У Дніпрі близько 200 науковців та освітян з 28 міст України обговорили питання деколонізації та національної ідентичності

Національна ідентичність, збереження українських традицій та розвиток козацького майбутнього. У Дніпрі пройшла Всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція «UA:Деколонізація – переосмислення минулого, творення майбутнього». Участь у ній взяли близько 200 науковців, представників влади та освіти з 28 міст України.

«Наразі ми виборюємо своє життя та свободу на фронті, але головним для нас після перемоги та миру буде питання національної ідеї та національної ідентичності. Тому переосмислення радянського минулого та співпраці з ворогом – є головним чинником для майбутньої відбудови нашої країни та усвідомлення того, що Україна буде центром промисловості та вільного світу. На цьому заході ми ділимося тим, що вже було зроблено, та обговорюємо процеси деколонізації в Україні, формування нових підходів до розвитку національної ідентичності, гуманітарної політики та публічного простору. Дуже сподіваємось, що ця конференція дасть потужний поштовх для майбутньої розбудови України та усвідомлення нашого місця в Європі та світі», – говорить ректор Українського державного університету науки та технологій Костянтин Сухий.

Конференцію «UA:Деколонізація – переосмислення минулого, творення майбутнього» реалізовано у партнерстві між Дніпровською міською радою, Благодійним фондом «Фонд Марії Пінчук», молодіжною мережею «Хвиля» та Українським державним університетом науки і технологій.

«Дуже приємно бачити, що до заходу долучилося так багато людей, які роблять свій внесок у зміцнення української ідентичності. Серед них архітектори, науковці та освітяни. Вони представили своє бачення деколонізації та свої наукові роботи щодо формування колективної пам’яті, а також збереження культурної спадщини. Зараз, під час війни, руйнується багато міст, селищ та домівок, і через це українці втрачають свою культурну спадщину та традиції. Тому дуже важливо зберегти це для наших нащадків, адже культура зміцнює націю. Ми проводимо цю конференцію зараз, а не після війни, тому що саме у цей час ми створюємо наше майбутнє і будемо передавати це нашим дітям», – наголосила громадська діячка, засновниця БФ «Фонд Марії Пінчук» Марія Пінчук-Вжежевська.

Долучилися до обговорення процесів деколонізації, збереження українських традицій та меморіалізації і військовослужбовці. Серед них і пан Юрій.

«Зараз гостро стоїть питання вшанування історичних подій та постатей, а також меморіальних практик у контексті війни та суспільних трансформацій. Тому експерти у цій галузі просто зобов’язані об’єднуватися, проводити дослідження та аналізувати ситуацію. Всі напрацьовані рішення будуть актуальні і через 100 років. Ми маємо думати про те, як створювати меморіальні комплекси, як якісно працювати з пам’яттю, та як ми будемо формувати світогляд майбутнього покоління», – наголосив військовослужбовець Юрій Білінський.

Дніпро розпочав свою деколонізацію та декомунізацію ще у 2013-2014 роках, коли міські активісти прибрали пам’ятник радянському вождю у центрі міста, зазначив заступник міського голови Андрій Денисенко:

«Для Дніпра очищення від соціокультурного впливу російської, як червоної, так і царської імперії, це справа ментального здоров’я та історичного виживання. Як, в принципі, і для всієї України. Крім того, що ми виправляємо ті історичні кривди, які нам заподіяла москва, ми сьогодні ще й закладаємо підвалини нашої державності. Те, що захищають Збройні Сили України на фронті, це те, що знаходиться у нас в тилу. Це наша українська ідентичність, наша історична пам’ять та дух нашої нації. Ми у Дніпрі практикуємо деколонізацію в масштабах громади. Дуже багато зроблено, аби очистити місто від пам’ятників як діячам злочинного комуністичного режиму, на совісті яких мільйони вбитих українців, так і від монументів російської культурної та державної публіки. У 2015 році Дніпро отримав нову назву на честь річки, яка є стрижнем українського життя, адже поєднує лівий та правий берег нашої держави. Це все дало можливість, аби Дніпро набув свою, не привнесену ззовні, ідентичність, суть та характер».

Андрій Денисенко додав, що робота з усунення нав’язаного росією життя дніпрянам ще триває:

«Наразі ми робимо ще одну важливу справу щодо повернення Дніпру його власної історії – затверджуємо істинну дату заснування нашого міста. Адже 1776 рік, який було прийнято вважати роком заснування Дніпра, це фейкова історія. Це російський пропагандистський наратив, аби позбавити нас справжніх українських козацьких джерел виникнення та розвитку нашого міста. В цьому році ми завершимо процес передатування. В ході дискусії разом з істориками ми вийшли на дату 1526 рік. Вона підтверджується археологічними, письмовими історичними даними. Вже в той час існувало найстаріше козацьке поселення на території нашого міста – Стара Самарь. Так ми повертаємо собі 250 років свого існування. Тому для нас деколонізація та декомунізація – це не просто питання очищення, а й розбудови нашого міста, соціокультурного простору та української нації».

Читайте також: Лялькотерапія для ветеранів. У Дніпрі впроваджують нові підходи до реабілітації військових