План уряду щодо розвитку економіки України та скільки на це потрібно грошей

Поки війна не закінчилася, ніхто не береться робити довготермінові точні прогнози. Але в уряді вже заговорили про плани відновлення країни.

На відновлення України після війни потрібно буде мінімум 600 мільярдів доларів. Такі цифри назвав голова українського уряду Денис Шмигаль під час візиту у Вашингтон наприкінці квітня цього року.

«Заблоковані порти, удари по заводах, спроби зірвати посівну, зруйновані міста. Все це частина плану зі знищення української економіки. Збитки вже становлять більше 500 млрд доларів. ВВП цього року може впасти від 30 до 50%. Україні потрібна фінансова підтримка партнерів, аби вистояти. Розмір такої короткострокової допомоги ми оцінюємо в 4-5 млрд доларів щомісяця протягом наступних пів року», — заявив голова Кабінету міністрів.

За його словами, підтримати Україну можна буде через спеціальні права запозичення, які емітуються МВФ. Український уряд закликав країни пожертвувати 10% таких запозичень. Це дозволить отримати мільярди доларів для покриття бюджетного дефіциту. Так вже зробив уряд Канади, коли прийняв рішення про виділення 1 млрд канадських доларів.

«У довгостроковій перспективі відбудова та відновлення України коштуватиме щонайменше 600 млрд доларів. Така реконструкція буде передбачати не тільки відновлення інфраструктури, але й розбудову нової економіки та нових європейських інституцій», — заявив Шмигаль.

Як економіка буде відбудовуватися

Міністр економіки Юлія Свириденко бачить на цьому шляху дев’ять кроків:

Перший: Україна має отримати повний доступ до ринків ЄС та Великої сімки.

«Це допоможе виробникам інтегруватися у світові торгові ланцюги та наростити експорт. Велика Британія та країни Євросоюзу уже оголосили про скасування імпортних мит на українські товари. Уряд очікує на аналогічні дії з боку урядів США, Японії, Канади», – заявила міністр.

Нагадаємо, що Канада на один рік відкрила ринок для українських товарів.

Другий: отримання Україною статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС.

Третій: дерегуляція та лібералізація економіки.

За словами Свириденко, з початку російського вторгнення уряд вже розпочав масштабну дерегуляцію. Перевели на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, приблизно 500 інших публічних послуг для бізнесу.

Четвертий: швидка логістика – не більше, ніж за 72 години з України до Європи.

«Вже зрозуміло, що в майбутньому наші товари будуть рухатися в основному саме на захід – до Європейського Союзу. Тому ми будемо максимально розширювати в напрямку ЄС автомобільні переходи та пункти пропуску, збільшувати залізничну логістику через сухі порти та вузли перевантаження на вузьку колію. Навіть коли ми відновимо роботу портів, розвинена логістика з ЄС стане фундаментом для економічної інтеграції України в європейську економіку», – вважають в Міністерстві економіки.

П’ятий: перехід від експорту сировини до переробки.

Зрозуміло, що сировина коштує дешевше, ніж зроблена з неї продукція. А для того, щоб виготовляти цю продукцію потрібно буде створити нові робочі місця.

«Йдеться про продовольство та металургію. За підсумком 2020-го року Україна була шостою у світі за обсягами експорту продовольства – 74 млн тонн. Для порівняння, Канада експортувала майже стільки ж – 77 млн тонн, посівши п’яту позицію. При цьому ціна експорту української агропродукції склала 22 млрд доларів, а канадської – 55 млрд доларів. Така колосальна різниця в 2,5 рази зумовлена тим, що Канада експортує здебільшого перероблену продукцію, а Україна – сировину», – заявила перший віцепрем’єр-міністр.

Через війну в Україні в світі заговорили про продовольчу кризу. Кукурудза та пшениця – два основні українські експортні продукти. 

«У нас вже є позитивний досвід з переробки соняшника на соняшникову олію, який можемо поширити на кукурудзу та пшеницю. Є можливості запустити переробку кукурудзи на біоетанол, спирт, крохмаль та в якості корму для отримання м’яса птиці, свинини, яловичини та яєць», – вважають в міністерстві.

Але в уряді запевнили, що у будь-якому разі Україна себе прогодує. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю ВВС News.

Крім того, що врожай минулого року залишився в країні, так ще і, за прогнозами аграріїв, Україна цього року зможе отримати зернових та олійних культур на близько 63 млн тонн. При цьому самим українцям вистачить менше половини. Про це заявив інвестиційний банкір, експерт інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Шостий: виробництво української зброї за рахунок трансферу військових технологій.

В уряді вважають, що це налагодить виробництво максимально швидко у великому асортименті – від стрілецької зброї до засобів протиповітряної оборони. Важливу роль у цьому відіграватиме IT, оскільки Україна робитиме ставку на military-tech. 

Сьомий: самодостатність України в енергетиці.

Це дотягатиметься збільшенням видобутку власного газу та розвитком атомної енергетики.

Восьмий: кліматична модернізація.

Створення нових об’єктів в різних галузях промисловості повинно враховувати принципи «зеленої економіки».

Дев’ятий: локалізація не менше 60%.

У відновленні України будуть задіяні українські компанії та виробники. Це дасть поштовх економіці, створить нові робочі місця, пожвавить підприємницьку активність.

Звідки будуть брати кошти

Голова українського уряду Денис Шмигаль бачить три джерела коштів для відновлення країни. Про це він заявив в інтерв’ю ВВС.

Ось вони:

• конфіскація активів країни-агресора на території всіх цивілізованих країн,
• підтримка фінансових організацій та міжнародних партнерів,
• благодійні внески міжнародних корпорацій, громадян.

Для того, щоб відновити інфраструктуру, потрібні будуть робочі руки: будівельники, слюсарі, електрики. Крім цього, коли закінчиться війна, світу потрібні буде українське продовольство, експортером якого ми є.

Коли закінчиться війна, то будуть ті, хто вирішить не повертатися, а країні потрібна буде робоча сила. Тому, через її дефіцит, зарплати можуть навіть піти вгору після спаду під час війни.

«Якщо ми спиратимемося на кластерний принцип, коли структурні витрати йдуть у суміжні галузі, тобто купуватимемо свої ж будівельні матеріали та іншу продукцію, у такому разі створення 10 робочих місць у секторі інфраструктури призведе до створення 20 або 30 місць у суміжних галузях» , – розповів економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ у коментарі сайту «Сьогодні». Все буде залежати від того, який шлях відновлення обере Україна.

Але не треба забувати, що ВВП України, за прогнозом аналітиків, цього року скоротиться на 45,7%.

Що буде з курсом

За словами головної економістки Dragon Capital Олени Білан, завдяки очікуваному великому притоку зовнішнього фінансування в бюджет, НБУ зможе нарощувати золотовалютні резерви і матиме достатньо ресурсів, щоб підтримувати валютний курс інтервенціями.

НБУ триматиме фіксований курс на рівні 29,25 гривень за долар протягом дії воєнного стану та послаблюватиме валютні обмеження обережно.

«Якщо військова ситуація дозволить НБУ повернутись до плаваючого валютного курсу, ми очікуємо невелику девальвацію гривні, до рівня 33 грн/доларів», — зазначає Олена Білан.

Інфляція залишатиметься на відносно помірному рівні завдяки стабільному курсу гривні та антиінфляційним заходам уряду та парламенту. Зокрема, фіксовані тарифи на комунальні послуги, скасування акцизів на паливо та зменшення ПДВ на пальне з 20% до 7% в середині березня.

«Ці кроки допомогли стримати ріст цін на бензин до 7,7% м/м в березні, хоча ціни на нафту на світових ринках підстрибнули на 20%. Також обмежений експорт буде стримувати внутрішні ціни на зерно, соняшникову олію та пов’язані продукти харчування», — вважають в компанії.