У Дніпрі пройшов дводенний економічний форум DEF-2021
Діалог між бізнесом, владою та експертами. У Дніпрі пройшов дводенний економічний форум DEF-2021. Говорили про розвиток економіки в умовах пандемії, світові ринкові тренди та зростання інвестиційної привабливості.
Розвиток промисловості, діджиталізація та бізнес в умовах пандемії– головні теми Міжнародного економічного форуму DEF-2021 у Дніпрі. Серед учасників – підприємці, інвестори, економісти й аналітики з різних країн.
Наталія Єремєєва, віце-президентка Спілки українських підприємців: “Разный возраст, разные профессии, разные отрасли и все в одном зале. Никто еще не придумал лучшего способа как обмениваться друг с другом, обмениваться знаниями, опытом и какими-то наработками”.
У перший день форуму учасники говорили про можливості для економічного зростання країни.
“Головним – це є послаблення переробної промисловості. У нас переробна промисловість в структурі ВВП займає 10,1%. Якщо Польща – це 19%, Туреччина – це 20%. Тобто у всьому переліку питань треба діяти на основне – нам треба збільшити частку переробної промисловості”.
Залучення інвестицій – ще один фактор розвитку української економіки. Свій інвестиційний проект на форумі презентували представники Межівської територіальної громади.
Володимир Зражевський, Межівський селищний голова: “Ми презентуєм продукт, який дає можливість інвестору зрозуміти про потенціал громади. Це наш геопортал, це геоінформаційна система, яка в онлайн режимі показує ресурсний потенціал громади. Це і вільні земельні ділянки, це інженерні мережі, це паспорта об’єктів. 1 Зайшовши в нашу анкету, ми можемо побачити всю інформацію про цю земельну ділянку – яка її площа, для чого вона призначена, які об’єкти знаходяться на цій земельній ділянці, кадастровий номер”.
Допомагати громадам бути екосвідомими і водночас економити кошти – покликаний проект «Життя в стилі еко».
Тарас Демкура, віце-президент Міжнародної торгової палати: “Ми будем пропонувати комплексні рішення – впровадження систем очистки води, впровадження питних фонтанчиків в школах, дитсадках, сенсорних питних фонтанчиків. Це мінімізує використання пластику, одноразової посуди. Якщо, наприклад, півмільйона жителів Дніпра в день куплять одну пластикову бутилочку – це буде 500 тисяч бутилок, треба їх викинути. А помножте на 30 днів. І це великі суми!”
Від зеленої економіки – до релокації в Україну іноземного бізнесу. Юристка Ксенія Проконова впевнена: Дніпро, як і Харків – перспективні локації для зарубіжних підприємців. І ці напрямки потрібно популяризовувати.
Ксенія Проконова, партнер юридичної компанії «Conflict Lawyers»: “Нужно возить делегации из иностранного бизнеса. Те, кто думает о релокейте, о переезде, – показывать им все выгоды. Вероятность, я думаю, что очень высокая, поскольку на сегодняшний момент по структуре, по учебным заведениям и Днепр, и Харьков очень привлекательны для иностранного бизнеса, в частности IT”.
Розвивати Дніпро варто і у сфері туризму, переконані учасники конференції, присвяченої стратегії туристичного розвитку Дніпропетровщини. Зокрема, цього року в області започаткували так званий «медичний туризм». Люди можуть отримати платні медичні послуги за межами свого населеного пункту чи регіону.
Анна Кириченко, директорка Дніпровського медичного кластеру: “Ми сформували медично-туристичний маршрут. Є туристичні маршрути, а є медично-туристичні. І, звичайно, ми популяризуємо медицину Дніпропетровщини для того, щоб пацієнти – вони ж “медичні туристи”, могли приїжджати до нашого регіону і отримувати якісні медичні послуги”.
За два дні форуму пройшли десятки дискусій, семінарів, лекцій та конференцій від більш ніж 100 спікерів з різних країн.