У Дніпрі відбулась прем’єра футуристичної комедії “Газлайтери”
Пандемія коронавірусу надихнула на створення вистави “Газлайтери”. Чому її варто подивитися? Про це говорили у програмі “Твій вечір” на каналі Дніпро TV.
“Прийшла в голову ідея саме рік тому на карантині: “2053 рік, життя на землі стало неможливим через вірус, тому людство вирішило відправити у космос, на орбітальну станцію, представників кожної національності, щоб вони там перечекали, поки на землі все відновиться і зберегли свої традиції та культуру”, – розповів автор проекту “Газлайтери”, актор Дніпропетровського театру драми та комедії Олексій Кириченко.
За сюжетом, архітектори станції розробили правила, які забороняють конфлікти, вогнепальну збро. “Всі конфлікти покликана вирішувати спеціальна людина, яка призначається на цю роль, такий собі психолог майбутнього. Суть його роботи в тому, що людина, якщо в неї є якийсь негатив, якась проблема, і вона її не може висловити безпосередньо своєму кривднику, або агресору, вона висловлює її цьому психологу. Ну, по суті, це гештальт-терапія така відбувається. І ось людина все розповідає, напруга спадає. Проблему людина не вирішує, але сьогодні вона спокійна, йде в сім’ю, і там в неї все гаразд”, – розповів актор.
Зазвичай глядач асоціює себе з позитивним персонажем. “А тут немає позитивних-негативних. Є така ситуація. Всі ми мали конфлікти: і в школі було, і з чоловіком, і з дружиною, і в сім’ї, і на роботі є конфлікти. Тому кожен пізнає себе як із боку жертви, так і з боку агресора. Моє основне завдання було показати, наскільки насправді газлайтинг (форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсност – ред.) потворний, наскільки це взагалі психологічне відхилення. І кожен так колись чинив і я не хотів, щоб йому соромно стало. Я хотів, щоб він щиро зрозумів, наскільки це неправильно”, – каже Олексій Кириченко.
Термін “газлайтинг” відносно новий і походить від назви п’єси «Газове світло» 1938 року. “Там чоловік хотів забрати у своєї дружини спадщину, а вона була з багатим посагом. Вона його десь у хаті ховала. І ось коли він на горищі шукав, світло вмикав, а у всьому будинку світло гасло. І дружина в нього питає: “Дорогий, ти не помітив, що там зі світлом?” Він відповідає: “Ні, люба, це тобі здається”. Потім він брав, переставляв її предмети, а наступного дня заперечував, щоб навіяти їй, що вона божеволіє”, – розповів Олексій Кириченко.
