Івану 29-ть. Він родом із Донецька. До великої війни займався фермерством — мав велике господарство та обробляв близько 100 гектарів землі. У 2021 році підписав контракт із ЗСУ, тож повномасштабне вторгнення зустрів на Харківщині під час навчань.
За роки служби працював на Дніпропетровському, Харківському, Сумському, Донецькому та Запорізькому напрямках, займаючись евакуацією військових, підвезенням боєкомплекту, води, харчів та особового складу. Переніс десятки контузій, три з яких були тяжкими. Перше серйозне поранення отримав 16 лютого 2026 року на Запорізькому напрямку під час евакуації загиблого побратима.
«Майже доїхав до точки, поставив ногу на землю — і одразу вибух. Наступив на протипіхотну міну. Мені дуже пощастило, що вона була перевернута в болоті. Берця буквально розлетілася, нога стала синьо-чорною, тріснула п’ятка. У перші секунди думав, що ноги вже немає. Наклав собі турнікет, доповів по рації, що я «трьохсотий», і сам почав евакуйовуватися квадроциклом. Дорогу, яку зазвичай долав хвилин сорок, тоді пролетів за десять. Хлопці виїхали мені назустріч, і вже там мене передали медикам. Коли лікарі розрізали берці й побачили, що нога на місці, сказали: «Тобі дуже пощастило». Чесно, я вже думав лише про те, який у мене буде протез — алюмінієвий чи карбоновий», — згадує захисник.
Після стабілізаційного пункту Івана направили до госпіталю в Запоріжжі. Завдяки швидкій евакуації та вчасно наданій допомозі вдалося уникнути операції. Зараз військовий проходить лікування в реабілітаційному центрі Дніпра.
«Коли приїхав сюди, нога була сильно набрякла, я міг наступати лише на пальці. Зараз бачу великий прогрес. Уже можу ходити без милиць хоча б на невеликі відстані. Те, що було раніше, ходьбою важко було назвати. Тут дуже хороші спеціалісти, вони постійно займаються зі мною, пояснюють, як правильно рухатися, які вправи робити вдома. Я хочу до кінця місяця максимально відновитися і повернутися до своїх. На фронті зараз важко, людей не вистачає. Поки йде війна, сидіти вдома я не буду», — каже Іван.
«Прогрес дійсно помітний. У першу чергу — це подолання страху руху. Перелом п’ятки є дуже складною травмою, адже ця кістка відіграє важливу роль у роботі всієї нижньої кінцівки. Через таке ушкодження виникає сильний больовий синдром, страждають м’язи литки та колінний суглоб. Тому ми працюємо не лише локально зі стопою, а комплексно з усією ногою. Зараз уже бачимо зменшення болю та збільшення амплітуди руху. Іван отримує повний курс реабілітації: фізичну терапію, вправи на відновлення сили м’язів, рухливості та зменшення болю. Також він має домашні рекомендації щодо навантаження, вправ та догляду за ногою. Для такого типу травми його відновлення дійсно проходить дуже добре», — зазначила фізична терапевтка Дарина.
