Підопічні дніпровського терцентру передали 200 одиниць спідньої білизни пораненим бійцям

У Дніпровському терцентрі підопічні шиють спідню білизну для військових, які лікуються у місті. Так турбуються про захисників, які потрапляють до медзакладів без особистих речей. Спочатку повномасштабного вторгнення підопічні центру плели маскувальні сітки, а потім прийшла ідея шити спідню білизну для поранених бійців. На сьогодні пошили понад 400 одиниць. 

Підопічна терцентру Юлія Савельєва раніше шила речі лише дітям та чоловіку на старій машинці. Але це до початку повномасштабного вторгнення росії.

Юлія Савельєва, підопічна територіального центру Дніпра: «Це позив кожної матері — допомогти своїм дітям. Це ж наші дітки, вони ж там за нас стоять».

До пошиття білизни підопічні терцентру в’язали шкарпетки і всіляко допомагали теробороні міста.

Валентина Москаленко, підопічна територіального центру Дніпра: «Робили все. Знаєте, всі нездорові, всім під 70, всім за 70. І робили все можливе, щоб хоть якось допомогти хлопцям. Всі йшли, робили все що треба — носили великі упаковки води, не зважали на своє здоров’я, потім вантажили пісок для тероборони, чоловіки виносили, а ми насипали в мішки».

Починали шити білизну в центрі з тканин, яку знаходили вдома підопічні терцентру. Іноді купували своїм коштом. Зараз до ініціативи долучилися співробітники департаменту соцзахисту. Вони купують та привозять до територіального центру тканину.

Ольга Мешко, перша заступниця директора Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування: «Ми виставили пост на фейсбук. Наші відділи підтримали це, а потім наші колеги з нашого департаменту соцзахисту зателефонували і кажуть: “Якщо ми вам купимо тканину, ви там зможете пошити?” Ну, звісно, зможемо. Ми і більше пошити зможемо, якщо буде тканина. І от сьогодні ми передаємо 200 одиниць спідньої білизни. І такими зусиллями спільними  зібрали засоби гігієни для наших хлопців, які знаходяться на лікуванні».

Окрім спідноьої білизни, цього разу в лікарню представники терцентру привезли засоби для гоління та шкарпетки. Тут бійці, приймаючи допомогу, розповідали кожен свою історію.

Михайло, військовий: «Прихід, вибух, напарник загинув, я вижив. Ну, сам собі наклав турнікети, перев’язався, через 3 години мене знайшли наші розвідники. Далі Краматорськ – госпіталь, потім військово-клінічний, потім сюди. Ну, знаєте, багато поранених. Тут уже прооперували, осколкові руки, ноги, опік правої кисті».

Олександр лікується в одній із лікарень Дніпра вже два тижні. Каже, дуже вдячний медикам та волонтерам за підхід.

Олександр, військовий: «Кожен день допомагають. Що треба, чи в магазин сходити — завжди без питань. Персонал дуже добре відноситься, дуже добре, лікарі так само».

Військові тут проходять реабілітацію після операцій. Тому будь-яка волонтерська допомога, у тому числі спіднім, вкрай важлива.

Сергій, пластичний хірург: «Ми дуже вдало лікуємо опікових хворих. У нас досвід з 14-го року. Наші хлопці навчалися і в Сполучених Штатах, і в Европейському Союзі, і в Південній Кореї. Ми виконуємо всі надскладні операції, які виконуються в Україні».

Всі охочі можуть долучитися до допомоги нашим військовим, можуть принести тканину до найближчого терцентру у кожному районі міста.