Танцівники з Дніпра перемагають на міжнародних змаганнях
Дніпрянка стала чемпіонкою світу з хіп-хопу. Дівчинка більше 7 років тому захопилась бальними танцями, втім, згодом зрозуміла: сувора муштра коло станка – не для неї. Тоді й спробувала себе в сучасних стилях танцю. Наполегливо відточувала свою майстерність і врешті здобула таку бажану перемогу на чемпіонаті світу.
14-річна Олександра Глущенко – вже чемпіонка світу з хіп-хопу. Перемогу привезла з Хорватії. Українку там зустрічали гучними оплесками.
Олександра Глущенко, чемпіонка: «Умови були такі, що в фіналі ти повинен був танцювати як зв’язка – це не тільки імпровізація, якісь фішки, то треба було показати суддям шоу. Це не те, що у нас було на всеукраїнських, це взагалі інше було».
Щоб підготуватися до такого серйозного змагання, Олександра разом зі своїм тренером провели більше сорока годин індивідуальних занять впродовж місяця.
Роман Балун, тренер танцювального центру «A-style»: «Ми напрацьовуємо, що вони можуть робити і як вони можуть робити, а далі – це їх політ фантазії і технічних напрацювань. Саме на чемпіонат світу – там така специфіка, що у фіналах всі танцюють під свою музику. Тобто це повинно було бути готове шоу, яке ми готували впродовж травня місяця».
До Хорватії з чемпіонкою їздила її найпалкіша шанувальниця – мама. Нині неймовірно пишається донькою. Розповідає, Олександра захопилась танцями ще в дитинстві, багато часу приділяла тренуванням. Втім, участь у змаганнях була для сім’ї несподіванкою.
Віта Глущенко, мати: «Чемпіонат був для нас – несподівана участь. Насправді, бо ми не планували. Декілька факторів зіграли для того, щоб ми туди поїхали. Вже була якась нервова ситуація, напруження. Тому кажу, а чого б ні? Чого б нам не вирватись з України на тиждень. Спробувати себе».
На початку повномасштабної війни тренування у клубі проходили дистанційно, проте зараз танцювальна сім’я намагається повернутися до звичного графіку тренувань.
Тренер танцювального центру «A-style»: «Ми розпочинаємо завжди з розігріву – це повинен бути дуже добрий розігрів, щоб не було ні травм, ні якихось дискомфортів у своєму тілі. Потім ми розтанцьовуємося. Не просто я їм даю щось і вони повторюють. Я їм даюсь якісь завдання, в яких вони можуть розвити себе самі, розкрити».
Зупинятися на досягнутому наставники клубу та юні танцюристи не збираються. Хочуть привезти до України ще більше перемог.
