Пілот дронів з подвійною ампутацією відновлюється у Дніпрі
Сім годин на полі бою, ампутація обох рук і складна реабілітація. Усе це пережив 25-річний Ігор із Дніпра. Після травми у реабілітаційному центрі оборонець вчиться самостійності — грає у відеоігри, користується спеціальними пристроями, самостійно вдягається й планує допомагати іншим військовим, які пережили подібне. Його історія, як приклад віри в себе і справжньої незламності — далі.
У реабілітаційному центрі 25-річний Ігор відновлюється після того, як їх з побратимом атакував ворожий ФПВ дрон. Внаслідок цього боєць втратив обидві руки. Тепер більшість звичних справ він вчиться виконувати пальцями ніг – як от грати на приставці.
Ігоря призвали до Збройних Сил у січні цього року. За посадою був сапером-розвідником, однак, по факту управляв безпілотниками, бо мав такий досвід у цивільному житті. Поранення отримав у травні, коли, виконуючи завдання, йшов взяти боєкомплект до дрона-бомбардувальника «Кажан».
«Бабахнуло крепко. Ну, прям коло голови. Кров скрізь йшла, ну з рота, з носа. Спочатку не зрозумів. Спочатку кричав просто, бо думав, що все – ну, порозривало. А потім побачив, що руки покоцані. Ну ляшки, ноги, таке. Все, одразу pill-pack запихали, pill-pack виплюнув, тому що сухо так стало. Ну, адреналін, понятно. Мене забандажували, турнікети наклали. Але евакуювали дуже довго, тому що ФПВ, скиди, всяке. Не давали заїхати машині», – Ігор – ветеран війни, що відновлюється у реабілітаційному центрі.
Поранений боєць чекав на евакуацію сім годин. Вірив, що руки вдасться врятувати, та поранення виявилося надто тяжким — у лікарні Дніпра обидві кінцівки ампутували. Після операцій і відновлення слуху Ігор проходив реабілітацію у Львові та Трускавці, нині продовжує у Дніпрі.
«Ігор до нас потрапив більше місяця тому. У Ігоря подвійна ампутація верхніх кінцівок – це верхня третина плеча. В основному ми працюємо над адаптацією середовища в межах відділення Ігоря. Тому що всі повсякденні дії йому важко виконувати – одягатися, вмиватися, приймати їжу. Тобто ми адаптуємо його простір, щоб він міг тут самостійно себе обслуговувати», – ерготерапевтка Ольга.
Ольга ділиться, процес адаптації займає чимало часу. Тепер виконувати усі побутові справи йому допомагають спеціальні девайси. Аби поїсти, Ігор використовує адаптивну ложку.
Вдягається чоловік за допомогою крючків, а побутові девайси кріпляться на спеціальні тримачі.
«Тут ми намагаємось адаптувати максимально, щоб він був самостійним. Ми бачимо одразу на дверях крючок. Він служить нам для того, щоб Ігор знімав ось таким чином шорти і міг сходити в туалет. Також у нас тут на стіні адаптовані крючки і рушник, Ігор самостійно витирає обличчя після того, як чистить зуби. Зубна паста зафіксована просто звичайним скотчем, він її видавлю, відкриває зубами. Далі в нього тут електрична зубна щітка, тримач ми адаптували. Він вмикає її плечем, видавлює зубну пасту набирає, відкриває кран самостійно і чистить зуби».
Для України випадок Ігоря вкрай складний через високу ампутацію, тож, є вірогідність подальшого протезування закордоном. Та попереду чекає ще одна операція.
«У Ігоря зараз є невроми – як і в правій, так і в лівій куксі. Вони потребують хірургічного втручання, видалення. І потім вже Ігор може обрати, де він буде протезуватися і хто готовий буде взяти його на протезування», – ерготерапевтка Ольга.
Ігор не втрачає оптимізму та певен – через травму життя не зупиняється. Вже ділиться планами на майбутнє.
«Дом. Два дома навіть. Машина хороша. Жінка, дитина. Ну все як… А взагалі хочу спробувати зайнятись волонтерською діяльність. Ну, тим хлопцям, які після поранень поопускали руки короче і, уже все втрачено, скажемо так. В психологічному плані, емоційному, типу такого.
– На своєму прикладі хочете показувати, що…
– Да-да. Що можна жити далі», – Ігор.
Читайте також: Битва за Покровськ триває, і зараз один із найжорсткіших її етапів.
