Тернопільські поліцейські допомогли колегам з Нікополя розшукати 15-річну дівчину, яка втекла з «рабства» у мами-п’яниці

До співробітників ювенальної превенції тернопільської поліції звернулися колеги з Нікопольського районного управління з проханням допомогти розшукати 15-річну жительку селища Приміське. Дитина 22 червня пішла з дому ще рано-вранці і не повернулася.

«Про зникнення дочки телефоном повідомила її мати, – розповів заступник начальника сектору ювенальної превенції Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Євген Тарасов. – Ми одразу відпрацьовували декілька версій, розшукували дитину на території району, проте згодом стало відомо, що вона на залізничному вокзалі придбала квиток до Тернополя і разом з собакою подалася туди».

Тернопільські правоохоронці оперативно відреагували на орієнтування про розшук неповнолітньої  і вже наступного дня близько десятої години ранку очікували на прибуття потяга із Запоріжжя. Зі слів начальника відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області Петра Тиховича, дитина дійсно перебувала у вагоні разом із собакою.

«Історія 15-річної дівчинки вразила навіть досвідчених поліцейських. Дитина розповіла, що втекла не з дому, а з рабства, у яке перетворила її життя рідна мати. У 15 років вона прибирала, прала, готувала, опікувалася молодшою на чотири роки сестрою. В той час, як мати безпробудно пиячила і морила їх голодом», – розповідає Петро Тихович.  

Поліцейські помістили дівчинку до тимчасового притулку, а її собаку, якого вона називала найкращим другом, – віддали під опіку кінологам, пообіцявши, що обов’язково повернуть.

Добу 15-річна нікопольчанка провела у Тернополі, поки за нею не приїхали ювенальні поліцейські з Дніпропетровщини.

«Дитина розумна, добра, комунікабельна, проте категорично не хотіла повертатися додому. Каже, там вона – за рабиню, – розповів Євген Тарасов. – Свою втечу вона планувала: аби мати гроші на квиток – ходила по сусідах підробляла, і то в час, коли матері або вдома не було, або вона нетвереза спала. Єдина можливість вільно вийти з подвір’я, аби не накликати на себе гнів, – прогулянки з собакою. Близько шостої години ранку 22 червня дитина пішла начебто вигуляти свого чотирилапого друга, і одразу кинулася шукати можливість поїхати з міста. Близько тринадцятої години дівчинка сіла в поїзд до Тернополя».

Мати зателефонувала до поліції і повідомила про зникнення дочки лише ввечері, проте, правоохоронці впевнені, не через те, що хвилювалася, а тому, що не було кому обід та вечерю приготувати.

Вже дорогою до Нікополя дитина найбільше раділа, що їй повернули собаку, а ще запевнила, що поліцейські, з якими вона спілкувалася, – найдобріші люди, яких вона зустрічала за своє життя. Тривожилася через єдине – аби її не повернули матері.

«Ми дізналися, що в дівчини є старша повнолітня сестра, сконтактували з нею і домовилися, що вона на деякий час забере її до себе, – каже Євген Тарасов. – Родиною уже займаємося не тільки ми, а й соціальні служби, адже там підростає ще одна неповнолітня дівчинка. Раніше інформації про умови проживання цих дітей та про ставлення матері  до них – до нас не надходило».