У Дніпрі знижуються зарплати: працівники яких професій постраждали найбільше

Українцям стали менше платити. У представників чи не всіх професій зарплати стали нижчими. У травні падіння, наприклад, склало від 9 до 58 відсотків. З чим це пов’язано та як знайти стабільну роботу із довоєнною зарплатнею?

Українці стали заробляти значно менше. Експертно-аналітичний центр кадрового порталу порівняв зарплати українців до повномасштабного вторгнення та після.

Українські компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте, більшість з тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.

Аналіз бази актуальних вакансій показав, що в травні в більшості професійних сфер триває зниження зарплат. Найменшу оплату праці пропонують у сферах безпеки, туризму, готельному та ресторанному бізнесі, видобутку сировини. А також менше платять спеціалістам сфери інсталяції та сервісу, банків, інвестицій, лізингу.

У сфері автомобільного бізнесу у травні середня зарплата дещо підвищилася. Медики та фармацевти входять до найбільш затребуваних спеціалістів, проте рівень зарплат для них не надто високий. У сфері виробництва та сільського господарства середня зарплата також зросла. Підвищилися вона у HR-фахівців, сфері маркетингу, реклами та PR.

Середні зарплати в Україні у відкритих вакансіях:

-Працівники сфери безпеки – 9 200 грн;
-Працівники сфери туризму, готелів, ресторанів – 9 500 грн;
-Працівники сфери видобутку сировини – 11 000 грн;
-Спеціалісти сфери інсталяції та сервісу – 12 600 грн;
-Спеціалісти банків, інвестицій та лізингу – 13 100 грн;
-Працівники автомобільного бізнесу – 14 500 грн;
-Медики та фармацевти – 18 200 грн;
-Працівники сфери виробництва та сільського господарства – 16 600 грн;
-HR-фахівці – 29 700 грн;
-Працівники сфери маркетингу, реклами та PR – 30 800 грн.

Світлана Тіницька, голова Дніпропетровської організації харчової промисловості каже: незважаючи на те, що попит на продукти знизився, зарплати на підприємствах не тільки не знижуються, а й іноді навпаки – стають вищими.

Світлана Тіницька, голова Дніпропетровської організації харчової промисловості профспілок працівників агропромислового комплексу України: “Покупательский спрос набагато меньший, ніж був до цьго. Хочу акцентувати увагу, що зарплата виплачується стабільно на всіх підприємствах, які входять до складу Дніпропетровської організації харчової промисловості працівників агропромислового комплексу України, яке я очолюю. Виплачується зарплата стабільно, на деяких підприємствах є навіть зріст заробітної плати”.

Стосовно аналізу зарплат по регіонах, то найвищі пропонують у Києві. Далі – Полтавщина, Львівщина, Одещина, Івано-Франківщина та Харківщина. Найнижчі зарплати нині у Чернігівській, Тернопільській, Волинській, Закарпатській та Чернівецькій областях.

Найвищі зарплати пропонують:
-у Києві – 29 200 грн;

-Полтавській області – 22 300 грн;
-Львівській області – 21 600 грн;
-Одеській області – 21 000 грн;
-Івано-Франківській області – 19 400 грн;
-Харківській області – 19 000 грн.

Найнижчі зарплати пропонують у:

-Чернігівській області – в середньому 12 400 грн;
-Тернопільській області – 13 100 грн;
-Волинській області – 13 600 грн;
-Київській області – 13 800 грн;
-Закарпатській області – 14 100 грн;
-Чернівецькій області – 14 200 грн.

Економісти впевнені: головні фактори зниження заробітних плат – спад економіки та відтік українців за кордон. Дніпропетровщина ж, якщо порівнювати з іншими регіонами, знаходиться посередині. Тут середній рівень заробітних плат становить 14,5 тисяч гривень.

Михайло Крапивко: “Дніпропетровська область посередині знаходиться, тому що, по-перше, не було сюди суттєвих прильотів, не заходив сюди ворог, але дуже багато ресурсів тут було переформатовано в волонтерську діяльність. По-друге, частина підприємств вступили на шлях релокації і переїжджають в західну частину країни, тому частину робочих місць втратили”.

Активність приватного бізнесу на Дніпропетровщині знизилася. Підприємцям зараз важливо зберегти рівень зарплат на довоєнному рівні.

Микола Лукашук, голова Дніпропетровської обласної ради: “Ситуація змінюється. Сьогодні ми бачимо, коли наші війська вже починають звільняти території нашої країни, наприклад, Харківщину. Проте зрозуміло, що на ту територію бізнес не піде, тому що буде хвилюватися за свої інвестиції. Коли ми кажемо про Дніпропетровщину, то ми бачимо, що є релокація. Сюди переїжджають підприємства саме з Донеччини, з Краматорська. Таким чином, я думаю, що кількість робочих місць повинна бути збільшена”.

У Дніпрі, наприклад, міська рада пропонує приватним підприємствам співпрацю – працевлаштовувати переселенців, бо наразі в місті їх багато і всі вони шукають роботу.

Тетяна Янушкевич, начальниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міськради: “Есть телеграм-канал, называется он «Зайнятість Дніпро». Есть также страница в фейсбуке, на которой мы разместили 2 анкеты. Одна анкета – для того человека, который ищет работу, а вторая анкета – для тех работодателей, которые не сотрудничали раньше с центром занятости, но готовы предоставлять вакансии, понимая, какое сейчас время”.

Через війну в першу чергу страждають доходи працівників приватних підприємств. Втім, люди нині готові поступатись і погоджуються на нижчі зарплати.