Центр для переселенців «Жовтневий» не має коштів на утримання
Допоможіть “Жовтневому”. Центр для переселенців потребує підтримки. Від початку війни шелтер приймав людей, які виїжджали із зони обстрілів. За цей час тимчасовий прихисток там знайшли майже 2,5 тисячі людей. Нині у приміщенні перебувають 235 осіб, і вони… мусять знайти інше житло через надто високу комуналку. Її сплачували за волонтерський кошт, нині ресурси доброчинців вичерпалися.
«Допомагаємо нашим хлопціям, щоб ця сєточка їх прикрила от пулі вражеской».
У коридорі шелетеру пані Людмила плете чергову сітку. Подумки проговорює молитву и зав’язує черговий клаптик.
«Надіюсь, що все буде хорошо».
Жінка мешкає у центрі для переселенців з травня. Виїхала із Сєвеєродонецька, коли там почалася стрілянина. Нині говорить, має шукати інше житло, бо шелтер “Жотвневий” припиняє роботу.
Людмила Оніпко, переселенка із Сєвєродонецька: «В кімнаті в нас 4 людини, кімната велика, нас кормлять безплатно, поки живем. Ну, зараз настав момент, коли Куст, організація, не можуть проплачувать це здание. Воно дуже велике, опалення зимою буде дуже дороге».
З початку війни “Жотвневий” надав прихисток більше ніж двом з половиною тисячам людей. Перебування тут було безкоштовним. Комуналку, обіди, медичну допомогу та одяг надавали волонтери. Так було майже 5 місяців, говорить адміністраторка шелетру Юлія Нумур. А коли гроші скінчилися і утримувати шелтер стало неможливо, жінка написала пост у соцмережах.
Юлія Нуммур, старша адміністраторка шелтеру: «Я це написала для того, щоб на це привернути увагу людей, у яких може є якісь домівки, якісь дачі з опаленням, якісь квартири, якісь хати пусті, щоб ці люди могли в них оселитися хоча б на якийсь строк».
На початку війни споруду колишнього радянського готелю підключили до комунікацій, аби розмістити біженців. Доброчинці говорять, власними силами та за підтримки міста це вдалося. Очікували й на програми дежрпідтримки, однак, цього не сталося.
Вадим Гефтер, керівник громадської організації “КУСТ”: «Столкнулись с тем, что, во-первых, коммунальные платежи невероятно большие именно здесь, потому что отель старый. Мы просчитывали, сколько должен заплатить каждый живущий — это порядка 2 тысяч гривен в месяц он должен платить только за коммунальные услуги. Поэтому подобное предложение беженцам мы делать не имели даже морального права».
З 270 постійних жителів шелтеру майже 30 вже знайшли собі інше житло. Для сотні літніх людей волонтери відшукали альтернативи.
Ірина Бондаревська, координаторка волонтерського штабу “КУСТ”: «Ми запропонували гуртожиток заводу ЮМЗ, ми запропонували соціальні центри для людей похилого віку, для одиноких людей, ми запропонували прихистки для мам з дітками».
Шелтер “Жовтневий” працюватиме ще два місяці. Його мешканці мають знайти собі інше житло. Волонтери говорять, будуть допомагати їм у цьому. Тим часом Людмила Оніпко говорить: за два тижня доплете сітки і поїде до дітей, але перед тим допоможе ще одній переселенці.
Людмила Оніпко, переселенка: «Я тут бабушкє одной допомагаю, я її отправлю. В неї син тоже військовий, она одна. Ну, тож поїду в Одесу».
