Що писали світові ЗМІ про Україну 14 травня
Головні теми: Нафтове ембарго перевіряє рішучість Європи, а середній клас ЄС боїться занепаду. Специфічне мирне життя Харкова. США закликають росію до припинення вогню. Шольц телефонує Путіну і вимагає припинення війни. Голод у світі як зброя Путіна. Санкції торкнуться найближчих до російського лідера
Польща
«Gazeta Wyborcza» — український поет, письменник та волонтер Сергій Жадан визнаний «Людиною року» за версією польського видання.
Австрія
Газета «Der Standart» вийшла із заголовком: «Середній клас боїться занепаду». Ціни зростають, зарплати стагнують, а енергопостачання невизначене. Українська війна призвела до економічного засушливого періоду. Середній клас Австрії відчуває загрозу, політики реагують нервово. Правильно – чи занепокоєння перебільшені? СТАНДАРТ запитав читачів.
Анонс справа: Війна в Україні. Після Фінляндії крок до НАТО робить і Швеція. Європейський Союз хоче надати Україні ще 500 мільйонів євро військової допомоги.
«Salzburger Nachrichten» — «Нафтове ембарго перевіряє рішучість Європи»
Європейський Союз запустив п’ять пакетів санкцій проти росії із вражаючою єдністю. Шостий застряг у жорстких переговорах. Тому є дві причини. Перша — економічна: нафтове ембарго, включене до санкційного пакета, для деяких особливо болісне. До них відносяться країни, які особливо залежать від нафти Володимира Путіна, такі як Угорщина або Словаччина, а також середземноморські країни, які заробляють на постачанні російської нафти. Для цих проблем можна знайти баланс. Друга причина має особистий характер: проти виступає Віктор Орбан.
Він використовує можливість помститися Комісії ЄС, яка заявляє, що не дозволить сильній людині в Будапешті залишитися безкарною за демонтаж верховенства закону.
Велика проблема полягає в тому, щоб засвоїти, що вторгнення Путіна в Україну загрожує вільній та демократичній соціальній системі Європи. І що швидка відмова від російських енергоресурсів — нафти та газу — необхідна для захисту європейського способу життя.
Данія
«Politiken» — Чи мріють Макрон та Урсула фон дер Ляєн про армію ЄС? Чи є на Кіпрі школа шпигунів?
Відповіді на ці та багато інших запитань у головному посібнику Politiken з референдуму щодо оборонної концепції 1 червня. Тут ви також можете дізнатися, що насправді означає спільна оборона ЄС, і отримати відповіді на те, чи має ЄС більше систем озброєнь, ніж США.
«Morgenavisen Jyllands-Posten»
Міністерство оборони США і Пентагон заперечують, що допомагали Україні вбивати російських генералів.
Франція
«Le Monde». «Придністров’я Інша російська загроза Україні»
Італія
«La Stampa» — Головний заголовок: «США закликають росію до припинення вогню». «Перший телефонний дзвінок Остіна міністру Шойгу. Ердоган блокує вступ Швеції та Фінляндії до НАТО»,
«Нарешті з’явився зародок дипломатії» — головна стаття.
Заголовок на фото: «Жертви та кати».
«Червоний телефон» — заголовок на фото в «La Repubblica»
Міністр оборони США Остін дзвонить російському колезі Шойгу. Починається діалог про припинення вогню. Путін говорить з Шольцем.
«Фінляндія та Швеція в НАТО, але проти вето Ердогана, його аргумент: «Вони приймають у себе курдів». “Переговори генералів” – ще одна стаття
Ватикан
Газета «L’Osservatore Romano» — «Помилка в розрахунку»
Прийняття Фінляндії до північноатлантичний альянс стало можливим після її рішення про безпеку. Після того, як росія вторглася в Україну, обґрунтовуючи це бажанням захиститися від загрози нападу НАТО.
Нідерланди
«TROUW» — «Бойовий звіт. Зараз, коли українська армія відтісняє росіян від Харкова, кілька сміливців відчиняють двері. «Навіть якщо повернеться лише частина колишнього життя».
Звичайне життя у Харкові піднімає свою специфічну голову.
Її собака Джульєтта першою зникла за барною стійкою, коли бомба потрапила в найближчу станцію метро. “Вона краще знає, де безпечно”, – каже господиня кафе Маша Бабушкіна, гладячи свого вихованця по голові. Вона та її гості чекали під кавоваркою та домашнім пирогом, доки не припиниться обстріл.
Її місто Харків порожнє.
Понад половина з 1,5 мільйона мешканців бігли. Бензину ніде немає, лише для військових. Вони мчать головною вулицею в шаленому темпі до прилеглого фронту. Хоча українська армія відтісняє росіян до околиць провінції, чути гул війни: бум… бум… далеко, але досить близько, щоб барабанні перетинки тремтіли і собаки гавкали.
Кафе Маші Бабушкіної відкрилося першим, за місяць після початку війни. «Нам набридло сидіти у підвалі, — пояснює її чоловік Артем Мольцян, котрий стоїть за барною стійкою. У їхньому маленькому закладі, з’являються нові гості: замість студентів прилеглих вузів це тепер бійці територіальної оборони, солдати та журналісти.
Є й дещо виснажені жителі Салтівки, найбільш обстрілюваного району міста. «Ми чули, що тут подають каву, вірно?» — питають вони. Жителі, що залишилися на іншому боці вулиці, де немає електрики, заряджають телефони у кафе. «Люди прагнуть нормального життя», — пояснює власник кафе численним відвідувачам кави.
Хоча бомбардування самого міста майже припинилися – «Треба просто знову звикнути», – жартує Маша Бабушкіна, – у Харкові важко знайти нормальне життя. У забарикадованих супермаркетах, час роботи яких обмежений, люди швидко наповнюють свої кошики. Малий та середній бізнес стоїть на місці. Вікна багатьох будинків забиті, а на вулиці скрізь скло. І все ж таки тут і там є хтось, хто наважується жити і працювати. «От так ми й почали працювати», — слюсар Максим Сухарів (39) вказує на чорний позашляховик у своєму гаражі. У дверях дірки від куль. Водій, його старий клієнт, пішов по хліб зі своєю онукою, коли в нього почали стріляти. Пасажири дивом залишилися живими, і Сухарів вирішив повернутись до роботи. “Що ще я можу зробити? На що нам жити? – сказав чоловік у комбінезоні, який відвіз дружину та двох дітей на захід у безпечне місце.
Клієнтура майстерні також складається з співробітників міської оборони. “Це люди, які досі користуються автомобілями”. Чоловіки роз’їжджають старими польськими автомобілями. Нині їх масово завозять до України та використовують на фронті. Вони дешеві, але мають невеликі дефекти.
Єдиний заклад, який залишався відкритим увесь цей час, – це церква, за винятком трьох днів, – розповідає сестра Вікторія Ковальт. Вона тримає магазин біля входу до «Собору святих жінок-мироносиць», як називається місце поклоніння в центрі міста. Розарії та молитовні картки популярні серед матерів та дружин солдатів, — каже жінка в окулярах та хустці.
Три дні пішло на те, щоб забити вікна після ракетного обстрілу церкви. «Це як у кіно», — каже Ковальчук, який досі важко вірить, що це війна. У момент удару вона молилася у нижній каплиці. Ікони дивом врятувалися, а ось вітражі зі святими вщент розвалилися на підлогу.
За кількістю відвідувачів вона помічає, що городяни думають про повернення. Нині церква займається усуненням ушкоджень. «Ми думаємо про світ. А наші думки творять реальність», — каже Ковальчук.
Люксембург
«Luxemburger Wort» — «Перлина Чорного моря» під загрозою»
В Одесі на півдні України населення очікує найгіршого
Російські війська «немилосердно» б’ють по Миколаївській області, останньому шлюзу перед Одесою, великого українського порту на Чорному морі, повідомило вчора українське військове командування на Півдні. Одеса, відома своєю оперою, своїми казино та своїм плаванням, сьогодні живе в мовчазній напрузі, постійному занепокоєнні.
«Після початку війни Одеса стала несподіванкою, тому що вона відреагувала набагато патріотичніше, ніж ми думали», — зазначає Ганна Шелест, член аналітичного центру «Українська призма», який щодня консультує уряд Зеленського.
Справді, зараз у місті домінують два кольори: синій та жовтий прапора України.
Проте український патріотизм не є одностайним серед одеситів. У дворі будинку жінка зізнається: «Якщо Україна переможе, нам доведеться пройти тотальну українізацію, але ніхто не завадить мені зберегти свою російську душу». Навіть під час війни Одеса залишається складним і парадоксальним містом, яке поєднує мовну, культурну чи політичну ідентичність.
Іспанія
«ABC». «Тут багато смертей. Ти б’єшся постійно — без відпочинку»
Андрій Баслук та його товариші щодня годинами воюють із росіянами на Донбаському фронті: “Це треба прожити, це війна”.
«El Pais»
Війна в Європі – 80 день. «Буча намагається загоїти рану».
Німеччина
Газета «FAZ». Зерносховище під обстрілом
Підпис під фото: «Голод для Путіна. Частина зерна в Україні згоріла, коли російські війська атакували зерносховища, подібні до цього поблизу Запоріжжя».
Ймовірно, росіяни вкрадуть ще більшу частину врожаю 2021 року. Вони перевозять награбоване з Криму. У Північній Африці та інших країнах назріває серйозна продовольча криза. Але Київ просить держави відмовитися від російських вантажних перевезень. У власній країні пробуджуються спогади про Голодомор: у 1932/33 роках Сталін спричинив голод, який забрав життя чотирьох мільйонів українців.»
Головний матеріал: «Шольц телефонує Путіну і вимагає припинення війни»
Більше військової допомоги ЄС Києву
Бербок: Харчова війна має наслідки у всьому світі
Після кількатижневої перерви канцлер Олаф Шольц у п’ятницю знову провів телефонну розмову з президентом росії Володимиром Путіним. За даними уряду, розмова тривала 75 хвилин. Шольц наполягав на тому, щоб Путін припинив війну проти України. Він виступав проти російського уявлення про поширення нацизму в Україні.
Колонка справа: «Голод як зброя»
Росія, можливо, може продовжувати розраховувати на підтримку Китаю в його агресивній війні проти України. Але в середньостроковій та довгостроковій перспективі доброзичливість до Москви на так званому «Глобальному Півдні» може скоротитися ще більше, ніж зараз.
Ймовірно, це відбувається в той час, коли світові ринки зерна зазнають серйозної нестачі зерна, і голодує навіть більше людей, ніж у «нормальні» часи. До цього додається різке підвищення цін на зерно, яке вже відчувається.
«Der Tagesspiegel» — «Скандал у німецькій коаліції»
Канцлер ухиляється від питань щодо постачання зброї в Україну — ліберали на знак протесту вийшли з комітету з оборони
«Понад 830 тисяч біженців з України у Німеччині»
Число біженців з України, зареєстрованих у Німеччині, швидко зростає і незабаром може досягти мільйона. Станом на п’ятницю у загальнонаціональній системі розподілу зареєстровано 831 900 військових біженців. Половина федеральних земель, особливо Баден-Вюртемберг, Гамбург, Нижня Саксонія, Тюрінгія та Саар, прийняли менше біженців, ніж передбачено у так званому Кенігштайнському ключі.
Лідирує Баварія, Вільна держава має прийняти 15,6% біженців, а за 148 000 біженців це 17,8%.
США
Газета «The New York Times»
«Стіна секретності навколо сім’ї Путіна почала давати тріщини»
Володимиру Путіну не подобалася цікавість.
Це був 2008 рік, і російський президент, якому тоді було 56 років, вісім з яких він знаходився при владі, виступав на прес-конференції у розкішній віллі Чертоза на Сардинії. На його боці був його найближчий союзник у Західній Європі Сільвіо Берлусконі, медіа-магнат та прем’єр-міністр Італії з легендарними гедоністичними апетитами, з яким він поділяв смак до непристойних жартів, розкішної обстановки та величезного багатства. Влітку дві дочки-підлітки Путіна бігали по великій віллі, вирушаючи в таємні розкішні магазини і водні прогулянки під суворим наказом, щоб їхні особи залишалися прихованими, а їхні особи – прихованими від камер, за словами людини, знайомої з домовленістю.
Ця стратегія жорсткого захисту своєї сім’ї добре працювала для Путіна протягом багатьох років, поки росія не вторглася в Україну в лютому. Тепер, коли країни вводять санкції щодо найближчих йому людей, у тому числі санкції, схвалені в п’ятницю Великобританією щодо жінки, яка довгий час вважалася його коханкою, Аліни Кабаєвої, та його колишньої дружини Людмили Очеретної, фасад починає руйнуватися, проливаючи нове світло на особисте життя російського лідера.
Колонка справа: «Росія, яка зіткнулася з невдачами, і йде з Харкова»
Швеція виявляє інтерес до вступу до НАТО, але Туреччина може ускладнити перехід.
