сюди, вийшла. Потім міна впала, і тут так розірвало, саме біля суглоба, тому й було складно. Руку фактично розірвало, цю частину, шматок. Тому й різниця між руками. Так само і нога – тепер вона коротша», – розповів ветеран війни Микола Філонов.
Попри тривале лікування та кілька складних операцій, він не втратив сили духу. Головною опорою для ветерана стала його донька Влада, яка підтримувала його на шляху до відновлення.
«Ми з мамою гуляли й раптом вирішили купити картину, яка викладається з бусинок. Ми її купили та привезли татові в лікарню. Допомагали йому викладати ці кристалики. Потім почали привозити картини по номерах, які малюються фарбами. Їх також приносили волонтери. Ми допомагали татові, щоб йому було легше малювати», – каже донька ветерана війни Влада Філонова.
На малюванні картин по номерах чоловік не зупинився і вирішив створювати власні роботи. Саме завдяки родині Микола знову навчився мріяти й бачити майбутнє у яскравих фарбах, які переносив на свої полотна. Коли військовий повернувся з лікарні, він почав втілювати свої фантазії на полотні та продавати картини на вулицях Дніпра.
«Коли я приїхав додому, то зрозумів, що картини по номерах більшості людей нецікаві. Таку картину можна купити в будь-якому магазині й самому розмалювати, відчути себе художником. Я подумав: навіщо закопувати цей талант у землю? Ми з донькою спробували намалювати першу власну картину – це був «Шолом троянця». Намалювали, я виніс її продавати. Дуже багато людей цікавилися саме цим шоломом, бо він одразу виділявся на фоні картин по номерах», – зазначив Микола Філонов.
Через полотна він зміг прожити біль, відпустити військові спогади та повернути душевну рівновагу. Перша персональна виставка, на якій представлено понад 15 картин Миколи Філонова, стала новим етапом у його житті.
«Мені здається, це справжній прогрес, прорив. Це вже не так, як я виходив на алею і продавав свої роботи без жодної реклами. Там люди просто приходили, дивилися, якщо подобалося – купували. А це вже більш професійний рівень. Я вважаю, що це розвиток, і в цій справі я просунувся у правильному напрямку. Звісно, кожна така подія надихає, і, можливо, скоро з’являться нові твори», – сказав він.
Історія Миколи Філонова лягла в основу документального фільму режисерки Катерини Стрельченко «Татові кольори», який розповідає про життя ветерана, його родину та творче захоплення. Саме ця виставка стала фінальним акордом зйомок стрічки.
