У Дніпрі збільшили потужність реабілітаційного відділення для військовослужбовців

У Дніпрі послуги з реабілітації можна отримати у 8 міських закладах охорони здоров’я — 5 міських лікарнях та 3 центрах первинної медико-санітарної допомоги. Там працюють 446 фахівців, серед яких лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, медсестри, психологи та терапевти мови і мовлення. Зокрема, у реабілітаційному центрі Дніпра збільшили потужність відділення фізичної та реабілітаційної медицини. Додатково облаштували 20 ліжок для військовослужбовців, тож загалом у відділенні вже 50 стаціонарних реабілітаційних ліжок. Також тут встановили сучасне обладнання.

Окрему увагу в закладі приділяють створенню безбар’єрного середовища для пацієнтів. Окрім безперешкодного пересування завдяки пандусам, широким ліфтам та зручним вхідним групам, у приміщеннях лікарні створили сучасну систему навігації. Там розміщені інформаційні стенди й плакати, а також навігаційні матеріали з QR-кодами для швидкого доступу до необхідної інформації. Для людей з порушеннями зору передбачена спеціальна провідна зона, а для людей із порушеннями слуху доступні послуги перекладачів. Особливу увагу приділяють усім вразливим категоріям — незалежно від наявності офіційного статусу інвалідності. Головне, щоб людина з функціональними порушеннями не відчувала бар’єрів під час перебування та отримання допомоги у закладі охорони здоров’я.

Реабілітаційний центр Дніпра став першим і єдиним в Україні, який пройшов акредитацію та отримав сертифікат «Допротезна реабілітація пацієнтів з травматичними ампутаціями», затверджений Європейським союзом медичних спеціалістів.

Ерготерапевтка Влада працює у відділенні понад чотири роки.

«Моє основне завдання — навчити людину простим, на перший погляд, активностям: чистити зуби, одягатися, виконувати все, що пов’язано з навичками самообслуговування. Щоб після повернення додому, на роботу чи до свого хобі людина могла себе обслуговувати — самостійно або з допомогою. Якщо певну функцію неможливо відновити, ми адаптуємо або компенсуємо її. Головне — щоб людина могла себе обслуговувати», — розповідає Влада.

Фахівчиня зазначає, що працює з різними пацієнтами — після інсультів, травм, ампутацій, уражень спинного мозку. Окремий напрям — реабілітація військовослужбовців.

«Щодо військових — це боротьба за функцію, за активність, за те, щоб людина справді могла щось виконувати, незважаючи ні на що. Коли це виходить, це дає сили продовжувати далі. Дуже мотивує, коли людина наприкінці реабілітаційного циклу говорить: «Я багато чого навчився, хочу продовжувати і пробувати щось нове»», — каже ерготерапевтка.

Клінічна психологиня Вікторія також працює з військовослужбовцями. За її словами, одним із найважливіших результатів роботи є довіра пацієнтів.

«Коли я тільки починала працювати з військовослужбовцями, мені було 19 років. Спочатку дуже важко, тому мені були потрібні супервізія та психотерапія, щоб зростати й бути достатньо стійкою поруч із ними. Військовослужбовці дуже чесні у своїх словах, іноді можуть бути агресивними. Але важливо розуміти, що ця агресія не тому, що ми погані спеціалісти. Часто це тому, що вони почуваються з нами в безпеці й можуть поділитися тим, що переживають», — розповідає Вікторія.

Вона додає, що за роки роботи з військовими змінилося і її власне сприйняття життя.

«Моя головна мотивація — бути для них опорою та безпекою у своєму кабінеті, щоб їм стало хоча б трохи легше. Просто бути поруч, коли їм погано, коли вони шукають довіри чи підтримки. Якщо найменше, що я можу для них зробити, — це бути поруч і допомогти, то для мене це найбільша мотивація», — зазначає клінічна психологиня.

Ще один напрям роботи центру — фізична терапія. Фахівці допомагають пацієнтам відновлювати рухливість та активність після травм і захворювань.

«Через наше відділення проходить дуже багато різних історій. Це пацієнти з ампутаціями, мінно-вибуховими травмами, інсультами, спинномозковими травмами. Тому ми працюємо з усіма нозологіями. Найбільше я пам’ятаю пацієнта, якого ми вели ще з реанімації після аварії. Він декілька днів перебував у комі, а потім до роботи долучилися всі наші фахівці — психологи, терапевт мови і мовлення, фізичний терапевт та ерготерапевт. Це був довгий шлях, але зараз він веде повноцінне життя і виховує двох дітей. Я вважаю це чудовим результатом», — каже фізична терапевтка Яна.

За її словами, у реабілітації важлива не лише робота окремого спеціаліста, а й командна взаємодія.

«Мене надихає наша команда. Ми дуже різні, але всі фахівці вкладають частинку своєї душі в кожного пацієнта та його історію. Так само мене надихають самі люди — наскільки вони сильні, наскільки в них є жага до життя. Ти бачиш її навіть у найменшому щоденному кроці, попри те, наскільки це може бути важко. Саме це і надихає мене продовжувати свою роботу», — додає Яна.

Читайте також: Представники Європарламенту та Чехії відвідали Дніпро для обговорення спільних проєктів