«Тут працюють професіонали. Біль зменшився, сила м’язів збільшилась», — військовий про лікування у реабілітаційному центрі Дніпра
Сергію 24 роки, родом із Новоолександрівки. У 2020-му пішов на строкову військову службу, а згодом підписав контракт. Тож початок повномасштабного вторгнення рф зустрів у лавах ЗСУ — його направили на передову як штурмовика-піхотинця. У боях на Донеччині отримав осколкові поранення в ногу та руку, але після лікування в госпіталі повернувся до війська. Пройшов гарячі точки на Харківському, Сумському й Курському напрямках.
27 вересня, під час розвідки з бригадою на Курському напрямку, Сергій підірвався на міні. Його евакуація під обстрілом тривала кілька годин. Переніс шість операцій, проте ногу врятувати не вдалось. Наразі Сергій готується до протезування та проходить лікування в реабілітаційному центрі Дніпра.
«Допомагає мій оптимізм, я ніколи не падаю духом. Поранення серйозне, але це не кінець, я живий — і це головне. Поставлять протез — ще бігати буду! Тож усе добре, думаю повернутися до служби як інструктор. У реабілітаційному центрі я нещодавно, але покращення вже є: збільшилася сила, біль зменшився. Ставлення фахівців добре, вони — професіонали», — каже воїн.
Психотерапевтка Вікторія, яка працює із Сергієм, каже, що в її роботі головне — завжди залишатися людиною. Під час занять із військовослужбовцями багато уваги приділяють тому, як дійти спільної мови з родиною, цивільними, а також вмінню контролювати негативні емоції та агресію.
«Сергій дуже позитивний, веселий хлопець. Ми разом ходимо на вулицю, боксуємо, п’ємо каву — у кризовій психології це дозволяється. Роботи з військовослужбовцями не можна навчитися в жодному виші, тому потрібно слухати їх — вони самі знають свої потреби й розуміють, як із ними працювати. Тож головне — дослухатися», — розповіла Вікторія.
У Дніпрі в реабілітаційному центрі з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда, що складається з лікарів фізичної реабілітації, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, логопедів і психологів. Для кожного хворого розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням особливостей пацієнта.
«Під час підготовки до протезування ми з Сергієм виконуємо силові вправи та вправи на опору нижньої кінцівки. Це потрібно, щоб пацієнт одразу зміг ходити на протезі, а не витрачав час на нове навчання. Прогрес відчутний — зменшився як фантомний біль, так і біль у куксі. Це дає нам більше можливостей для тренувань», — зазначив фізичний терапевт Олександр.
