Солом’яний павук та дідух: українські символи Різдва створюють у музеї Дніпра!
У Дніпрі на Різдво відроджують давні українські традиції та створюють святкові символи. В Історичному музеї майстриня продемонструвала, як власноруч виготовити солом’яного павука та дідуха — різдвяні атрибути, що здавна вважаються захистом для оселі. У час війни такі прикраси набувають особливого значення, адже символізують зв’язок із корінням і надію на майбутнє.
«Якби ми зайшли в українську хату 100 років тому, то яким чином ми могли б зрозуміти, що світлиця готова до Різдва? Перш за все — по наявності дідуха та по наявності соломи. Солома в даний час могла символізувати саме цей врожай, цьогорічний, який був зібраний господарем. Солома вважається, перш за все, символом родючості. Зазвичай дідуха виготовляли саме влітку, зберігали його в подальшому в коморі, і саме на Святвечір він урочисто вносився господарем у світлицю та ставився на покутті», — сказала культуролог, наукова співробітниця історичного музею Наталія Лисовець.
На Дніпропетровщині Різдво здавна пізнавали за соломою в хаті, дідухом у кутку та солом’яним павуком під стелею. Дідух, означає «дух діда», бере початок із дохристиянських вірувань про захист оселі і добробут. А з поширенням християнства сніп став невід’ємною частиною різдвяних традицій.
Солома, нитки, ножиці — прості матеріали, з яких народжуються святкові вироби. Пані Наталія ділиться, що навіть попри велику війну, українці дедалі частіше повертаються до автентичних різдвяних символів, аби зберегти українську історію.
«За період повномасштабного вторгнення дуже зріс попит на традиційні прикраси, саме різдвяні. Власне, чому стали такими популярними павуки — тому що їх простіше виготовити і їх простіше дістати. Якщо говорити про дідухи, то з ними трішки складніше: потрібно вміти працювати з самими колосками, щоб вони не осипалися. Але попит на дідухи також, звичайно, є. Солом’яні вироби, прикраси на ялинки з соломи також зараз активно використовуємо, тобто ми можемо казати, що існує така тяга до традицій, використання соломи. Можливо, вона вже втратила той символізм родючості, який був притаманний нашим предкам, але тим паче для нас це зараз така данина традиції, данина саме зв’язку цих поколінь», — додала Наталія.
По всій Україні до Різдва також виготовляли різдвяні зірки та витинанки. Ці вироби прикрашали оселю, але водночас мали обрядове значення — символізували родючість, захист та благополуччя в домі. І відроджуючи різдвяні традиції, дніпряни зберігають не лише ремесло, а й сенси, що об’єднують українців уже не одне століття.
Читайте також: Трагічна втрата: у бою за Україну загинув Андрій Тіранов із Дніпропетровщини
