“Поверніть мій всесвіт”, — дружина військовополоненого

Вони стали голосом полонених, але цього разу говорили про свій біль. Рідні військовополонених та зниклих безвісти провели акцію-перформанс у Дніпрі і показали, що означає чекати сина, доньку, чоловіка чи дядька з неволі.

Ворожий полон. Окупанти утримують тисячі українців у неволі. Серед них як військові, так і цивільні. Їхні рідні живуть в очікуванні обміну та кожного дня мріють почути у слухавці – “Я вдома”. Хоч і не фізично, але вони самі перебувають у полоні та відчувають біль один одного. Роксана чекає на свого чоловіка з травня 22 року, коли він вийшов з Азовсталі.

Кожен обмін – як маленька смерть, а новини про жорстоке поводження з військовополоненими – справжня трагедія.

“Був теракт в Оленівці, є фамілія Лещенко. Я скажу вам, що добре, що я була біля роботи, бо я вийшла і впала в обморок, добре, що були колеги, вони привели мене в почуття, і тільки ввечері опублікували списки, і там, дійсно, був Лещенко, але не мій чоловік. Такі відчуття я не раджу нікому відчути, бо я думала, що весь світ мій пропав, і зараз я не прийду до тями, а у мене двоє дітей, і тільки вони мене вивели з цього”, – згадує співорганізаторка акції, дружина військовополоненого Роксана Лещенко.

Дружини захисників тримаються заради дітей, та малеча все одно відчуває біль.

Сподіватися на те, що твоя дитина жива. Це все, що лишається, коли не знаєш, де твій син. Галина з чоловіком шукають свого Артема з листопада 22 року.

“Ні в якому разі не потухаємо, ми будемо знати, що він живий до нашої смерті, я вже казала, хай ми помремо, а він буде безвісти зниклий, ми будемо знати, що він живий назавжди”.

Щоб пам’ятали і не забували. Щотижня близькі військовополонених та зниклих безвісти виходять на акції у центрі Дніпра.

Ми починали як маріупольский гарнізон, і до нас стали приєднуватись інші родичі військовополонених, це бахмутський напрямок, це острів Зміїний, тобто ми постійно збільшуємось. Ми розповідаємо їм в наших лозунгах, що ми відчуваємо, а зараз ми хочемо, щоб вони побачили наші емоції”, – каже співорганізаторка акції, мати військовополоненого Наталія Коломенська.

Читайте також: Бронь від мобілізації за 20 000 гривень: нові ініціативи