У Дніпрі нагородили працівників Муніципальної варти
Вісім працівників Муніципальної варти Дніпра нагородили сьогодні до 30-річчя Збройних сил України. Хто вони – ветерани АТО, чиясь особиста армія або прості дніпряни на роботі? Двоє нагороджених поділились своїми простими історіями.
Євгеній Нальотов працює у дніпровській Муніципальній варті. Однак, коли чоловік знімає форму, перетворюється на простого турботливого батька.
Улюблене родинне хобі – футбол. Свою доньку Євгеній навчає примудростям популярної гри та планує записати у футбольну секцію.
Євгеній Нальота, старший охоронець Муніципальної варти: “Вона подвіжна. І те, шо вона заінтересувалась уже з двух годіков футболом, ну, пока ми вже чьотко витренували вести м’ячик вперед. Но пока ми ще конєчной целі не знаємо, що надо забивать його в ворота. Ну, думаю, дальше будем взрослеть і учиться”.
Наразі життя Євгеній сповнене сімейною любов’ю та щастям, але так було не завжди.
У 2014 році першого квітня йому прийшла повістка. Чоловік тоді подумав, що це жарт, але вже через кілька днів у двері постукали з військкомату. Життя повністю змінилось.
Воєнні часи згадує з тремтінням.
Євгеній Нальота, старший охоронець Муніципальної варти: “Нашу одну бойову машину піхоти підбили, з нами воєнкор була – Яна з першого національного каналу. Вона сиділа рядом со мной і їй пуля попала в рюкзак, іменно в камеру. Камера її остановила пулю. І коли ми проїхали їхню позиції – ми не в засідку, а ми проїхали прям до них на позиції, з боєм – проїхали їхню позицію, одну машину практічески потеряли. Вже вона диміла, в ній почав детоніровать боєкомплект. Ми її оставляємо, так як в нас одна бойова машина піхоти, всі не вміщаються. Соответственно, я виявив ініціативу остаться. Но командір рот, п’ятої міханізірованої роти, Колодязь Сергій, мою пропозицію присік на корню, сказав…я ще як тоді помню його слова:
“А кого я посажу в танк? В мене танкісти – не расходний матеріал. Хто сяде в танк і поведе танк?”
І получается, ми Яну воєнкора сажаємо перву. І коли ми вже вириваємся з боєм через Синовацьку розвилку, я чувствую як вона дрожить. Я її прижав і однією рукою отстрілювався через бойниці. І ми тоді вирвались оттуда, оставивши свою бойову машину”.
Нагадуванням про страшні події залишились фото, які чоловік вперше наважився показати.
Євгеній Нальота, старший охоронець Муніципальної варти: “Це фотографія з первих днів августа місяця 14 года. І я помню її такою, то єсть цілою. І ще можна було востановить. В дальнєйшем, коли шли бої і не раз штурмували, питалися… Вона так знаходилась, шо її обстрелювали со всіх сторон, вона стала символом, можна так сказать, тих, хто стояв в Донецьком аеропорту. Чого тоді і сказали, шо «Кіборги вистояли – не вистояв бетон».
Після повернення з АТО, Євгеній пішов працювати у Муніципальну варту. Каже, хоче, щоб місто змінювалося на краще.
Євгеній Нальота, старший охоронець Муніципальної варти: “От сквер Прибережний… Я коли начінав зі своєю коханою зустрічатись, на його місті було 2 кафе і зелений участок дерев. Но там після каждих майських праздніков були гори мусора, і гори мусора не описать просто словами. Щас цей сквер – європейського уровня”.
Колега Євгенія, Михайло Гарбуз, також муніципал, який полюбляє займатись риболовлею! Весь вільний час чоловік намагається приділити цьому хобі.
Михайло Гарбуз, охоронець стаціонарних постів Муніципальної варти: “Здесь отдыхаешь душой и телом, голова отключается от всех проблем, от всего полностью. Ты просто сосредоточен на одном – на рыбе, всё. Оно как-то проще себя чувствуешь, хотя никто не понимает, как это на рыбалке отдыхать душой? Ну вот так вот, забросил и тяни. Есть – это уже хорошо”.
Часто під час риболовлі Михайло також згадує воєнні часи. Каже, запам’ятав їх на все життя.
Михайло Гарбуз, охоронець стаціонарних постів Муніципальної варти: “Мы попали за сутки боя, когда мы должны были стоять на одном месте, а нас закинули на пять километров дальше, в сторону Луганской области. Уже и у нас не работала, не стреляла ни беха ни танчик. Мы ночь с горем пополам отмучились. Потом сьехали чуть назад, вызвали подмогу. И уже утром, когда мы отпор давали, приехала подмога и мы дали им, как говорится, отпор. И после этого, когда мы уже сели в машину и ехали назад, у меня руки дрожали, голова начала понимать что происходило эти сутки”.
Сьогодні, разом з нашими героями, нагородили ще шістьох працівників Муніципальної варти. До 30-річчя Збройних сил України хлопцям вручили нагороди.
Тепер, вийшовши за стіни штабу командування «Схід», вони знову стануть на захист порядку у Дніпрі.
