У Дніпрі водій автобуса вивіз з-під обстрілу десяток людей ціною власного життя
Врятував людей ціною власного життя. У Дніпрі водій автобуса вивіз з-під обстрілів десяток людей. Ввечері 15-го липня, коли окупанти випустили по Дніпру 6 ракет, уламки однієї з них відібрали життя Сергія Палія, водія, який в той день вийшов на рейс звичним маршрутом. Але одна ракета змінила все. Для нього, його колег та родини.
Для Валентини Броніславівни син був справжнім героєм. Згадує, Сергій був чемним, скромним та завжди відданим родині та роботі…
Валентина Палій, мати загиблого водія: «Він будь-якої миті простягав руку допомоги. Він нас ніколи не кривдив. Напевно, це все йде звідти — з виховання та з родини. Вчинок, звичайно, героїчний, за збігом обставин. Але мені здається, так вчинив би не тільки мій сін, а будь-яка інша людина, котра має совість. Який має шляхетність».
У день обстрілів життя Сергія обірвалось, а родина втратила люблячого батька, чоловіка та сина.
Мати загиблого водія: «Звичайно, життя для мене, можна сказати, обірвалося 15 липня пізно ввечері».
Натомість з десяток незнайомих водію дніпрян отримали другий шанс на життя…
Коли ворог гатив по Дніпру, Сергій якраз завершував маршрут, який став для нього останнім… Понівечені автобуси, втрачене життя, але врятовані пасажири.
Daria Dasha: «Ми були у цій маршрутці! Він та чоловік, який сидів за водієм, врятували нам життя. Він газував, і потім хтось сказав, що водій помер. Та чоловік, що сидів за водієм, тримав кермо доки ми не заглухли».
Осколками від вибуху автобус просто пошматувало.
Денис Щербина, головний спеціаліст департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міськради: «Під час першого вибуху, я думаю, якби автобус зупинився, було б більше жертв. Тому що осколки, вибухова хвиля могла пошкодити значно більше людей і пасажирів, і самого водія. Але ціною свого життя він почав пришвидшуватись».
Та якби після загибелі водія кермо не підхопив невідомий пасажир…
Денис Щербина, головний спеціаліст департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міськради: «Він допоміг уникнути зіткнення з АЗС, яка була в них безпосередньо попереду. Тобто він скермував і біля бордюру зупинив автобус. Потім вже пасажири безпечно вийшли».
Колеги кажуть, Сергій був чемним, відповідальним як в житті, так і на роботі. У вечір обстрілів він, як зазвичай, вийшов на рейс. І потрапив під ворожий вогонь з майже повним салоном пасажирів. Але до останнього не випускав кермо з рук…
Ігор Пилипенко, заступник директора з безпеки руху автотранспортного підприємства: «Наш водій не розгубився, тільки додав газу, щоб відвезти себе і пасажирів, які були в салоні. І коли трапився черговий вибух, осколком його, він отримав смертельне поранення. Але кермо він до кінця не віпустив”.
Сергій став ще однією жертвою «руського міру», який відібрав у родини люблячого сина, чоловіка та батька двох дітей. Чоловіка поховали у неділю на місцевому кладовищі. Частину витрат на похорон взяв на себе його роботодавець.
