Що писали світові ЗМІ про Україну 18 червня
Головні теми:
Джонсон: Великобританія підтримуватиме Україну доти, доки ви не переможете. Британія пропонує навчати українських солдатів по британській схемі
ЄС відкриває двері для України. Єврокомісія приймає кандидатури України та Молдови, хоча вони вимагають глибокої програми демократичних реформ
Росія чинить тиск на ЄС повільним постачанням газу
У Херсоні українці наяву переживають жах російської окупації
Німеччина. Можливо зниження мінімальної температуру для квартир
Між Байденом та Сі можлива телефона розмова бо є напруженість у відносинах між США та Китаєм
Велика Британія
«The Guardian Weekly» — «ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ»
Чи зможе Україна повернути захоплені землі?
Протягом 14 тижнів російські війська намагаються захопити Луганську та Донецьку області. Вони захопили місто Попасна в 30 км на схід від Бахмута і захопили більшу частину Сєвєродонецька в 55 км на північний захід. Бахмут, відомий за радянських часів як Артемівськ, стоїть на шляху подальшого просування росії.
Незважаючи на масштаби ворога, солдати казали, що переконані в тому, що сила волі та добро переможуть зло.
Солдати кажуть, що кількість зброї, яку російська сторона мала і була готова кинути у цій війні, відрізнялася від війни, яка велася на сході України у 2014 році. Тоді росія намагалася замаскувати свою участь.
Але не цього разу.
За їхніми словами, в українській армії було багато високомотивованих бійців, але їхня техніка та люди були вражені масою російських снарядів, ракет та снарядів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що щодня на Донбасі гине від 60 до 100 українських військових і близько 500 зазнають поранень.
«The Financial Times» — «Велика Британія. Київ отримав додаткову допомогу»
«The Daily Telegraph» — «Джонсон пропонує навчати українських солдатів»
Український лідер заявив, що йому запропонують досвід британської армії, він приймає колегу з візитом до Києва
Борис Джонсон під час вчорашнього візиту до Києва запропонував Україні програму військової підготовки під керівництвом Великої Британії, яка, за його словами, може змінити хід війни. Українські сили тренуватимуться за британською схемою, яка, за словами уряду, може навчати до 10 000 солдатів кожні 120 днів. Пан Джонсон сказав, що програма, розроблена для поповнення нестачі інструкторів в Україні, дозволить використати «найпотужнішу силу — українську рішучість перемогти».
Daily Mirror — сер Пол Маккартні не виконуватиме класичний хіт «Бітлз» «Назад в СРСР» на жодному зі своїх концертів у найближчому майбутньому — на знак протесту проти вторгнення росії в Україну.
Пісня 1968 року розповідає про російського шпигуна, який повертається до Радянського Союзу після перебування у Сполучених Штатах.
Джерело повідомило газеті, що, незважаючи на те, що пісня має величезний успіх у публіки, було б «збоченням співати веселу рок-н-рольну пісню про росію».
«Yorkshire Post» — Місто претендує на проведення пісенного конкурсу Євробачення у 2023 році
Лідс подасть заявку на проведення наступного року Євробачення.
Минулого місяця змагання виграла Україна, і зазвичай конкурс приймає країна-переможець минулого року, але вчора керівники заявили, що «з глибоким жалем» прийшли до висновку, що не можуть провести його в країні, що охопила війну.
Зараз BBC веде переговори щодо проведення конкурсу у Великобританії після того, як учасник Сем Райдер посів друге місце.
«The Guardian» — На першій шпальті фото дружини Президента України: «У перший день війни я весь день мала цю дивну усмішку на обличчі. Я намагався не показувати дітям паніку. Про це заявила перша леді України Олена Зеленська.
«The Scotsman» — «Повернення до Києва: Джонсон пропускає зустріч Торі MPS для візиту». Президент України Володимир Зеленський з Борисом Джонсоном після того, як прем’єр-міністр скасував зустріч з ключовим депутатом-торі, щоб вилетіти до Києва.
Іспанія
«El País» — «ЄС відкриває двері для України та Молдови»
Комісія ставить на демократичне перетворення держави
Учора Єврокомісія схвалила рекомендацію про те, щоб Україна та Молдова у майбутньому стали частиною Союзу, якщо вони будуть наділені державами відповідно до демократичних моделей. Брюссель пропонує майбутнє для переговорів про приєднання до масштабних реформ. Кремль учора попередив, що ЄС перетворюється на військову платформу.
Кандидатура України здавалася нездійсненною мрією, коли Зеленський порушив питання на початку російського вторгнення та подав офіційну заявку 8 березня. Але лідеру вдалося завоювати прихильність більшості європейських парламентів, за допомогою віддалених виступів один за одним, та громадської думки.
Фон дер Ляйєн одразу відчула успіх хрестового походу Зеленського і стала на його бік: «Моє послання ясне, Україна належить до європейської родини», — запевнила президент Єврокомісії під час першого візиту до Києва у розпал війни у квітні минулого року.
Президент повернулася до української столиці 11 червня, щоб доопрацювати умови, що супроводжують визнання кандидатури. І, як це було прийнято під час її мандату, вона нав’язала свої критерії решті комісарів. «Президент вже ухвалила рішення ще до дебатів, які були скликані минулого понеділка для обговорення кандидатури», — кажуть джерела в кабінеті одного з комісарів, яких не влаштовує директорія німкені.
Італія
«Corriere della Sera» — «Путін кидає виклик Європі та США»
«Президент росії: епоха американського панування закінчилася. І він знову ріже газ».
«Москва: «Божевільні санкції».
Уряд оцінить перехід у режим підвищеної готовності з енергетики»
Франція
«Le Figaro» — «У Херсоні українці наяву переживають жах російської окупації»
У Херсоні час зупинився 1 березня, коли російські війська взяли його під контроль. Ніщо більше не працює, принаймні не так, як раніше. Губернатор залишив регіон. Колишній мер міста ховається у невідомому місці. Як і в інших підконтрольних їй українських містах Москва замінила їх проросійськи налаштованими чиновниками. Голови української військово-цивільної адміністрації тепер мають свій штаб у Миколаєві, де вони збирають, дані про зникнення людей або потоки біженців, які досягають України: понад 60 % від 300 000 жителів міста хочуть виїхати.
У Facebook або навіть у Telegram тривожні повідомлення рясніють: сестра втратила на увазі свого брата, що гуляє по вулиці. Мати шукає заарештованого сина.
«Ми намагаємося контролювати чи хоча б відслідковувати те, що ми ще можемо контролювати чи контролювати», — каже чиновник.
У звіті, опублікованому 6 червня, українська громадська організація «Медіа-ініціатива за права людини» стверджує, що російська розвідувальна служба ФСБ проводить у Херсоні справжню облаву. У звіті згадується десяток місць утримання під вартою, де ув’язнених нібито катують. «Коли Херсон буде звільнений, то обов’язково виявиться, що масштаби жахів, скоєних там, аналогічні тому, що було в Ірпені та Бучі», — говори чиновник, маючи на увазі міста на околицях Києва, в яких проживали російські та проросійські солдати та здійснили десятки військових злочинів.
Данія
«Morgenavisen Jyllands-Posten» — «Україна незабаром може стати кандидатом на членство в ЄС, але членство не надається.
«Politiken» — «Україна має вступити до ЄС». Коли країна буде готова. І заради ЄС, і заради України.
Майбутнє України – в ЄС. У цьому не повинно бути ані найменших сумнівів. Тому цілком доречно, що Данія, основні країни-члени Союзу та Європейська комісія підтримують той факт, що Україна може стати офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Інше було б ганьбою.
Навіть до вторгнення Україна не мала необхідної верховенства права, конкурентоспроможності чи демократичної солідарності, які зазвичай вимагалися б від країни-кандидата, зазначає видання. Зараз велика частина країни бомбардується зверху. Тому важливо, щоб Україна була схвалена як країна-кандидат, щоб ЄС міг серйозно почати допомагати Україні – не лише вигравши війну, а й здобувши мир і майбутнє.
Україна належить до Європи та ЄС. Звичайно. Шлях до членства в ЄС складний, але тепер цей шлях щасливо триває.
Австрія
«Salzburger Nachrichten» — «Європейці застрягли в українській дилемі». Сказати «ні» запиту на приєднання країни, охопленої війною, не може бути й мови. Ні те, ні інше не є відвертим «так».
«KURIER»– «росія чинить тиск на ЄС повільним постачанням газу»
Постачання на захід скорочуються або припиняються зовсім
Росія розігрує свій газовий козир: Франція нині взагалі не отримує газу, а постачання до Німеччини, Італії та Словаччини скорочено на 30 відсотків або скорочено вдвічі.
Австрія також відчуває наслідки: на захід із росії підводним газопроводом «Північний потік-1» надходить менше газу. Причиною, яку назвала російська державна група «Газпром», є затримка ремонтних робіт з боку Siemens.
Міністр економіки Німеччини Хабек підозрює, що за скороченнями стоїть політичний тиск Кремля.
«Для росії постачання газу є інструментом у поточній суперечці. Ми не повинні мати жодних ілюзій, — каже міністр енергетики Гевесслер. — Ми готові до всіх сценаріїв, включаючи повну зупинку постачання з росії». Рівень запасів газу в Австрії зараз становить 40 відсотків. Постачання гарантовано.
Польща
«Gazeta Wyborcza» — «Громадська діячка про допомогу українцям». Ми знаємо, що потрібно робити, але влада не хоче нас слухати».
Португалія
«Jornal de Notícias» — «росіяни стверджують, що вбили 19 португальських військових. Міністерство не знає про загиблих.
Вчора російська армія заявила, що приблизно з 7000 іноземних бойовиків в Україні 68 є португальцями і що 19 вже вбиті російськими військами. У відповідь на JN португальське міністерство закордонних справ (МЗС) заявило, що має лише «реєстрацію семи громадян країни», які зв’язалися зі службами МЗС, «повідомивши про своє переміщення в Україну як «добровольців»» і що «є немає записів про смерті».
Румунія
«Informatia Zilei» -«Молдова та Україна, кандидати на членство в ЄС»
Німеччина
«Der Tagesspiegel». Головний матеріал: «При необхідності Хабек хоче змусити людей економити енергію».
Міністр економіки вводить в дію правові норми
Дискусія про нижчу мінімальну температуру для квартир
Стаття: Путін: Санкції – це «блискавична війна» Заходу.
Президент росії звинувачує ЄС і США
Брюссель рекомендує Україні статус кандидата
«Augsburger Allgemeine» — «Замало газу на зиму»
Після того, як росія скоротила поставки, міністр економіки хоче змусити країну економити енергоносії. У багатьох квартирах тоді могло стати прохолодно.
Поки що юридична ситуація зрозуміла: з жовтня по квітень орендодавці повинні відрегулювати опалення, щоб температура в квартирах їхніх орендарів була від 20 до 22 градусів – це постановив Федеральний суд ще в 1991 році. Після того, як Володимир Путін продовжував перекривати газовий кран до Західної Європи, політичний Берлін зараз обговорює питання, чи не повинно бути на кілька градусів менше. «Навіть у квартирі з 18 або 19 градусами можна добре жити», – каже генеральний менеджер Прем’єр-міністр Баварії Маркус Сьодер (ХСС) закликає федеральний уряд діяти після припинення поставок газу з росії: «Нам негайно потрібен газовий саміт». Німеччині загрожує надзвичайна енергетична ситуація, попереджає він. Накладене державою заморожування — це «оголошення про банкрутство».
Колонка справа: «Європа відкриває свої двері для України». ЄС починає процедуру вступу
«F.A.Z.»
Єврокомісія рекомендує країнам-членам оголосити Україну та Молдову кандидатами на вступ до ЄС. Проте обидві країни повинні провести подальші, точно описані реформи, перш ніж Комісія вирішить, чи почнуться переговори про вступ. У випадку з Грузією ситуація зворотна: країні можна надати статус кандидата лише після виконання певних умов. На основі цієї рекомендації глави держав і урядів обговорять майбутнє трьох країн наприкінці наступного тижня; вони повинні прийняти рішення одноголосно.
«Україна заслуговує на європейську перспективу», – сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Українці готові померти за європейську перспективу. Ви хочете, щоб вони могли жити європейською мрією.
Вона визнала прогрес країни в боротьбі з корупцією. «Так, Україна починає з низького рівня. Але важливо те, що напрямок правильний». Фон дер Ляєн стверджувала, що оцінка була заснована виключно на «суворих стандартах» Комісії та фактичних перевагах кожної з трьох країн.
Про Молдову вона сказала, що нещодавно уряд зробив рішучий крок до реформ і боротьби з корупцією, маючи чіткий мандат від громадян. З іншого боку, вона закликала Грузію «політично зібратися зараз і намітити чіткий шлях до структурних реформ і до Європейського Союзу».
Президент України Володимир Зеленський із задоволенням відповів на рекомендацію Єврокомісії. «Це перший крок до членства в ЄС», — написав Зеленський у Twitter. Це також наблизило б перемогу України у війні з росією, яка триває з кінця лютого. «Я розраховую на позитивні результати саміту ЄС наступного тижня».
Тим часом речниця російського МЗС заявила, що в України «загалом не буде світлого майбутнього», хоча «західні обіцянки стають солодшими та маніакальними». Обіцянка ЄС є «неправильним повідомленням».
Колонка праворуч: «Геополітичне рішення»
Той факт, що Єврокомісія виступає за надання Україні статусу кандидата, є геополітичним рішенням, а не судженням про готовність країни до вступу. Голова комісії навіть не став приховувати це у п’ятницю: Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна заслуговує на цей статус і готова померти за європейську мрію. Це не один із так званих Копенгагенських критеріїв, яким має відповідати країна, щоб стати членом ЄС. Але серед багатьох змін, які Путін нав’язує континенту є переоцінка розширення. Ніколи вона ще не була такою стратегічною, як сьогодні.
Туреччина
«Daily Sabah» — «ЄС підтримує заявку України на членство в умовах війни»
Європейський Союз рекомендував надати Україні статус кандидата на приєднання до блоку з 27 країн, в той час як ООН заявила, що гуманітарна ситуація на сході України є «надзвичайно тривожною» і продовжує погіршуватися через чотири місяці після російського вторгнення.
США
«NYT»
«Зухвалий Путін каже, що росія буде процвітати без Заходу»
Перша колонка праворуч: «Кремлівська пропаганда пом’якшує цілі»
Вказуючи на застряглий у землі артилерійський снаряд і ракету, що стирчала зі стіни, Максим Катеринин був у люті. Це були українські боєприпаси, кричав він. І саме українська артилерія напередодні вдарила по його оселі і вбила матір і вітчима.
«росіяни нас не б’ють!» — кричав пан Катеринин. «Україна обстрілює нас!»
Але це було майже неможливо: не було російських солдатів, щоб українці могли обстрілювати східне місто Лисичанськ, і було зрозуміло, що снаряди йшли з боку сусіднього міста Сєвєродонецька. який був захоплений російськими військами.
Те, що пан Катеринин повірив у це, і що його сусіди кивнули на знак згоди, коли він пробігав по сусідству, засуджуючи їхню країну, був промовистою ознакою: росіяни явно вже мали тут опору — психологічну.
Колонка друга праворуч: «Виступає ЄC та дає Україні знак»
Президент росії Володимир Путін, прагнучи згуртувати антиамериканські настрої в Європі та у всьому світі, у п’ятницю знову накинувся на Сполучені Штати, назвавши їх згасаючою державою, яка ставиться до своїх союзників як до колоній, і сказав, що Захід фальшиво звинувачувала свої економічні біди на війні в Україні.
«Ми всі чуємо про так звану путінську інфляцію на Заході», – сказав пан Путін на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, щорічній бізнес-конференції, колись відомій як російський Давос, маючи на увазі зусилля президента Байдена з звинувачує російську агресію в тому, що він називає «підвищення цін на Путіна», яке завдає шкоди американським споживачам.
«Коли я бачу це, я завжди думаю: для кого це призначено, ця дурість?» – сказав пан Путін. «Для тих, хто не вміє читати і писати».
Коли пан Путін говорив, коли Європейська комісія офіційно рекомендувала у п’ятницю надати Україні статус кандидата на членство в Європейському Союзі, що є першим кроком на довгому та важкому шляху, який може не мати негайного впливу на війну, але може дати країна символічний підйом морального духу.
Комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, також рекомендувала статус кандидата для Молдови, яка подала заявку на членство невдовзі після України, викликана стурбованістю загрозами росії в регіоні, але не для сусідньої Грузії, яка вважалася не готовою до кандидата в ЄС.
«Ми всі знаємо, що українці готові померти за європейську перспективу», – сказала Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, яка відкривала п’ятничне засідання ЄС. комісарів у Брюсселі в блакитній сорочці та жовтому піджаку національних кольорів України.
Підпис під фото: «російські снаряди та пропаганда досягають Лисичанська, Україна».
«WSJ»
«Українські фермери кажуть, що росіяни крадуть їхню землю»
Минулого місяця на фермі Дмитра Скорнякова під Маріуполем з’явилася озброєна група та повідомила робітників, що земля «націоналізується» і тепер належить їм. Вторгнення Москви в Україну захопило деякі з найпродуктивніших сільськогосподарських угідь в одному з найбільших світових житниць, порушивши постачання та піднявши ціни на продукти харчування. Російські сили також вкрали зерно та обладнання, заявляють український уряд та фермери. За словами деяких фермерів, наразі захоплюють цілі ферми. Звинувачення у крадіжці землі стають все більш поширеними в частинах України, окупованих російськими військами, завдаючи ще більше страждань обложеному сільськогосподарському сектору країни та погрожуючи скоротити врожай, коли світові знадобляться українські культури.
Фермери кажуть, що групи, що з’являються біля воріт ферми, по-різному називали себе російськими, бойовиками в Україні, які допомагають російським, і представниками прокремлівських регіонів, що відкололися від України.
Росія не прокоментувала ймовірні крадіжки землі і раніше не висловлювалася безпосередньо за звинуваченнями у крадіжці зерна.
Пан Скорняков повідомив, що у травні на його ферму на південному сході України прибула група, яка стверджує, що вона представляє уряд самопроголошеної Донецької Народної Республіки, яка відкололася від України за підтримки росії у 2014 році
Підпис під фото: «Президент росії Володимир Путін у своєму виступі на економічному форумі в Санкт-Петербурзі, росія, розкритикував Захід за те, що він не визнав появи нових силових блоків, і сказав, що санкції щодо України призвели до економічної кризи в Європі».
«Los Angeles Times» — «В Україні розгорається жорстока артилерійська війна»
Підпис під фото: «Охоронник проходить повз зруйновану внаслідок обстрілу поліцейську дільницю в Лисичанську.
Японія «The Japan Times» — «Дзвінок Байдена та Сі розглядається як напруженість у відносинах між США та Китаєм».
За словами двох людей у Вашингтоні, знайомих із планами, офіційні особи США працюють над тим, щоб організувати можливу телефонну розмову цього літа між президентом США Джо Байденом та головою Китаю Сі Цзіньпіном, оскільки напруженість між двома найбільшими економіками світу висока.
Люди не мали більш докладної інформації про те, що США хотіли б зробити в центрі уваги дзвінка, але високопосадовці адміністрації Байдена наголосили на важливості встановлення «огорож» у відносинах з Пекіном, щоб запобігти переростанню розбіжностей у кризу.
Канада
«The Globe and Mail» — «Шоу повинно тривати: Українські танцюристи в Парижі»
«Глава спецслужби України каже, що країна веде війну, де немає правил»
