Трава та метрові дерева: як змінилося Каховське водосховище
Вже майже півроку з екологічної трагедії. 6 червня рашисти підірвали Каховську ГЕС, водосховище за лічені тижні затопило сотні будинків та чималі площі навколишніх територій. Екологи прогнозували зміни, які б поставили крапку на території колишнього водосховища. Але сталося те, чого не очікували — природа почала сама відновлюватися.
Дно колишнього Каховського водосховища стрімко заростає вербою та травою.
Науковці продовжують вивчати ситуацію навколо Каховського водосховища. Та вже відкинули сценарій, який прогнозували у перші місяці після підриву ГЕС. Принаймні, поки що.
«Не підтвердило одну з гіпотез, щодо можливого масового пиління, тобто, що буде опустелювання цієї території. Поки що ми не можемо казати про дійсно довгострокові прогнози. Тому що ми маємо дивитися динаміку, як буде наступного року, бо ми розуміємо, що наразі є запас вологого ґрунту, який ще залишився на дні, і це сприяло розвитку рослинних форм, деревини і трави.» – розповідає Олексій Ангурець, експерт міжнародної програми «Чисте повітря для України».
Подальша перспектива цієї території буде залежати від клімату та річки Дніпро.
«Для нас важливо подивитися, як пройде зима, і яким чином буде весняне водопілля, яким чином воно буде впливати на стан річки Дніпро в цей період. І після цього вже, тобто на весні наступного року, ми будемо бачити, умовно кажучи, повний цикл погодний, сезонний цикл, який пройде річка Дніпро в нових умовах.» – каже Олексій Ангурець.
Тепер світ знову може побачити територію, яку затопили під час будівництва Каховського водосховища.
«Хто міг подумати, що так вийде, що Великий Луг ми знову зможемо побачити майже на власні очі на сучасних вже супутникових знімках. Я вирішив цей проект зробити трохи ширшим, я зібрав інші карти, починаючи з 1821-го року, середини 19 століття, і почав прив’язувати також вже сучасні супутникові знімки.» – розповідає Артем Костюк, автор проєкту «OldMaps».
Артем Костюк — автор створення меморіальної локації Каховського моря на інтерактивних історичних картах України. Хоче зафіксувати динаміку зміни місцевості за останні 150 років.
«Моя ідея – зробити серію меморіальних локацій, де ми можемо бачити, як змінювалася місцевість вже після приходу росіян. Тобто, як змінилась місцевість після приходу «руського так званого миру». Окрім, як Великий Луг, я планую робити меморіальні локації і в Маріуполі та Бахмуті.» – каже він.
Аби зрозуміти, що відбувається з ґрунтами Каховського моря, чеські та українські екологи зібрали зразки для проведення аналізів. Ці дослідження провели у Чеській Республіці і частково в Нідерландах. Попередні результати, які були оприлюдненні, показували значне перевищення забороненого пестициду ДДТ.
Чеські фахівці діляться враженням від побаченого 5 місяців тому і зараз. Свого здивування не приховують.
«Це було в липні, коли ми вперше відвідали Запоріжжя після Каховської катастрофи, емоції були дуже сильні. Я повинна сказати, що ми пробули там місяць біля резервуарів, водосховище виглядало, як втрачена територія, це виглядало, як поверхня місяця, апокаліпсис. Я не можу поділитися цим жахливим відчуттям, в яке я потрапила, побачивши це. Але з іншого боку, буквально пару днів тому ми відвідали те саме місце, і воно виглядало достатньо добре, все зацвіло травами, деревами — майже, як ліс, тому природа завжди бере своє.» – каже Марцела Чернохова -координаторка міжнародного проєкту «Чисте повітря для України».
Знову, як і від початку екологічної катастрофи, думки експертів щодо відбудови ГЕС та відновлення водосховища розділились. Екологи кажуть, простих рішень не буде. Тому дуже важливо зважити всі плюси та мінуси для розвитку регіону перед ухваленням рішення.
Читайте також: Пішохідна доріжка та підготовка зелених насаджень до зими
