У Дніпрі вшанували пам’ять полеглого захисника України Віталія Криворяка
Дніпро продовжує увічнювати пам’ять полеглих Героїв. Так, на фасаді гімназії відкрили меморіальну дошку на честь захисника України Віталія Криворяка. У 2022 році, від початку великої війни, чоловік не вагаючись став на захист країни — добровільно пішов до війська, аби боронити свою родину, місто та державу.
«З перших днів він одразу приєднався до війська і став захищати нашу Батьківщину з березня 2022 року — сам, без повістки, без нічого, добровольцем. Він казав, що в нього є сім’я, діти, тож хто, як не він?» — кажуть сестра і племінниця полеглого воїна, Людмила та Крістіна.
Віталій брав участь у боях на Харківському та Луганському напрямках. В січні 2023 року, під час оборони міста Кремінна, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав травми, несумісні з життям.
«Коли виходив із позицій, він або надсилав плюсик, що все добре, або телефонував. Він — сонечко, завжди посміхався, завжди був готовий прийти на допомогу кожному. Мені завжди казали, що він може вирішити будь-яку проблему, і коли його не стало, як виявилося, у житті з’являється багато проблем», — зазначили Людмила та Крістіна.
Віддати шану Віталію зібралися його сім’я, близькі та побратими. У спогадах усіх, хто знав захисника, він назавжди залишився світлою і щирою людиною, яка до останнього залишалася вірною собі та Україні.
«Він любив приходити у свій клас, сісти на свою парту — його чогось тягло. Ось сяде, почекає, поки закінчаться уроки, сяде: “Розкажіть про свої справи”. Я кажу: “Та які в мене справи, ти бачиш, у мене тут усе кипить, розкажи про свої”. А тоді він приводить мені дівчинку і каже: “Я одружився!” Я відповідаю: “Яке щастя, я тебе вітаю!” І це був останній раз, коли я його бачила живим», — згадує класний керівник полеглого воїна Лідія Єлькіна.
«Завдяки таким хлопцям, як Віталій, які мужньо билися на фронті та поклали свої голови за кожного з нас, ворог сьогодні у Сіверську, ворог сьогодні у Покровську, але не у Дніпрі, не в Запоріжжі і не у Харкові. Саме наші воїни, наше військо стають живим щитом між мирними містами, такими як наше, і московською ордою, тому наш святий обов’язок — пам’ятати кожного з них поіменно», — повідомив заступник міського голови Дніпра з питань інформаційної політики Андрій Денисенко.
Меморіальна дошка — це не лише знак пам’яті, а й нагадування про ціну свободи та незалежності. І про людей, завдяки яким українські міста продовжують триматися, жити і розвиватися.
Читайте також: Робота лікарів у Дніпрі під час війни: історії з дніпровського цілодобового травматичного пункту
