У Дніпрі демонтують пам’ятки часів радянської окупації

Дніпровська влада поступово позбавляється радянсько-російської спадщини. Перейменування вулиць, а тепер – і демонтаж пам’яток. Стели, які не мають нічого спільного з містом, зникають з вулиць.

Україна – не росія. У нас своя історія, тому міськрада поступово позбавляється пам’яток радянщини у Дніпрі. Тепер у місті демонтували стелу з суто політичним написом «Площа імені маршала Жукова». При цьому такої площі у Дніпрі ніколи не було. І не буде. А місцина стане приємною і затишною без неї.

Антон Андрієнко, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників Дніпровської міськради: “Ніяких складнощів не було. Підняли, поклали в кузов самоскида. І потім приїдуть ще на три локації з подібними пам’ятками на проспекті Героїв. Всього було задіяно вісім осіб та три одиниці спецтехніки. Це, власне, самоскид, кран та автобус для перевезення персоналу”.

Демонтаж пам’яток радянсько-російської спадщини – ініціатива беззаперечна. Після вторгнення росіян, які знову намагаються забрати в нас свободу та державність, дніпряни повністю підтримують зміни.

Олександр Осадчий, дніпрянин: “У меня товарища дед освобождал Киев. Тот говорит: “Жуков – это гибель всех солдат”. Очищать треба, понимаете, от этого всего гноя. Очищать, очищать, очищать, чтобы шли мы здесь и не видели. Шось дороге треба поставить, шось таке, шоб для сердця було приятніше. Не было той правды, замазали. Науковый коммунизм, знаешь, когда съезды партий были, молодец, отличник”.

Прибрати тільки стели та пам’ятки – недостатньо. Герби та знамена радянської влади, які залишилися на стінах дніпровських будівель, також поступово збивають.

Олег Морозюк, головний інженер компанії «Єкологія-Д»: “Есть по всем тем, которые находятся в нашем распоряжении. Сейчас мы просматриваем и убираем всё, что связано с тоталитарным режимом”.

Але є ті речі, які залишили кривавий слід на нашій історії. Накази диктатора Сталіна були різні. Одному з таких присвятили стелу на вході в парк Глоби. Стояла вона до цього дня. Розпорядження кривавого диктатора генералу Малиновському стерте з лиця міста.

Надія Лиштва, начальник управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради: “Воно не увічнює пам’ять тих, хто загинув на війні, і навіть не говорить скільки людей тоді полягло при форсуванні Дніпра – а це майже 300000 людей, яких навіть не шукали. Це наказ, який не несе в собі культурної цінності, але він є маяком, який притягує “руський мір” до Дніпра”.

Демонтажі продовжуватимуть, про це повідомляють представники міської влади. Історія України багата на власні досягнення, а звільнені місця краще заповнити меморіалами героям України, які відчайдушно боряться з окупантами нині.