Позивний «Тренер»: дніпровський наставник з більярду воює у складі 128 бригади ТрО
Він створив власний більярдний клуб у Дніпрі та виховав сотні учнів. Вихованці називали його справжнім наставником і навіть другим батьком. А з початком повномасштабного вторгнення чоловік став на захист країни. Боєць із позивним «Тренер» сьогодні воює у складі 128-ї бригади ТрО стрільцем-навідником. Далі — історія людини, яка вміє виховувати переможців і на спортивному майданчику, і на полі бою.
Раніше він тримав у руках більярдний кий, а тепер – зброю. Військовий із позивним «Тренер» виховав сотні учнів, створив власний клуб у Дніпрі та мріяв про розвиток спортивного життя. Почалось захоплення із простого підробітку у студентські роки.
«До цього я, до речі, не грав у більярд. Через знайомих — брат теж займався більярдом, він якраз був фахівцем із налаштування більярдних столів. А, як зазвичай у студентські роки, гроші потрібні, треба було кудись іти на підробіток. Він порадив — я пішов. Відповідно, стіл постійно був поруч, почав пробувати, мені сподобалося, почав учитися грати. Років п’ять я сам виступав, а потім у нашому клубі в Дніпрі запропонували вести секцію дітей. Почав, сподобалося. Діти почали показувати результати, ще більше сподобалося, і далі вже на цьому зупинився», — розповів військовослужбовець 128-ї бригади ТрО «Дике Поле» з позивним «Тренер».
Згодом захоплення переросло у справу життя. Чоловік відкрив власний клуб, вихованці досягали чималих успіхів та перемагали у чемпіонатах. Усі 20 років викладання для своїх учнів «Тренер» був справжнім прикладом та наставником.
«Він мій другий батько, я б так сказала. Я почала з пулу. Досягла кандидата в майстри спорту, посіла перше місце на чемпіонаті України в Києві. Потім почалася війна, і пул став мені нецікавим. Я вирішила, що хочу займатися снукером», — розповіла учениця клубу «Академія більярду» Віра Лихолат.
Однак, коли почалось повномасштабне вторгнення, чоловік не зміг стояти осторонь. Долучився до 128-ої окремої механізованої бригади ТрО «Дике Поле». Став стрільцем-навідником.
«Подивилися й сказали: “О, ти кремезний, буде легко тягати САПОГ”. Так і вийшло. Ми стали працювати на СПГ-9», — каже військовослужбовець.
Точність, витримка і холодний розрахунок – якості, які Тренер передавав своїм учням. А тепер вони допомагають йому у зовсім іншій справі.
«Допомагає. Це як у грі за більярдним столом — ти не повинен показувати емоцій, щоб суперник не зрозумів, що ось — все, він зламався, зараз ми будемо його обігравати. Ну і тут спокій, мабуть, теж допомагає в розрахунках», — пояснює він.
А поки Тренер воює на полі бою, клубом у Дніпрі керує його побратим, який вже списаний зі служби.
«Розвивається. Вони навіть провели нещодавно турнір серед ветеранів. Потім — чемпіонат України серед дорослих у тому виді спорту, який ми в Дніпрі, в принципі, і розвиваємо — це європейський снукер», — зазначив військовослужбовець.
Військовий каже – полишати більярдний спорт не хоче і обов’язково повернеться до нього, як тільки з’явиться така можливість.
Читайте також: Нові вікна, оновлені простори: як у Дніпрі заклади позашкілля готуються до нового навчального року
