У Дніпрі презентували проєкт «Мистецтво за межами зору»!
Побачити не можна, відчути тільки на дотик. У Дніпровському художньому музеї презентували мистецький проєкт для людей із порушеннями зору – експозиція картин із тифло-покриттям. Копії відомих полотен зробили рельєфними, і відчути, що зображено на них, можна самим лише доторком.
Відвідувачі заходять у простору залу у повній темряві. Очі зав’язані — крізь чорну тканину нічого не видно. Кожен торкається рельєфних ліній і деталей, аби відчути мистецтво на дотик. Лунає асоціативна мелодія.
Затамувавши подих, кожен намагається зрозуміти, що зображено на полотнах. Відвідувачі виставки — школярі. Вони зізнаються, що звикли: у музеях торкатися експонатів не можна, лише дивитися здалеку. Тож така експозиція — справжня дивина.
«Без зору складніше, набагато, але на дотик це досить цікаво, дуже прикольно. Тому що так навіть люди, які мають порушення зору, можуть відчути себе як звичайна людина, по-своєму подивитися, відчути», — відвідувачка виставки Варвара.
Музейники представили шість копій відомих картин різних епох — портрети, пейзажі, натюрморти. На кожній із них — тифлопокриття: рельєфні лінії, крапки, об’ємні візерунки, шрифт Брайля.
Відчути мистецтво на дотик спробував і я. Торкаюсь пейзажу дніпровського художника Михайла Сапожникова.
Відверто скажу, це було непросто: навіть із підказками мистецтвознавця уявити, що саме зображено на картині, мені не вдалося. Куратор проєкту Володимир Маліков розповідає, що ідея створити інклюзивну експозицію виникла на початку великої війни. З фронту повертається багато травмованих людей, серед них і ті, хто має порушення зору.
Ознайомлення з кожною картиною супроводжується аудіогідом та музичною композицією. Мелодії створив один із співробітників художнього музею.
«До кожного твору була написана музична композиція. І не просто композиція, яка відтворює авторське бачення музиканта щодо тієї чи іншої роботи, а певна музична транскрипція, коли колір можна перекласти мовою музики», — куратор виставки Володимир Маліков.
Інклюзивні копії картин створювали разом із тифлопедагогами. На полотнах, де багато деталей, потрібно було обрати лише найважливіші з них.
«Це абсолютно інший світ. Нам, музейникам, здається, що якщо ми відтворимо якомога більше деталей, це буде краще. Але тифлопедагоги пояснюють, що в гонитві за деталізацією ми можемо створити лише “тактильний шум”», — додає куратор виставки.
Проєкт «Мистецтво за межами зору» — це перший крок художнього музею у популяризації безбар’єрного мистецтва. З часом експозицію планують розширити: більше робіт отримають тифлопокриття, аудіосупровід і власні музичні композиції.
Читайте також: Від Дніпра до Риму: історія танцювального успіху Камєлії Кадаєвої
