У Дніпрі брат виселяє рідну сестру з будинку стусанами
Життя без світла, газу та опалення. Побої та погрози. Другий рік родина у Дніпрі живе у жахливих умовах. До нас звернулася жінка, яка страждає від нападів рідного брата. Найжахливіше, що все це відбувається на очах малолітньої дитини.
В таких жахливих умовах вже другий рік живуть Людмила, її донька Наталя та онук Олексій. Все почалося після смерті матері Людмили Миколаївни.
Людмила Ілляшенко: “Мама умерла, оставила завещание. Вот, по завещанию нам положено по 1/2 с моим родным братом. По истечении полугода мы пошли, оформили документы на ½ мне, ½ ему. Вот, когда встал вопрос по поводу коммунальных услуг платить, вот, он сказал, мол, давай деньги, я буду платить”.
Проте, як каже Людмила Миколаївна, суми були дуже великі. Це її занепокоїло. Тому вони з донькою вирішили сплачувати рахунки самостійно. Це Олександру, її брату, не сподобалося. Чоловік «відрізав» половину будинку від світла та тепла. Жінки викликали поліцію.
Людмила Ілляшенко: “Полиция у нас один-два раза в неделю была. Полиция бездействовала. Сразу первая полиция когда приехала, объяснила ему, что он не имеет права этого делать, потому что разделения имущества нету. Я имею полное право, как и он, пользоваться всем, что есть на данный момент на территории. Он забаррикадировал везде, доступа у меня не было ни к счетчикам, ни на территорию”.
І це не все, про що розповіла Людмила. Каже, Олександр побив стіни будинку та розвів щурів. Після того, як жінки позбулися їх, рідний брат увірвався у будинок та почав погрозами виганяти сестру.
На цьому Олександр не зупинився. Після чергової сварки жорстоко побив свою сестру.
Жінка потрапила до лікарні зі струсом мозку. Найжахливіше те, що все це бачив маленький Олексій.
Наталя Ілляшенко: “Когда он ругался с мамой, закидывал ее мебелью, мой ребенок услышал крики, забежал на кухню, сел здесь и говорит: «Мамочка, я его очень боюсь, я тут посижу». Я говорю: «Конечно, сыночек». Ну, а сама ж пошла там узнавать шо, шо за проблема, что чего и как. Вызывали полицию”.
Проте, поліція причин для складання протоколу не побачила.
Вот написано, видите: «Наявність кримінального правопорушення не було».
Щоб розібратися у цій ситуації, ми зв’язалися з Олександром, братом нашої героїні. Спочатку він був готовий до спілкування.
Олександр Ілляшенко, брат Людмили: “Адвокат назначит встречу, скажет мне подъехать туда-то, и я подъеду”.
Проте, адвокатка відмовила нам у зустрічі. Рівно після того, як ми згадали записи нападів Олександра на Людмилу, бажання зустрітися з нами у адвоката зовсім зникло.
Людмила, адвокат Олександра: “Пока, до решения вопросов по имуществу и каких-либо вопросов правоохранительных органов, мой клиент комментировать ничего не будет”.
Як розповідає соціолог Надія Міхно, відсоток домашнього насилля, на жаль, тільки зростає.
Надія Міхно, соціолог: “І дані останні, вони свідчать про тотальне зростання, наприклад, домашнього насилля, особливо в умовах пандемії. Свідчення і світові, і тут Україна в тренді також в цьому невтішному знаходиться. В 4 рази більше зафіксованих випадків домашнього насилля”.
Надія наголошує: у випадку, якщо ви стали жертвою насилля, перше, що необхідно зробити – це звернутися до правоохоронних органів та не побоятися розповісти про все. У випадку, якщо вашому життю загрожує небезпека, звернутися можна до соціальних центрів.
Такі є у Дніпрі. Жінки можуть потрапити до них разом із дітьми, аби у них було майбутнє.
Олексій Ілляшенко, онук Людмили: “Я Леша, я хочу стать строителем. Я хочу построить домик для котиков, чтобы они много жили”.
Людмила позивається до брата щодо розподілу майна, аби мати власний куток для себе і дітей. В очікуванні суду родина живе в холодному і темному будинку. Чи змінить Олександр свої методи боротьби за майно? Це стане відомо, можливо, після чергового засідання.
