Потрапити в Париж – найбільша мрія 11-річної Варвари з Авдіївки
11-річна Варвара з Авдіївки вивчає французьку, бо мріє побувати в Парижі. На початку великої війни вона разом із родиною евакуювалася з Донеччини. Переїхавши до Дніпра, дівчинка почала відкривати для себе нові захоплення, серед яких і вивчення іноземної мови, що наближає її до найзаповітнішої мрії.
Одинадцятирічна Варвара активно вивчає французьку мову в одному з благодійних центрів Дніпра. Дівчинка присвячує навчанню весь свій вільний час, адже має заповітну мрію.
«Моя найголовніша мрія — полетіти в Париж і побачити Ейфелеву вежу», — переселенка Варвара.
До початку повномасштабної війни родина проживала в Авдіївці. У лютому 2022 року вони заїхали у свою нову оселю. Проте вже через місяць довелося тікати з рідного міста.
«Був приліт у сусідній будинок. Ми були в той момент у підвалі. І після цього наступного дня, рано вранці, виїхали — я, мій чоловік і двоє дітей», — Євгенія, мама Варвари.
Тоді маленька Варвара ще не розуміла, чому вони залишили свій дім. Поїздку вона сприймала як звичайну подорож.
«Коли ми їхали, мені тоді навіть було радісно, а потім я зрозуміла, що це зовсім не радісно», — каже Варвара.
У Дніпрі родина почала нове життя. Дівчинка продовжила навчатися онлайн у рідній школі, а у вільний час відкривала для себе нові захоплення: курси ІТ-технологій та фінансової грамотності. Згодом з’явилася можливість вивчати іноземну мову — Варя обрала французьку.
«Я їй кажу: “Буде важко — французька, англійська”. А вона: “Ні, я хочу на французьку, і все. Перенось куди-небудь інші заняття, я буду ходити тільки на французьку мову”. І коли закінчувалося заняття, для неї це було: “Я ще хочу, ще!”», — Євгенія, мама Варвари.
«У неї мрія ще, мабуть, із садочка — поїхати й побачити Ейфелеву вежу. Вона її постійно малює, навіть на конкурс відправляли роботи. І коли дізналися про заняття з французької, то переносили інші уроки, щоб Варя могла ходити саме туди. Бо їй це дуже цікаво — як люди там спілкуються», — каже Євгенія.
Процес навчання тут не схожий на звичайні шкільні уроки. Саме ігрова форма та постійний діалог допомагають швидше запам’ятовувати складні слова.
«Ми вивчали сім’ю, фрукти, овочі та багато іншого. Як проходять заняття? Коли приходимо, спочатку закриваємо зошити, і нас питають слова з попереднього уроку. Іноді граємо: вивчаємо слова, записуємо їх, потім нам вмикають відео із запитаннями, і ми їх розв’язуємо», — Варвара.
Для дітей, які тривалий час навчаються дистанційно, головним викликом стає соціальна ізоляція. Спільні заняття допомагають переселенцям швидше адаптуватися у новому середовищі та знайти коло спілкування.
«Нашою метою при створенні цього хабу було допомогти дітям знайти нових друзів, адаптуватися та соціалізуватися серед нових людей і в новому місті», — працівниця благодійного фонду «Rise of Ukraine» Катерина Нікітіна.
Читайте також: СБУ провела у Дніпрі практичний семінар із кібербезпеки для представників медіа
