«Треба жити далі і ставити нові цілі»: історія захисника, який втратив обидві ноги, а зараз освоює протези у реабілітаційному центрі Дніпра

П’ятдесятирічний Павло родом із Донецької області продовжує доводити, що сила духу здатна подолати будь-які випробування. У 2025 році майстра спорту та тренера з вільної боротьби мобілізували до лав ЗСУ. Пройшовши важкий Покровський напрямок, сьогодні він долає наслідки тяжкого мінного поранення.

Після підриву на міні боєць пройшов складний шлях евакуації та переніс чотири операції. Попри ампутацію ніг, осколкові поранення рук та контузію, він не втратив оптимізму. Родина — дружина та троє дітей – підтримують військового. Сім’я захисника перебралася до Кам’янського, щоб бути поруч і підтримувати.

Сьогодні Павло тренується щодня у будні приблизно по дві години на день. Першу годину він повністю присвячує ходьбі на протезах, а другу — тренуванню статичного й динамічного балансу, а також вправам, що не потребують протезів.

«Треба жити далі і ставити нові цілі»: історія захисника, який втратив обидві ноги, а зараз освоює протези у реабілітаційному центрі Дніпра – 30.07.2026

Фізичний терапевт Любомир зазначає, що пацієнт потрапив до відділення після попереднього етапу відновлення та операцій. Спортивне минуле Павла відіграло ключову роль у такому швидкому прогресі.

«Моєї роботи майже не було в даному випадку, він уже сам міг усе робити. Ми в основному більше коригували поставу і нейром’язовий контроль, адже сила у нього є. За цей період пацієнт дуже швидко адаптується. У мене ніколи не було таких пацієнтів із білатеральною ампутацією, які б так швидко пішли на стабісах — буквально за два дні. Звісно, є ще невеликі промахи з балансом, він іноді хитається, а також сильно завалюється вперед і компенсує спиною, але ми активно працюємо над поставою. Попереду — встановлення анатомічної стопи та колінних механізмів».

«Треба жити далі і ставити нові цілі»: історія захисника, який втратив обидві ноги, а зараз освоює протези у реабілітаційному центрі Дніпра – 30.07.2026

Сам Павло також відзначає свої успіхи: завдяки відновленій координації він уже самостійно справляється з побутовими завданнями.

«Я починаю робити те, чого раніше не міг. Можу ходити на протезах, сам уранці піти в туалет, усюди пересуватися самостійно, адже раніше все було дуже важко. З’явилася координація, я вже цього не боюся», — ділиться захисник.

На запитання про плани на майбутнє та мрії після остаточного відновлення відповідає:

«Попри всі труднощі, треба завжди йти вперед, ставити нові завдання та цінувати життя. Мені Бог дав все. Треба це цінувати та шукати нові сенси».

Читайте також: Стартував другий рік програми «Створення засобів для існування та можливостей для оптимізованих ринків» BLOOM