Працівниця Дніпропетровської філії «Газмережі» отримала орден ІІІ ступеня
Оксана Стародубцева – майстриня аварійно-диспетчерської служби. Ця тендітна пані – єдина жінка в чоловічому колективі, яка вже понад 15 років працює в Дніпропетровської філії «Газмережі». З початку повномасштабного вторгнення її робота стала не просто важкою, а ще й небезпечною. Вона їздить у міста, які щоденно потерпають від обстрілів, аби відновити газопостачання і тепло в оселях мешканців.
В середині вересня Оксана отримала орден «За заслуги» 3-го ступеня від Президента України. Каже – уявити не могла, що нагороду отримає особисто від голови держави.
«Це було неочікувано — у нас інтригу тримали до останнього. Ми приїхали в Міністерство енергетики, і про те, що буде нагородження президентом, взагалі ніхто не знав. Нагородження орденом “За заслуги” ІІІ ступеня — це дуже висока відзнака. Але це не моя особиста заслуга, а заслуга кожного працівника, який працює в цій сфері, кожного газовика Дніпропетровщини. За локалізацію, за утримання газопостачання в районах, де тривають активні бойові дії, де є влучання й пошкодження. Це щоденна важка праця, і ця нагорода — спільна для всіх, хто працює на цих територіях», — розповіла майстриня АДС Дніпропетровської філії «Газмережі» Оксана Стародубцева.
Оксана сама про себе каже, що її сильна риса – це витримка. Батьки з дитинства вчили: вона зможе впоратися з будь-якими труднощами.
«Коли я була маленькою, батьки завжди казали мені, що я сильна, що можу в цьому житті чогось досягти. І, можливо, саме ця планка так і веде мене по життю», — ділиться вона.
Майже щодня вона та її колеги виходять у новий бій. Аби зібратися на аварійний виклик – є не більше 5 хвилин. Ця робота –справжній виклик. Під час артобстрілів, коли палають газові труби, команда, ризикуючи життям, йде ліквідовувати аварії.
«Страшно кожній людині, страшно при кожному виїзді, тому що ти — людина, ти жива, і відповідаєш не тільки за своє життя, а й за життя бригади. Але коли вже приїжджаєш на місце події та виконуєш свою роботу, усе якось відходить на задній план, і ти просто працюєш та робиш те, що необхідно», — зазначила Оксана.
Між обстрілами – лічені хвилини, за треба встигнути швидко зафіксуватита усунути пошкодження.
«Ти виїжджаєш та локалізуєш витоки. Буває, між обстрілами є певний проміжок, а пошкоджень наших мереж дуже багато. Наша основна задача — зробити все, щоб мешканці громади залишалися з газопостачанням», — каже вона.
Силу і незламність жінки підкреслюють і колеги. Коли влітку цьогоріч від артобстрілу постраждала оселя Оксани, вони з чоловіком не залишили роботу.
«Я знаю один випадок, який добре характеризує цих людей — Оксану Іванівну та її чоловіка Колю, який перебуває в її бригаді. Це сталося на початку літа: населений пункт обстріляли «Градами», і один снаряд влучив прямо в їхнє подвір’я. Було вночі, гараж, де стояв автомобіль, повністю зруйновано, стався пожежа. Я знаю, що вони, коли загасили її, одразу побігли латати отвори, які утворилися після обстрілів на газопроводах», — розповів старший майстер АДС Дніпропетровської філії «Газмережі» Віталій Федорук.
Жінка применшує власні досягнення, каже, що отримана нагорода – це визнання щоденного подвигу всіх газовиків Дніпропетровщини.
«Умови війни по всій Україні, і кожен повинен працювати на своєму місці — чи то кухар, який готує, чи то той, хто виконує відновлювальні роботи в тих місцях, де людям тяжко», — наголосила Оксана.
Читайте також: 13 річний юнак з Дніпра встановив рекорд України!
