«Точка зцілення»: презентація стрічки у Дніпрі! | Стрельченко | Кирильчатенко | Хорошилов
Прем’єрний показ документального фільму Катерини Стрельченко «Точка зцілення». Це історія добровольця, ветерана російсько-української війни, актора та режисера з Дніпра Ігоря Кирильчатенка (позивний «Артист»). Після поранення й важкої депресії, пройшовши через відчай і зневіру, він знайшов силу в творчості — заснував незалежний Патріотичний театр «Арт-фронт», що став простором для зцілення й пошуку сенсів для ветеранів. Ця стрічка — не лише про минуле, а й про наше сьогодення і майбутнє, яке ми творимо разом.
Режисерка та продюсерка Катерина Стрельченко розповіла, що ідея створення фільму виникла задовго до повномасштабного вторгнення.
«Бажання створити таку стрічку виникло не цього року. Ще до повномасштабного вторгнення ми думали, що цю тему треба піднімати, бо депресія й ПТСР — це не те, що з’явилося після 2022-го. Але, мабуть, тоді ми ще не були до кінця готові до цієї теми.
Ніщо не зупинить фільм, час якого настав. І в цьому році я остаточно вирішила, що цей фільм треба робити — щоб привернути увагу до теми адаптації ветеранів у суспільстві», — говорить Катерина.
Вона додає, що робота над фільмом стала не лише професійним, а й глибоко особистим досвідом:
«Це був цікавий і важливий досвід. Ми дуже сподіваємось, що завдяки цій історії вдасться звернути увагу на те, що ветерани, які повертаються з війни, мають шукати себе, а ми — навчитися знаходити з ними спільну мову».
Головний герой фільму, ветеран, актор і керівник Патріотичного театру «Арт-фронт» Ігор Кирильчатенко розповідає, як народилася ідея стрічки:
«Пані Катерина спочатку була в якомусь проєкті, де брало участь десять митців, і вона була режисеркою. А мене не запросили — я дуже образився. Кажу: “Катя, чому мене не запросили?” А вона каже: “Ігорю, покинь, ти достойний того, щоб про тебе зняли окремий фільм — тільки про тебе одного”.
І тоді я зрозумів, що це мій зірковий час. Так і народилася ця ідея».
Ігор зізнається, що дуже переживав за долю проєкту, адже фільм і вистава, які створювалися паралельно, потребували фінансової підтримки.
«Я дуже хвилювався: а раптом ми не виграємо грант — що будемо знімати? Катя не лише про мене, вона і про мій театр “Арт-фронт”. Це моя точка зцілення — через театр, через мистецтво.
У мене є вистави, але після поранення я вже фізично не можу їх грати. Третя вистава створювалась спеціально під мої можливості — режисером Олександром Хлумовим. Там усе адаптовано під мої обмеження у пересуванні та пам’яті.
Та й попередні вистави важливі. Наприклад, перша моновистава, яку ми грали разом із Сашком Терещенком, — вона про незламність. І це дуже важливо зараз, коли багато людей переживають втрати».
Про важливість підтримки таких проєктів розповів заступник директора — начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євген Хорошилов.
«Для нас це не просто обов’язок — це велика честь узяти участь у цьому проєкті. Ми знаємо Катерину й Ігоря багато років, підтримували їхні ініціативи й бачимо, наскільки їхня діяльність важлива.
Ігор — дуже скромна людина, але це справжній приклад героя. Таких прикладів зараз бракує — особливо для виховання молодого покоління.
Ми маємо великі плани, щоб донести цю історію до якомога ширшої аудиторії, передусім — до молоді. Бо це не лише інформування, це виховання і спротив. Війна не закінчилась, вона триває. І це війна за розум, за культуру, за ідентичність.
Тому ми й надалі будемо долучатися, підтримувати та розвивати подібні ініціативи, адже саме вони формують українське суспільство, яке здатне вистояти».
Читайте також: Новий підйомник, інклюзивний санвузол і сучасне укриття: у Дніпровському міському палаці дітей та молоді триває модернізація приміщень
