Що писали світові ЗМІ про Україну 23 червня
Велика Британія
«Daily Star» — «Ядерний полковник Влада* стрілявся». На місці знайдено електрошокер
ТЕОРІЯ ІГОР: ядерна загроза Путіна залишається видимою
Таємного полковника, який носив ядерний портфель президента Росії, знайшли застреленим у своєму будинку під Москвою.
Згідно з повідомленнями, 53-річний Вадим Зімін зараз важко пораненний у реанімації.
Полковник у відставці відповідав за портфель з кодами ядерної боєголовки, який завжди супроводжує ватажка.
*Влад – скорочене ім’я Володимира Путіна у газетах Великої Британії
Бельгія
«De Standaard» — «Україна тепер справді частина родини»
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ «Це має історичний вимір і символічно дуже важливо». «Знову табу порушено». «Чотири місяці тому було неможливо уявити, що Україна та Молдова отримають статус кандидатів». Європейські дипломати не рішуче підкреслюють важливість Європейського саміту, де сьогодні 27 лідерів зазвичай без проблем нададуть Україні та Молдові статус кандидата в членство. Цим країнам доведеться провести низку реформ, перш ніж почати переговори. Але вони вже мають право на допомогу при вступі. У певному сенсі рішення розсуває кордони ЄС. Після Помаранчевої революції 2004 року можливе приєднання України все ще було виключено – приєднатися було дозволено лише балканським країнам. Натомість було розроблено Європейське сусідство, а потім і Східне партнерство, щоб визначити кордони ЄС.
Зараз ЄС консолідує політичний напрям цих країн, щоб вивести їх зі сфери впливу Росії, кажуть дипломати.
Боснія та Герцеговина
«Oslobodjenje» — «Я був живим свідком злочинів Путіна»
Ненад Чанак, президент Ліги соціал-демократів Воєводини відвідав Київ та розповів свої враження від поїздки.
«Критерії ЄС (ні) однакові для всіх»
Статус кандидата для України та Молдови, а 14 пріоритетів залишаються для Боснії та Герцеговини
Регіональні та вітчизняні ЗМІ опублікували проєкт висновків, які лідери 27 країн-членів ЄС мають ухвалити на засіданні Європейської ради, яке відбудеться сьогодні та завтра. У проекті йдеться, що «Європейська Рада ухвалила рішення надати Україні та Республіці Молдова статус кандидата».
За інформацією порталу «Розслідування». Однак лідери ЄС розглядають варіант надання БіГ «статус умовного кандидата».
Канцлер Австрії Карл Нехаммер наголосив, що не повинно бути подвійних критеріїв і кандидатів першого чи другого класу.
– Ми повинні забезпечити застосування тих самих критеріїв, що й в інших країнах Західних Балкан, які прагнуть отримати статус кандидата. Я не можу собі уявити, щоб Україна отримала статус кандидата і водночас утримувала від неї такі країни, як БіГ. Ми також не повинні викликати помилкових очікувань в Україні, оскільки процес розширення складний і тривалий, сказала канцлер.
Литва
«Klaipeda» — «З пекла в Клайпеду». Олена Швацька лише третій місяць як втекла з Краматорська до Клайпеди з війні в Україні але вже залишила пам’ятний слід у портовому місті. – У парку Саюдіса є зелені дерева, які символізують вдячність українців литовцям. Липневе листя, як серця. Так українська громада в Клайпеді вже оцінив литовську гостинність.
«На знак подяки ми вирішили посадити 6 липня у вашому місті. Ми зібрали гроші і купили їх для парку Саюдіс», – розповіла організатор акції Єлена. Таким чином українці хочуть згадати надзвичайні події в портовому місті, які завоювали не лише в їхніх серцях, а й у серцях усіх литовців, і нагадати, що Клайпеда стала домом для тих, хто втратив своє.
«Радянського меморіалу не буде»
Скульптури радянського меморіалу в парку Клайпеді більше не буде, його відвезуть до парку Грутас*. Так вчора на засіданні портової міської ради вирішили міські політики.
Пропозиція залишити меч, надавши цьому пам’ятному місці належних історичних, політичних та мистецьких акцентів, не була прийнята.
*Парк Грутас — приватний парк-музей в Литві, розташований неподалік від міста Друскінінкай. Заснований в 2001 році литовським бізнесменом Вілюмасом Малінаускасом.
Італія
«Corriere della Sera» — «Давайте уникнемо поганого миру в Україні».
«Ми вважаємо, що українцям потрібно допомогти набути стратегічної стійкості, вони повинні продовжувати рухатися вперед. Але ми не можемо бути більш українцями, ніж українці, це їхня криза, вони мають вирішити, що вони хочуть робити. Але зрозуміло, якщо ви поїдете туди і поговорите з українцями, із Зеленським, що вони не віддадуть території в обмін на мир, вони не програють. Вони не хочуть, щоб їх примушували до переговорів, вони не погодяться на заморожений конфлікт, у якому Путін може погрожувати подальшим насильством і агресією. Українська територія має бути відновлена, хоча б у межах до 24 лютого, має бути захищено суверенітет та безпеку України. Так що так, є втома, але це те, з чим ми маємо зіткнутися, ми маємо продовжувати відстоювати справу перед нашим електоратом та нашим населенням. Але я знаходжу, що єдність Заходу набагато очевидніша, ніж розбіжності. Майбутнє світу залежить від збереження твердої та твердої позиції щодо України: що нам потрібно зробити, так це працювати разом як європейці, щоб уникнути того, що я вважаю катастрофою, а саме поганого світу в Україні, який змушує українців погоджуватися на умови, які мають бути анафемою для європейців», — розказав прем’єр Великої Британії Борис Джонсон.
«La Repubblica» — «В Калінінграді, де росіяни живуть в облозі»
Франція
«Le Figaro»– «Безпека країн Балтії – турбота НАТО»
ОПЕРАЦІЯ «Громова Рись» була закінчена лише за два дні до цього. У середу французька армія «спроєктувала» у бік Естонії сотню солдатів 11-ї парашутної бригади з A400M, щоб продемонструвати свою здатність реагувати «у найкоротший термін» у разі кризи. У Генштабі впевнені, що час цього маневру не має нічого спільного з напруженістю, що відновилася між Росією і Литвою навколо Калінінграда. Однак у цій вправі немає нічого незвичайного.
З метою застосування санкцій та рішучості зайняти жорстку позицію щодо Москви Литва з 17 червня ввела обмеження на транзит вантажів залізницею до російського анклаву, оточеного країнами-членами НАТО. Кремль назвав цей крок ворожим актом. «Відповідь буде не дипломатичною, а практичною», — попередила в середу офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.
«Le Monde» — «Повернення в Маріуполь повернення в пекло»
Щодня десятки маріупольців повертаються до свого міста, зруйнованого російськими бомбардуваннями. Щоб витягнути родичів, які залишилися у скрутному становищі або через брак ресурсів, щоб продовжувати жити у вигнанні.
Це єдині й останні відчинені двері між вільною Україною та зоною, окупованою російською армією. Стоянка за 30 кілометрів від фронту, заросла бур’яном, облямована з одного боку тополями, з іншого біля дороги із Запоріжжя до Маріуполя. Сотні машин, які часто перевантажені продовольством і багажем, вранці збираються там, щоб сформувати окремі колони в основні населені пункти Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Під напливом українців, які бажають повернутися до своїх будинків, з’явився неформальний автовокзал.
«Мотиви вони різні, — пояснює Владлен Пікуз, співробітник мерії Маріуполя у відрядженні, відповідальний за реєстрацію своїх мешканців при виїзді. Деякі ходять туди-сюди, щоб забрати майно або родичів; інші повертаються додому, бо в них скінчилися гроші; інші йдуть далі: до Росії, Європи, Туреччини. Це чоловіки, яких можна мобілізувати і таким чином обійти заборону на виїзд із країни», – продовжує муніципальний службовець.
Іспанія
«La Vanguardia» — «Смерть Чайковському». Війна розпалила наступ «дерусифікації» в Україні
Німеччина
«Augsburger Allgemeine» — «Газова криза справді нашкодить»
Сон про безболісний енергетичний перехід закінчився і прокидатися боляче. Довгий час у Німеччині ніхто не хотів визнавати, що енергетична політика це ще й геополітика.
Коли США вели війни через нафту, більшість людей у цій країні з моральним обуренням без наслідків зауважували це – і наступного моменту знову святкували себе чемпіонами з експорту. Нині ознаки інші.
Протягом десятиліть Росія надійно постачала нас дешевою енергією і, таким чином, насамперед уможливила експортні успіхи Німеччини. Витрати, які не враховувалися при розрахунку сировини та які тепер підлягають оплаті одразу, було забуто.
Без допомоги держави економіка і споживачі не зможуть оплатити ціни на енергоносії, що стрімко зростають. Тому міністр фінансів Лінднер має рацію, коли попереджає про неврожайні роки.
«Der Tagesspiegel» – «Шольц чекає на тривалий «холодний період» з Москвою»
Росія погрожувала Заходу «практичною» відповіддю на транзитну блокаду в Калінінграді
Канцлер Олаф Шольц (СДПН) невпинно звертався до довгострокових наслідків агресивної війни Росії в Україні. Партнерство з «агресивною, імперіалістичною Росією» за президента Володимира Путіна «немислимо в найближчому майбутньому», заявив він у середу в заяві уряду в Бундестазі з приводу майбутніх зустрічей на найвищому рівні Європейського Союзу, групи економічно сильних демократій G7 та НАТО.
Туреччина
«Daily Sabah» — «Україна готується до російського «шторму» на сході»
Вітчизняне судно відправляється з України на тлі прогресу в переговорах між Анкарою і Москвою про зерно
ТУРЕЦЬКЕ вантажне судно у середу вийшло з окупованого Росією порту Маріуполь після раунду «конструктивних» переговорів з Москвою про зерно, повідомило Міністерство оборони Туреччини, не уточнивши, чи перевозило воно пшеницю.
В окремій заяві Міноборони Росії зазначило, що Анкара і Москва домовилися продовжити обговорення потенційного безпечного коридору в Чорному морі для експорту зерна з України.
Китай
«China Daily» — «Сі закликав до солідарності для сприяння зростанню»
Співробітництво назвали єдиним способом запобігти економічній кризі
Лідер Китаю Сі Цзіньпін у середу закликав до міжнародної солідарності та координації для підтримки миру та стабільності у всьому світі та сприяння глобальному сталому розвитку.
У своїй програмній промові на Діловому форумі БРІКС, вимовленої з відеозв’язку з Пекіна, Сі Цзіньпін також підтвердив необхідність реалізації Ініціативи глобальної безпеки та Ініціативи глобального розвитку, запропонованих Китаєм, для реалізації спільних, всеосяжних, спільних та стійких безпеку та досягнення Цілей сталого розвитку Організації . Сі Цзіньпін головуватиме на 14-му саміті БРІКС у четвер. БРІКС, до якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка, стала важливою платформою для обміну та співробітництва між найбільшими економіками світу, що розвиваються.
США
«NYT». Підпис під фото: «Якір опору тримається в Україні»
Рішучість тільки твердіє у Південному портовому місті життєво важливому для обох сторін
МИКОЛАЇВ, Україна — На холодильнику Ганни Світлої немає дверцят. Днями його висадила в повітря російська ракета. Відірвані двері врятували її, захистивши груди від уламків, коли вона знепритомніла в калюжі крові.
Близько 7-ї ранку в житловому районі тут, у портовому місті Миколаїв на півдні України, 67-річна Світла відчула, як її світ вибухнув градом металевих уламків, скла та сміття, поки вона готувала сніданок.
Її обличчя було мозаїкою з порізів і синців, а погляд дивився з гідністю, пані Світла сказала: «Російські нас просто не люблять. Хотіли б ми знати, чому! Медсестра на пенсії, вона оглянула свою маленьку квартирку, де дві її сестри працювали, щоб навести лад.
«Це роблять наші «брати-росіяни», — сказала одна з них Лариса Крижановська. «Я їх навіть не ненавиджу, мені їх просто шкода».
З самого початку війни російські війська обстрілювали Миколаїв, розчаровані тим, що їм не вдалося захопити його та просунутися на захід у бік Одеси. Але опір міста посилився.
Майже оточена у перші тижні боїв, вона відступила, ставши опорою української непокори на південному фронті.
«WP» — «В очікуванні бою»
І солдати, і жителі готуються до насильства в Лисичанську, ймовірній наступній цілі Росії на сході України.
