Що писали світові ЗМІ про Україну 24 квітня

Заголовки газет: Прем’єр-міністр захищає прем’єрство у т.ч. і говорячи про підтримку України, а Україна вимагає зброї. Датські фермери продовжують годувати та підтримувати росію. Німеччина допомагає грошима, боєприпасами та навчанням. Офіційні особи США відвідають Україну. Білоруські залізничні диверсанти допомогли запобігти нападу на Київ

Велика Британія

У розслідуванні, проведеному «Sunday Times», за словами газети, «оголило плутанину, тяганину та нездатність британського уряду протистояти загрозі, що походить від росії» за останні сім років. Стверджується, що Україна протягом кількох років неодноразово просила купити зброю у Великобританії, але їй відмовляли три послідовні прем’єр-міністри. Згідно з газетою, сер Майкл Феллон, міністр оборони при Девіді Кемероні та Терезі Мей, сказав, що Київ звернувся до нього з проханням купити зброю, але її заблокували у кабінеті міністрів, і йому довелося сказати «ні». За його словами, міністри «надзвичайно твердо вирішили, що ми не повинні робити нічого, що могло б ще більше спровокувати росію». Тереза ​​Мей та Борис Джонсон відхилили неодноразові прохання України про купівлю зброї у Великій Британії через побоювання спровокувати Путіна. 

«The Sunday Express» публікує коментарі Бориса Джонсона на захист свого прем’єрського посту. Згідно з газетою, прем’єр-міністр виділив 10 знакових заходів, які мають стати законом у найближчі кілька днів, як доказ того, що він допомагає Великій Британії. 

Але Джонсону слід піти якомога раніше, вважають високопоставлені депутати-консерватори, яких цитує «Observer». Газета повідомляє, що дедалі більше високопоставлених депутатів-консерваторів підтримують цей план навіть без ясного і очевидного наступника. Один колишній міністр сказав «Observer»: «Зараз є відчуття, що ми не можемо захищати те, що відбувається, і що ми не можемо більше відкладати через правонаступництво чи Україну. Якщо ми не будемо діяти добре перед партійною конференцією, у жовтні буде пізно».

Заголовок колонки: «План прийому біженців з України “розрахований на провал” – інсайдер».

«Sunday Telegraph» вийшла із заголовком: «Російська ядерна ракета націлена на Великобританію «до осені».

12000 миль дальність дії нової російської ядерної боєголовки «Сармат» у милях, яка може рухатися в п’ять разів швидше, ніж швидкість звуку.

The Sunday Post. Вісім людей загинули в результаті авіаударів по порту. Колонка розповідь від Джен Стаут з Одеси: «Я фарбувала пасхальні яйця, коли в мій дім влучила ракета».

Данія

«Politiken», «Данські фермери все ще у росії»

Тиск на Йоргена Торнеса та низку інших великих датських фермерів посилюється з метою змусити їх піти з росії.

У той час як велика кількість великих данських компаній оголосили про свій вихід з росії з великими збитками в результаті, деякі з найбільших данських свинарів все ще працюють у росії. Але через два місяці після жорстокого вторгнення росії до сусідньої України на великих фермерів наростає тиск, щоб вони також залишили росію.

Посольство України в Данії “вкрай негативно” дивиться на данські компанії, які продовжують вести бізнес у росії, заявив спеціальний радник посольства Юрій Романчук.

“Кожна копійка, яка була обкладена податком до російського бюджету, йде на фінансування війни та вбивство ще більшої кількості безневинних українців”, – пише він в електронному листі Politiken.

Від сільськогосподарської організації «Сільське господарство та продовольство», каже виконувач обов’язків генерального директора Флеммінг Ньор-Педерсен: «У діалозі з нашими компаніями-членами ми радимо не продовжувати діяльність та експортувати до росії.

Галузева організація Danish Farmers Abroad представляє інтереси семи датських компаній, що займаються сільським господарством у росії. Ніхто з них не заявив про те, що продав чи залишив свої ферми у росії.

Джеффрі Зонненфельд, професор Єльського університету США, різко критикує датські сільськогосподарські компанії: «Вони мають негайно піти. «Гуманітарна справа — запобігати війнам і смерті, а не годувати путінську військову машину».

Італія

«La Stampa» — Ракети з моря, бойня в Одесі.

Газета «La Repubblica» вийшла с заголовком на фото: «Страх перед Молдовою».

Після двох місяців війни росіяни повільно прибувають на Донбас. Але Кишинів побоюється, що вони прибудуть до Придністров’я. Плани Путіна до Лондона готові. У Маріуполі копають завали театру, щоб витягти трупи. Прес-конференція президента усередині метро. Блінкен у Києві», 

«Зеленський: аспект Драгі. Італія вивчає відправку бронемашин «Рисі» та артилерії».

Німеччина

Газета «FAZ». Головний матеріал: «Канцлер між усіма стільцями

Олаф Шольц має пояснити, що хоче зробити для України. А потім зробіть це. І те, й інше зараз складно.

Цього тижня федеральний канцлер Олаф Шольц вимовив фразу, яка не просто типова йому, а й програмна. Це було наприкінці його прес-конференції у вівторок. Журналіст поцікавився, чи західні партнери, як і раніше, планують газове ембарго проти Путіна, і Шольц відповів, що його уряд працює над тим, щоб стати незалежним від російського газу: «Ми скажемо вам, як швидко ми зможемо впоратися з цим, як тільки ми зробим це». Пропозиція, наче виточена у ваті. Замість відповіді він містить лише повідомлення: Дозвольте мені зробити це. Але лідерство означає не тільки йти вперед, але й брати з собою інших, інакше скоро ви залишитеся одні, зазначає видання. І це стає проблемою для канцлера.

Опитування, проведене цього тижня, показало, що половина німців незадоволена Шольцем; це більше, ніж будь-коли з тих пір, як він обійняв посаду. І політики в коаліції теж дедалі більше роздратовано відгукуються про канцлера. 

Коаліція усвідомлює, що їхній канцлер перебуває під величезним тиском як усередині партії СДПН, так і в Німеччині та на міжнародному рівні. Одних дратує, що цей тиск його більше не жене, інші – наприклад, із кіл Мінфіну – хвалять це як силу. Але і зелені, і ліберали хочуть, щоб їхній уряд виглядав більш динамічним і менш цілеспрямованим. Від зелених можна почути, що, «хоча багато хто з нас перебуває на межі відчаю», вони тепер хочуть спробувати внутрішньо схилити СДПН та канцлера на свою точку зору. ВДП збирається у ці вихідні на партійну конференцію. Ось вона і хоче вирішити зажадати для України важкого озброєння, а також його якнайшвидшої доставки. Це має підштовхнути канцлера та його партію до більш рішучих дій: деякі зелені вважають, що настав час. Член парламенту каже, що на початку війни між «усі зрозуміли» та «Шольц зрозумів» був розрив у три дні, а зараз це більше схоже на два тижні.

Газета: «Der Tagesspiegel» — Лінднер: «Україна виграє цю війну»

Лідер ВДП Крістіан Ліндер попереджає, що Німеччина не має стати стороною війни, але водночас у суботу закликав до поставки важкого озброєння в Україну. На партійній конференції ВДП у Берліні Лінднер наголосив, що українські збройні сили також виборюють західні цінності проти нападу росії. “І саме тому Україна має виграти цю війну, і Україна виграє цю війну”, — сказав лідер партії, який був у Вашингтоні через свою коронавірусну інфекцію. Увечері партійний з’їзд переважною більшістю голосів ухвалив резолюцію, що закликає до якнайшвидшої доставки важких озброєнь з Німеччини в Україну.

Застерігаючи від участі у війні, Лінднер підтримує канцлера Олафа Шольца (СДПН), який вказав на небезпеку ядерної війни. Тому Шольц відмовляється від постачання танків зі складів Бундесверу до України.

За інформацією з Києва, російські війська у суботу також обстріляли численні цілі в Україні. Повідомлялося про обстріл як з Донбасу, так і вже зруйнованого портового міста Маріуполя. “На донецькому напрямку противник веде наступальні дії по всій лінії фронту”, – повідомили в Генштабі України. Щонайменше вісім людей загинули внаслідок ракетного обстрілу Одеси.

Індія

Видання «The Pioneer». 

«Міністерство інформації та телерадіомовлення лає телеканали за скандальні репортажі»

Напади в Україні, повідомлення про заворушення в Делі вводять в оману та сенсаційні, заявляє міністерство I&B.

У суботу Центр висловив «серйозне занепокоєння» з приводу того, як телевізійні канали новин, журналісти та ведучі новин ведуть свою діяльність, висвітлюючи “конфлікт” між Україною та росією, міжобщинне насильство в Джахангірпурі та проводячи новинні дебати.

У різкій рекомендації щодо конкретних програм і випадків Міністерство інформації та телерадіомовлення назвало репортаж «недостовірним, що вводить в оману і сенсаційним із хибними твердженнями, загальним підтекстом та скандальними заголовками/слоганами, зовсім не пов’язаними з новинами».

«Багато журналістів та провідних новин цих каналів робили сфабриковані та перебільшені заяви, спрямовані на підбурювання аудиторії», дотримання Програмного кодексу та дотримання положень Закону про мережі кабельного телебачення.

«Було встановлено, що в недавньому минулому кілька супутникових телеканалів висвітлювали події та інциденти в манері, яка, мабуть, використала соціально неприйнятну мову та висловлювання, що ображають добрий смак та порядність, а також непристойні та наклепницькі та мають спільний підтекст. , всі з яких, мабуть, порушують Програмний кодекс та порушують положення підрозділу (2) статті 20 Закону про кабельне телебачення», – стверджує він.

Зокрема, як зазначалося в бюлетені, увага привертається до висвітлення російсько-українського конфлікту, деяких інцидентів на північному заході Делі та деяких новинних дебатів. «Канали роблять помилкові заяви і часто неправильно цитують міжнародні агенції/акторів. На одному каналі 18 квітня 2022 був показаний випуск новин «Україна мейн Атомі Хадкамп», в якому згадувалося, що Росія планує завдати ядерного удару по Україні.

Ізраїль

Видання «The Jerusalem Post» — «Російські війська відновили штурм Маріуполя після ракетного обстрілу Одеси»

Кувейт

«Kuwait Times». Головний матеріал: «На сході України вирують «запеклі бої», 5,2 мільйона людей біженців

Війна триває третій місяць; кількість загиблих зростає.

США

«The New York Times». Головний матеріал: Екс-канцлер, який став людиною Путіна в Німеччині

Ганновер, Німеччина. Увечері 9 грудня 2005 р., через 17 днів після відходу Герхарда Шредера з посади канцлера Німеччини, йому зателефонували на мобільний телефон. То був його друг президент росії Володимир Путін.

Путін наполягав на тому, щоб Шредер прийняв пропозицію очолити комітет акціонерів Nord Stream, контрольованої Росією компанії, яка відповідає за будівництво першого підводного газопроводу, що безпосередньо з’єднує росію та Німеччину.

“Ти боїшся працювати у нас?” — Пан Путін пожартував. Шредер цілком міг бути таким, враховуючи видимість можливої ​​недоречності — трубопровід, який йому зараз пропонується очолити, був узгоджений останніми тижнями його канцлерства за його рішучої підтримки. Він таки взявся за роботу.

Через сімнадцять років колишній канцлер, який сам розповів про події в парі рідкісних інтерв’ю, залишається таким же зухвалим, як завжди.

«Я не звинувачую себе», — сказав пан Шредер, сидячи у своєму просторому, наповненому світлом та витворами мистецтва офісі у центрі свого рідного міста Ганновера на північному заході Німеччини. “Це не моя справа”.

Зараз, коли пан Путін веде жорстоку війну в Україні, вся Німеччина переглядає відносини з росією, які, незважаючи на багаторічні попередження з боку Сполучених Штатів та їх східноєвропейських союзників, зробили Німеччину глибоко залежною від російського газу, внаслідок чого пан Путін примушує Європу, наповнюючи військову скарбницю Кремля.

Ця залежність виросла з переконання Німеччини, якого дотримувалася довга низка канцлерів, галузевих лідерів, журналістів та громадськості, що росія, пов’язана торговими відносинами, надто багатьом ризикуватиме у конфлікті з Європою, роблячи Німеччину безпечнішою, а також отримуючи вигоду від своєї економіки.

Пан Шредер був далеко не самотній у цьому переконанні. Але сьогодні він став найпомітнішим обличчям тієї довгої епохи прорахунків не лише тому, що не висловлює жаль, але й тому, що він витягнув із цього непоганий прибуток, заробивши мільйони на просуванні російських енергетичних інтересів.

Його тісні зв’язки з паном Путіним зробили його вигнанцем у його власній країні, де багато хто тепер критикує його за те, що він використав свій вплив і зв’язки протягом останніх двох десятиліть, щоб збагатитися за рахунок Німеччини.

В інтерв’ю пан Шредер, якому зараз 78 років, говорив з неослабним чванством, відпускаючи жарти, але сперечаючись по суті.

Заголовок: «З прибуттям важкого озброєння українці отримують підтримку у захисті Сходу». Російські сили щосили намагаються досягти успіхів. Блінкен і Остін відвідають Київ

Газета «The Washington Post». 

Головний заголовок: «Офіційні особи США відвідають зруйновану Україну» 

Блінкен, Остін та Зеленський зустрічаються

Колонка: «Глава Міноборони тихо тисне на союзників та адміністрацію по Україні»

За шість днів до вторгнення в Україну міністр оборони Ллойд Остін зробив останню спробу переконати свого російського колегу визнати, що Кремль збирався розпочати масований наступ після того, як зібрав понад 100 000 військовослужбовців на кордоні із сусідом.

«Я знаю, що ти робиш, – сказав Остін Сергію Шойгу крижаним низьким баритоном.

Це було 18 лютого, і Шойгу, міністр оборони Росії, намагався переконати Остіна, який на той час перебував з візитом у Польщі, у тому, що нарощування російських військ на північ і схід від України призначене лише для звичайних військових навчань. Остін не погодився, і хоча йому ще потрібно було переконати кожного члена НАТО у неминучості повномасштабного російського вторгнення, глава Пентагону був упевнений у намірах президента росії Володимира Путіна.

Напружена, остання телефонна розмова між двома вищими посадовими особами міністерства оборони, описана людьми, знайомими з тим, як усе розвивалося, була однією з численних дій, здійснених Остіном напередодні війни

Колонка: «Білоруські залізничні диверсанти, які допомогли запобігти нападу на Київ»

Коли російські війська вперше рушили через білоруський кордон в Україну для того, що, як вони припускали, буде блискавичним штурмом Києва, вони мали намір покладатися на велику залізничну мережу регіону для постачання та підкріплення.

Росіяни не врахували залізничних диверсантів Білорусі.

Починаючи з перших днів вторгнення у лютому таємна мережа залізничників, хакерів та дисидентських сил безпеки почала діяти, щоб вивести з ладу або порушити залізничне сполучення, яке з’єднує росію з Україною через Білорусь, сіючи хаос у постачання з росії.

Атаки привернули мало уваги за межами Білорусі на тлі драми російського наступу та кривавих наслідків принизливого відступу росії. На думку аналітиків, запеклого українського опору та тактичних помилок погано підготовлених російських сил, ймовірно, було достатньо, щоб зірвати плани росії.

Але білоруські залізничні диверсанти можуть принаймні претендувати на роль у розпалюванні логістичного хаосу, який швидко поглинув росіян, залишивши війська на передовій без продовольства, палива та боєприпасів протягом кількох днів після вторгнення.

Олександр Камишин, голова Української залізниці, висловив подяку від України цим людям.

Канада

Видання «Sunday Star».