Що писали світові ЗМІ про Україну 13 грудня
США
«Arkansas Democrat-Gazette» — «Зеленський до росії: забирайтеся до Різдва
Лідер України вимагає зброю
Фото: Чоловік і жінка проходять повз зруйновану війною будівлю в понеділок у прифронтовому місті Бахмут
«The Modesto Bee» – «Прем’єр-міністр України закликає збільшити військову допомогу для протидії нападам росії»
Фото: Чоловік проходить повз снаряд, що не розірвався, у неділю в Бахмуті, місці найзапекліших боїв із російськими військами, у Донецькій області.
Прем’єр-міністр України вимагає ракетних батарей Patriot та інших високотехнологічних систем протиповітряної оборони, щоб протистояти нападам росії, які призвели до збою електроенергії та водопостачання для мільйонів українців, що привело Європу в стан готовності до нових біженців.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив французькій телерадіокомпанії LCI, що окрім страждань українців, росія хоче затопити Європу новою хвилею українських біженців, продовжуючи удари по електростанціях та іншій інфраструктурі.
Президент Польщі сказав, що його країна вже спостерігала підвищений попит на надання притулку біженцям через поєднання такі напади в поєднанні з морозною погодаою в Україні.
«Кількість біженців у Польща піднялася (недавно) до десь 3 мільйони. Ймовірно, це також означатиме збільшення їх кількість у Німеччині», Президент Польщі Анджей Дуда про це заявив після переговорів із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєр в Берліні.
Мільйони українців втекли після того, як росія вторглася 24 лютого. Тисячі людей загинули і десятки міст та селищ по всій Україні були перетворені на руїни під час війни, яка триває вже десяту місяць. У понеділок росія зосередила обстріли знову в основному на східні та південні регіони що президент росії Володимир Путін намагається незаконно анексувати.
Для захисту від подальших блекаутів, Шмигаль повторив попередні українські заклики до надання ракет Patriot «земля-повітря» — дуже складна система. Протягом інтерв’ю LCI, яке вийшло в ефір у неділю ввечері він також просив більше німецьких і французьких систем протиповітряної оборони, поповнення о артилерійських снарядів і сучасних бойових танків.
Організатори у Франції очікують понад 45 країн і 20 міжнародних інституцій прийняти участь у Паризькій конференції, яка розпочнеться у вівторок, щоб зібрати та координувати допомогу водним ресурсам України, потреби в електроенергії, їжі, здоров’ї та транспорті у важкі зимові місяці.
Постачання Україні ракет Patriot ознаменувало б великий прогрес у видах систем ППО Заходу, відправлених на допомогу країні для відбиття атак російської авіації. Тому далеко, жодна країна не запропонувала їх, і такий крок би ймовірно, означає ескалацію у війні проти росії.
«The Washington Post» — «Саміт у Білому домі: президент Байден пропонує зібрати Африканські країни, які підтримують Україну проти вторгнення росії».
Український депутат, який обожнює Рональда Рейгана, намагається змусити Республіканську партію продовжити допомогу його країні.
«Carroll County Times» — «росія використовує старі українські ракети»
Деякі є фальшцілями, а інші несуть сучасні боєголовки
Фото: Український експерт цього місяця досліджує залишки російської зброї
використовували для нападу на Харків.
КИЇВ, Україна—Невдовзі після удару хвилі російських ракет по всій країні в жовтні, представники української розвідки помітили дещо дивне в руїнах.
Це були уламки Х-55 — дозвукова крилата ракета розроблена у 1970-х роках як носій ядерної боєголовки. Боєголовка була видалена та додано баласт, сказав ген. Вадим Скібіцький, народний депутат України та шеф розвідки.
«The New York Times» — «Норвегія починає бачити російських шпигунів всюди»
Війна в Україні та низка інцидентів викликають занепокоєння чиновників
ТРОМСО, Норвегія. Оглядаючись назад, деякі речі про Хосе Джаммарію виглядають дивними.
По-перше, запрошений дослідник в університеті Тромсе, в було нібито бразильським. Але він не міг говорити португальською. Він самостійно фінансував свій візит, дивина в академічному середовищі, та навіть планував його продовжити — але він ніколи не розповідав про свої дослідження.
Але він завжди допомагав, навіть пропонуючи перепланувати будинок Центру дослідження миру, де працював.
Це було до 24 жовтня, коли Поліція безпеки Норвегії, PST, прибула з ордером на обшук його кабінет. Через кілька днів вони оголосили про його арешт як росіянина шпигуна на ім’я Михайло Мікушин.
Новина викликала шок в кампусі, каже Марсела Дугласа, яка очолює Центр Peace Studies, що досліджує проблеми безпеки та конфліктів. «Я почала бачити шпигунів всюди».
Так само й Норвегія, і більша частина решта Європи теж.
З почтатком війни на Україні європейські країни насторожилися, що Кремль експлуатує їх відкритість, щоб поглибити спроби на шпигунство, диверсії та проникнення.
Мікушин один із трьох нещодавно заарештованих в Європі росіян за підозрою в тому, що вони «нелегали» — шпигуни, які проникають у місцеве суспільство для тривалого шпигунства або вербування. У червні стажист Міжнародного кримінального суду, також з бразильським паспортом, був заарештований у Гаазі, його звинувачують у шпигунстві на користь росії.
Наприкінці листопада в Швеції спіймали російську пару обвинувачену у шпигунстві. Є й інші підозрілі випадки з’явилися по всій Європі
«Wall Street Journal» — Україна поспішає відновити електропостачання після останньої серії нападів росії, а Зеленський розмовляє з Байденом та іншими лідерами G-7 після серії дипломатичних заходів у вихідні, спрямованих на посилення санкцій проти росії
«The News Virginian» – «Далеко від дому»
Українська балерина знайшла тимчасовий будинок у Річмонді, виступаючи для «Лускунчика»
РІЧМОНД. Коли розпочався 2022 рік, Крістіна Кадашевич напевно не могла уявити, що завершить рік у Річмонді, виконавши роль Феї цукрових слив (і дві інші ролі) у щорічній святковій феєрії Ричмондського балету «Лускунчик». Але тоді українська балерина ніколи не могла уявити, що рік би так склався.
Кадашевич прибула на наше інтерв’ю в студію RichmondBallet на другому поверсі, одягнена в купальник, легінси та м’які пухкі чоботи, щоб ноги залишалися теплими.
Вона почала, заздалегідь вибачившись за свою англійську. «Моя англійська не є ідеальною», – сказала вона, але це було справді добре, а потім розповіла свою історію.
У лютому минулого року, за день до того, як вона мала летіти до Парижа, щоб приєднатися до Київського Балету для гастролей як запрошена головна танцівниця, російські війська вторглися в Україну. Замість того, щоб сісти на літак до Парижа, Кадашевич, її 2-річний син і її батьки були змушені покинути свій дім у Харкові, що на сході України, з натовпом сісти в потяг і евакуюватися до безпечнішої західної частини країни.
«Це було небезпечно, — сказала вона, — і ми були налякані».
Що вони взяли з собою?
«Просто дитячі речі, — сказала вона з посмішкою, — і дитина. Це все.»
Більш тверезо вона згадувала, як важко було йти з дому, не знаючи, коли вони зможуть повернутися.
«Ти не знаєш, куди йдеш. У вас нічого немає. Це є дивне відчуття».
Зрештою 33-річна Кадашевич прийняла важке рішення залишити свою сім’ю і приєднатися до балетної трупи в Парижі.
«Мені потрібно було працювати, бо в мене немає практики», — сказала вона. «Я
просто сиділа і втрачала свою професію».
Я згадала, що нещодавно сказав мені художній керівник Стоунер Вінслетт,
пояснюючи, чому танцюристи RichmondBallet доклали чимало зусиль
продовжувати танцювати, незважаючи на пандемію.
«Танцюристи схожі на олімпійських спортсменів; якщо ви лежите і не тренуєтеся, ти втрачаєш свою майстерність», – сказала вона.
Кадашевич займається танцями з 9 років і професійно останні 15 років. Вона ніколи не думала про іншу роботу, кажучи, що танець приніс їй цікавий досвід, багато подорожей і неперевершену радість.«Балет дає тобі все».
Вона покинула сім’ю, думала, що скоро повернеться. Місяць-два. Так не вийшло, бо війна продовжувалася.
Франція
«Le Figaro» — «Макрон-Зеленський: альянс повний непорозумінь»
Поки Париж у вівторок організовує міжнародну конференцію на підтримку України, тісні стосунки між президентами Франції та України, які за рік провели 43 прямі контакти, продовжують зазнавати злетів і падінь.
Німеччина
«Deutsche Welle Russian Edition» — «ЄС має намір узгодити дев’ятий пакет санкцій проти РФ»
Атмосфера останньої у 2022 році зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, яка відбулася в понеділок, 12 грудня, у Брюсселі, була далека від святкового передріздвяного настрою, що вже витає на вулицях бельгійської столиці. Адже міністри мали знайти спільну позицію з важливих питань, які серйозно впливають на глобальну безпеку: нові санкції проти росії та Ірану, а також надання фінансової та військової допомоги Україні.
«ЄС призначить спецпредставника з контролю за санкціями проти росії»
Європейський Союз призначить спецпредставника щодо санкцій щодо росії. Ним стане колишній представник ЄС у США Девід О’Салліван, повідомляє у понеділок, 12 грудня, газета Financial Times із посиланням на обізнані джерела. Його завданням стане забезпечення суворішого дотримання у всьому світі штрафних заходів ЄС, запроваджених за війну проти України.
«ЄС хоче домогтися дотримання санкцій у Туреччині та Сербії»
Спецпредставник ЄС із санкцій, як передбачається, стежитиме за тим, щоб країни на кшталт Туреччини не дозволяли росії оминати європейські обмеження. Як зазначає видання, США та ЄС наполягають на тому, щоб Анкара вжила заходів щодо постачання заборонених товарів до росії компаніями, які намагаються обійти жорсткий контроль над експортом промислової та оборонної продукції. Крім того, за словами співрозмовника FT, у фокусі уваги Брюсселя у зв’язку з цим виявилися Сербія та ОАЕ.
За даними високопосадовця ЄС, рішення про заснування нової посади Єврокомісія може ухвалити вже 13 грудня. Девід О’Салліван може обійняти цю посаду в січні 2023 року. В даний час Девід О’Салліван очолює аналітичний центр Інституту міжнародних та європейських справ в Ірландії.
Глави МЗС країн Євросоюзу 12 грудня обговорюють дев’ятий пакет санкцій проти росії. Раніше в Єврокомісії повідомили, що до нього буде включено близько 200 російських компаній і фізосіб, а також три банки.
Швеція
«Aftonbladet» — 5 загроз, які можуть зламати владу Путіна
Час грає проти Володимира Путіна.
З кожним днем, поки триває війна в Україні, російська економіка погіршується, а невдоволення війною зростає.
«Можливо, росії доведеться поступитися цієї зими, я все одно сподіваюся на це», — каже експерт Метью Котт з Інституту російських та євразійських досліджень Університету Упсали.
Були оптимістичні припущення, що російська економіка впаде, як картковий будиночок, лише через пару місяців міжнародних санкцій.
Але цього не було.
– росія знайшла інших покупців на свою нафту. Але зі стелею ціни в 60 доларів за барель ви можете бути впевнені, що Китай не готовий платити ні копійки більше, ніж 60 доларів за барель, каже Метью Котт, історик і експерт з країн навколо Балтійського регіону.
Польща
«Gazeta Wyborcza» — «Польща та Німеччина домовилися про розміщення німецьких зенітних установок на території Польщі».
– Я перебуваю в Берліні, щоб подякувати німецькій владі за рішення надіслати системи Patriot для захисту Польщі, – сказав Анджей Дуда в палаці Бельвю, берлінській резиденції глави Німеччини. Він додав, що «Німеччина була і є великою європейською державою, членом НАТО і нашим сусідом». Він підкреслив, що Польщу та Німеччину пов’язують «нитки, що випливають із спільних інтересів та історії». Його примирливий тон контрастував із антинімецькими вигуками, виголошеними під час туру до Польщі голови PiS Ярослава Качинського.
15 листопада після трагедії в Пшеводові поблизу Грубешова, де від уламків ракети (імовірно української зенітної) загинули двоє людей, канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував президенту Дуді відправити батарею зенітних ракет Patriot, щоб захистити небо над Польщею. Міністр національної оборони Маріуш Блащак спочатку із задоволенням прийняв пропозицію, але коли Ярослав Качинський відкинув цю ідею як медійний трюк, почав відмовлятися. Блащак заявив, що німці повинні віддавати «патріотів» не Польщі, а Україні, на що Берлін не хотів погоджуватися. Качинський, у свою чергу, стверджував, що німецькі екіпажі не будуть збивати російські ракети, припускаючи, що Берлін побоюється таким чином образити москву.
Нідерланди
«de Volkskrant» — «Рішення в Кремлі приймає Путін, але хто йому радить? П’ять довірених осіб у центрі уваги»
«Het Parool» — «Евакуація із замерзаючого Волчанська»
