«Абрикос» на війні: від волонтера до оператора дронів

Його повага до людей, які захищають Батьківщину, безмежна. Ще до війни, будучи цивільним фахівцем, Євген допомагав бійцям ремонтувати військові автівки – волонтерив. Розповідає, як один з хлопців, який пройшов через горнило АТО, підійшов і запитав, чи має він позивний. А дізнавшись, що ні, сказав: «Будеш «Абрикосом!». З того часу пробігли роки, Євген і сам став до лав Збройних Сил, та по нині з гордістю носить це просте бойове псевдо…

У цивільному житті хлопець перепробував чимало. За освітою – автокрановщик, та працював програмістом, потім став дальнобійником – їздив по Європі. Коли росіяни розпочали вторгнення в Україну, Євген повернувся на Батьківщину. Волонтерив у військовій частині, що поруч дому. А згодом втягнувся – вирішив приєднатися до лав захисників.

У 2023 році пішов у ТЦК та був спрямований у місцевий, Дніпровський, батальйон територіальної оборони. Таким чином, влився у фронтове братерство 108-ї окремої бригади ТрО.
Тут майстровитий та тямущий до будь-якої справи «Абрикос» одразу знайшов себе у колективі. Був мінометником, працював на «міні-Градах», довелось чимало ремонтувати техніки – благо, досвіду та знань йому не позичати. Однак, оскільки електроніка та програмування були ближче до душі, незабаром перевівся та став оператором дронів. У цьому завдячує побратимам, які навчали, щедро ділилися тим, що здобули під час виконання бойових завдань. З особливим теплом та вдячністю згадує «Джека», який був чи не легендою у батальйоні. На жаль, наставник загинув (Вічна пам’ять герою!).

Нині Євген – начальник майстерні з ремонту БПЛА та продовжує робити свій внесок в оборону Батьківщини. За участь у бойових діях, успішне виконання завдань з враження особового складу ворога, його фортифікацій узимку цього року, коли росіяни активізували штурмові дії, захисник України був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗС України – орденом «Золотий хрест».

-Я робив і робитиму все, аби озвірілі російські «орки» не прийшли до моєї домівки, не плюндрували нашу рідну землю, – каже воїн.- А ще у мене є велике бажання помститися за наших загиблих побратимів, які віддали найдорожче – своє життя у протистоянні зі злом, яке несуть на своїх багнетах слуги злочинного кремлівського режиму. Чим більше окупантів удобрить українські чорноземи, тим швидше одумається одурманене ідеєю «руского міра» населення московії.

Про що мріє Євген після війни? На це питання воїн відповідати не поспішає. Каже, що на війні кожен день несе якісь «сюпризи», все змінюється. Годі загадувати!

-Іноді здається, що це протистояння ніколи не закінчиться, – щиро ділиться думками чоловік. – Тоді, коли розум полонить туга, допомагає гумор. Взагалі по природі я – оптиміст, і хлопців завжди підбадьорюю.

-Яка улюблена фраза у вас між побратимами?

– Не cкули! – голосно промовляє боєць, і одразу ж звідусіль лунає чоловічий сміх. Його товариші здогадались, про що йде розмова. – Ми підтримуємо один одного, а особливо новачків.  Пояснюємо, що на початку усім страшно, та після перших обстрілів, бойових зіткнень відпускає. Ті ж самі новачки повертаються з передової на адреналіні. І ми бачимо в їхніх очах блиск від усвідомлення перемоги над собою, відкриття у собі нових можливостей.

Телефон рекрутингового центру 108-ї Дніпропетровської бригади тероборони: 0 800 337 803.
Служи зі своїми!

Читайте також: Ворог готує великий наступ на Дніпропетровську область!