Приватизація «Дніпро Протез»: деталі, яких ви не знали
Фонд державного майна оголосив аукціон з приватизації Дніпропетровського експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Чому ця новина викликала такий широкий резонанс серед військових та цивільного населення, розповіли в ексклюзивному сюжеті ІА “Дніпро Оперативний“.
Рішення про приватизацію протезно-ортопедичного підприємства викликало бурхливу реакцію з боку ветеранів та громадських активістів. Завод протягом декількох років надає протези та реабілітаційні послуги українським військовослужбовцям, які отримали поранення під час бойових дій, безкоштовно. Також тут допомагають не лише військовим, а й цивільному населенню, зокрема переселенцям. Вони беруться за найважчі випадки, від яких відмовляються навіть приватні клініки.
Військовий Віталій, який отримав індивідуальний протез, також поділився своїм досвідом:
Мені потрібно було виготовити індивідуальний виріб, і тут це зробили. Комерційні підприємства пропонували рішення, де потрібно було підганяти мою поранену ногу, але тут виготовили протез, який максимально відповідає моїм потребам, – зазначив військовий.
Коментар директора заводу
Олексій Штанько, директор підприємства, зазначив, що протягом двох років була проведена масштабна реорганізація, яка включала залучення сучасних технологій, використання найсучасніших комплектуючих, навчання персоналу та модернізацію будівлі.
Проте пори високі показники підприємства, його хочуть перевести у приватну власність, зазначивши, що завод є неприбутковим. У зв’язку з цим у багатьох виникає питання, — яким чином може бути приватизований медико-реабілітаційний заклад, якщо це суперечить ст. 4 Закону України. На це директор підприємства дав свою відповідь:
Документально ми є об’єктом соціально-культурного призначення, приміщення торгово-офісного комплексу. На жаль, у нашому статуті ніде не прописано, що є стаціонар. Звичайно у нас є ліцензія, проте вона ніде не прописана. Законодавча база дозволяє в рамках закону знайти нам нового інвестора. Я б сказав, що з одного боку це непогано. Звичайно, нам буде складніше залучати зовнішнє фінансування. Але якщо знайдеться потужний інвестор, який співміряє свої сили, то у нас є куди докласти зусиль, – каже Штанько.
Що кажуть працівники підприємства та громадські активісти
Інженер-протезист Ірина Ткач висловила непорозуміння з приводу того, чому підприємство має статус неприбуткового та чому його виставили на приватизацію за такі короткі терміни, адже завод гарантує нашим військовослужбовцям безоплатний ремонт та обслуговування протезів. Жінка додала, що команда підприємства володіє унікальним досвідом. Її члени проходили навчання в кращих клініках протезування та реабілітації Європи та Америки, аби допомагати у відновленні українських військовослужбовців.
Підприємство використовує державні кошти для протезування за новітніми технологіями. Воно не є збитковим і не обтяжує бюджет держави. Натомість, воно гарантує якісну допомогу українським військовослужбовцям, які отримали поранення, захищаючи нашу країну. Люди, які встали на захист нашої держави хочуть гарантовано мати ремонт та обслуговування. Проте створення приватного підприємства веде за собою ряд змін. Наразі нічого не було сказано, наприклад, що буде з тими, хто проходить реабілітацію. Що робити тим, хто їде сюди з евакуації або тим, хто вже відновився, але постійно потребує допомоги. Тому це викликає таке непорозуміння у суспільстві, – каже інженер-протезист.
Ольга Руба, директор благодійного фонду “Гарячі серця”, розповіла, що фонд співпрацює з протезним заводом вже не перший рік та направляє сюди пацієнтів-військових, які отримують безкоштовні протези та якісну реабілітацію.
На тлі обговорень приватизації підприємства лунають думки про можливі ризики. Окремі особи, зокрема представники військової сфери та громадські зосереджуючись на досвіді інших приватизаційних проєктів, висловлюють побоювання, що приватні власники можуть ставити максимізацію прибутку вище за якість та необхідність надання пільгових послуг.
Водночас директор Дніпропетровського комерційного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, зазначив, що до нього звертаються військовослужбовці та інші пацієнти, яких він намагається заспокоїти. Розуміючи, наскільки важливим є питання фінансової доступності та обслуговування протезів, Штанько відзначає, що ці медичні засоби не є дешевими, і в разі ламання або потреби в ремонті виникає складність щодо забезпечення їх обслуговування або заміни.
Тому директор сподівається, що вдасться знайти профільного інвестора, який зможе взяти на себе гарантійні зобов’язання щодо вже встановлених протезів.
Читайте також: Протезно-ортопедичне підприємство виставлено на приватизацію. Чого бояться військові?
