Шанси врятувати ногу були мінімальні: відновлення бійця, який двічі підірвався на розтяжці
54-річний військовослужбовець Сергій проходить реабілітацію у Дніпрі після важкого поранення ноги. Боєць отримав травму, коли зачепив розтяжку гранати. Уламок наскрізь прошив верхню частину кінцівки та пошкодив тканини. Після поранення Сергій ще два тижні залишався на позиції, приймаючи знеболювальні. Згодом його евакуювали та доправили до лікарні на Запоріжжі, де лікарям вдалося врятувати ногу. Тепер чоловік відновлює силу кінцівки, працює зі шрамами та вчиться знову повноцінно ходити. Каже: найбільше хоче повернутися до цивільного життя, роботи, спорту та часу з родиною.
У реабілітаційному центрі Дніпра 54-річний Сергій відновлює рухливість правої ноги. Сюди потрапив менше тижня тому після тривалого лікування та операції. Уламок наскрізь прошив верхню частину кінцівки.
«Зачепив розтяжку — і уламок залетів в одному місці, а вийшов в іншому. Він стирчав, я його навіть торкатися. Добре, що він там залишився. Він запаяв артерію, інакше мені був би каюк. Залишився б без ноги», — розповідає Сергій.
До цього отримав ще одне поранення. Як і цього разу, зачепив розтяжку гранати. Як каже боєць, навіть не сприйняв це всерйоз і продовжив нести службу. Це був його перший виїзд на позицію після мобілізації.
«Суцільна темрява. Відкриваєш свій люк, піднімаєшся, виглядаєш — і всю ніч сидиш, витріщаєш очі. Практично цілодобово не спиш, бо боїшся втратити візуальний контакт — раптом підповзуть. Сиджу в колодці, підходить — за три метри від мене стоїть бугай, кремезний такий. І що далі було? Пришили його та й усе. Відтягнули подалі, бо, ну, куди його дівати?» — пригадує Сергій.
Із уламком у нозі провів на позиції ще 14 днів, рятувався знеболювальними. Зрештою бійця змогли евакуювати, доставили на стабпункт, а звідти — до шпиталю в Запорізькій області. Саме лікарю, який там проводив операцію, Сергій завдячує врятованою кінцівкою.
«Я вдячний Богу, що потрапив туди, до цього суперлікаря. Коли мене готували до операції, він сказав: “Готуйся до того, що можеш залишитися без ноги”. Я це прекрасно розумів, адже два тижні до ноги не надходили ні кисень, ні кров. Коли прокинувся в реанімації, дивлюся — нога на місці. Фух, думаю: слава Богу!» — згадує Сергій.
Далі — лікарні та госпіталі Дніпра. Медикам довелося розрізати чи не всю ногу, де тепер у чоловіка шрами. І окрім фізичної реабілітації, у центрі працюють і над їхнім розм’якшенням.
«Ми наносимо крем, щоб зволожити тканину і зробити ковзання металевої пластини по шкірі комфортнішим. Після цього локально працюємо з невеликим тиском по рубцевій тканині. Це так звана ремодуляція рубця», — пояснює Данило, фізичний терапевт.
Зараз чоловіка турбують поколюючі болі в нозі, а також нездатність під час ходьби наступати на пальці. Тому пересування можливе лише з милицями.
«Ми працюємо над тим, щоб зменшити біль і поступово повноцінно навантажувати кінцівку, відновити її опороздатність та силові показники. Через хірургічні втручання та тривалу малорухливість після операції Сергій втратив частину м’язової сили. Нам треба відновити її, щоб він міг повноцінно користуватися кінцівкою у повсякденному житті, особливо під час пересування», — додає Данило.
Однак лише за 4 дні перебування тут вже відчутний прогрес, ділиться оборонець.
«Ось, коли йшов на заняття — нога боліла. Пекло, як завжди, з’являвся біль. А після заняття йду і відчуваю, що нормально», — розповідає Сергій.
«Чи зможе Сергій у майбутньому повністю відмовитися від милиць і повноцінно наступати на цю стопу? Думаю, так. Але точно відповісти складно, адже це травма з ураженням нерва, і поки незрозуміло, як він поводитиметься надалі», — зазначає Данило, фізичний терапевт.
Мотивації скоріше відновитися додає родина, адже вдома на нього чекають дружина, син та донька.
«Постійно питає: “Татусю, коли ти вже вдома будеш?” Ну і нагадує, що на Новий рік треба їй якийсь подарунок купити», — сміється Сергій.
«Хочу повернутися до цивільного життя, знайти роботу і спокійно працювати, забезпечувати сім’ю, як і раніше. Скоріше б уже ця проклята війна закінчилася. Я в шоці — вони повзуть і повзуть. Цих завалили, а наступні вже йдуть. Ходять, як у себе вдома», — додає військовослужбовець.
А ще, каже Сергій, якщо дозволятиме здоров’я, хоче повернутися до важкої атлетики, якою займався до війни. Ходити без милиць та проводити більше часу зі своїми близькими.
Читайте також: У Дніпрі чоловік за $5 тисяч обіцяв організувати незаконний виїзд за кордон
