Перші шпальти світових ЗМІ про війну росії в Україні за 12 грудня 2022 року
Головні теми газет:
- Темна зима в Україні
- Анкара закликає Москву виконати угоду 2019 року щодо Сирії
- Європа надає Києву кредит у 18 мільярдів євро на 2023 рік
- Російський безпілотник прирікає Одесу на морок і холод
- Німеччина на порозі найбільшої у столітті лавини біженців
- В Україні загинуло 400 неповнолітніх і майже тисяча поранених
- Війна в Україні була домінантою під час вручення Нобелівської премії»
- Україна веде переговори з Берліном про бойові танки
- 1,5 мільйона людей в Україні залишилися без світла через російські атаки
- План втечі Путіна
- Ізраїль: Якщо Іран отримає ядерну зброю, може статися що завгодно
- Українські військові протягом ночі знищили готельний комплекс, у якому перебували десятки російських військовослужбовців, за допомогою далекобійної артилерії, наданої США
- Зусилля боротьби з хворобами постраждали від війни в Україні, каже Білл Гейтс
- Мабуть, найбільш ненависний мер в Україні. Він здав своє місто, Куп’янськ без бою, але росіяни все одно знущалися над ним
- У Молдові проплачені протести та тиск Росії
- Удар безпілотника вивів з ладу Одеський порт
Франція
«La Croix» – «Україна вночі»
Пошкодженні енергомережі України через російські удари змушують киян боротися із щоденними відключеннями електроенергії.
«20 minutes» – «Темна зима в Україні»
Маючи лише кілька годин електроенергії та опалення на день, мирні жителі готуються до важких місяців.
«Le Monde» – «Непропорційні репресії противників Росії»
Іллю Яшина, одного з останніх діячів, які виступили проти режиму, було засуджено в п’ятницю. Інші антивоєнні голоси очікують вироку за дискредитацію армії.
«Le Soir» – «Європа надає Києву кредит у 18 мільярдів євро на 2023 рік»
«Les echos» – «Україна, енергетика, навколишнє середовище: промисловість зіткнулася з потрясіннями»
Відновившись після пандемії 2021 року, світова промисловість цього року скоротила свої інвестиції більш ніж на 20%. Наслідки війни в Україні та енергетична криза перетасовують карти.
Велика Британія
«The Independent» – «Секретна зброя України»
У тилу ворога звичайні громадяни ризикують життям, щоб допомогти дати відсіч Росії.
«i» – «Коти війни» – Домашні тварини в окопах
«FT» – «Помічник Байдена критикує американські сланці»
Відмова сланцевих груп США збільшити буріння на тлі війни в Україні була названа «антиамериканською» головним радником Білого дому з енергетики.
Іспанія
«El Pais» – «Російський безпілотник прирікає Одесу на морок і холод»
Російська атака за допомогою кількох безпілотників на Одесу на світанку в суботу прирікає регіон України, який омивається Чорним морем, на темряву. Близько 1,5 мільйона людей залишилися без світла, і українська влада визнає, що усунення збитків займе два-три місяці.
«ABC» – «Німеччина на порозі найбільшої у столітті лавини біженців»
Через війну в Україні прибуло понад 1,3 мільйона переміщених осіб, що перевищує показник великої міграційної кризи 2015 року.
«La Vanguardia» – «Росіяни наступають по всій лінії фронту на Донбасі»
Італія
«l identita» – «ХРОНІКИ ДОНБАСУ»
Репортаж з Донецька. З відео та фото. Українські вибухи ЗМІ видавали за російські. І це ще одне обличчя війни, яку ніхто не хоче бачити в Італії. Зроблена із мертвих цивільних цілей. І страх…
Ватикан
«Losservatore romano» – «В Україні загинуло 400 неповнолітніх і майже тисяча поранених. Все більш трагічний баланс»
Тим часом у Києві не виключають повного блекауту
Понад 400 і більше 800. Найсумніша сума загиблих і поранених неповнолітніх з 24 лютого по сьогоднішній день створює кривавий образ майже розтерзаної місяцями війни, а нині скутої морозами України.
Австрія
«Der Standard» – «Ціль на Росію»
Атаки українських безпілотників на Росію викликають занепокоєння у населення та тиск на господаря Кремля Володимира Путіна.
Данія
«Politiken» – «Війна в Україні була домінантою під час вручення Нобелівської премії»
Німеччина
«Passauer Neue Presse» – «Україна веде переговори з Берліном про бойові танки»
Україна говорить, що найближчим часом буде оголошено про подальші поставки німецької зброї в Україну. «У прямих розмовах нас запевнили у більших поставках зброї та боєприпасів. Згодом ми разом оголосимо, яких саме, – сказав виданню Welt am Sonntag посол України Олексій Макеєв. – Крім того, ми продовжуємо переговори про постачання танків Marder і Leopard», – додав посол. Канцлер Шольц поки відмовився постачати танки Leopard 2. Найголовніший союзник, США, тепер дав зелене світло на доставку. “Це рішення Німеччини”, – заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
Португалія
«Diário de Coimbra» – «1,5 мільйона людей залишилися без світла через російські атаки»
Швеція
«Aftonbladet» – «Ось план втечі Путіна»
«Ноїв ковчег» відвезе Путіна до Південної Америки. Це план втечі, якщо Росія програє війну проти України, пише американський Newsweek.
За даними журналу, президент Росії запустив свій план втечі «Ноїв ковчег». Особа, яка розповсюдила цю інформацію, — колишній кремлівський спічрайтер Аббас Галлямов, який також є політичним аналітиком.
За словами Галлямова, який посилається на “надійне джерело”, Кремль з весни працює над запасним планом на випадок програшу у війні з Україною. У «Ноїв ковчег» Володимир Путін раніше включив кількох своїх найближчих людей.
– Я зазвичай не передаю так внутрішню інформацію, але сьогодні роблю виняток. По-перше, я повністю довіряю джерелу, а по-друге, це хвилююча інформація, – пише Галлямов у своєму Telegram-каналі.
Планується, що «Ноїв ковчег» перенесе російську еліту в Південну Америку, можливими країнами називають Аргентину або Венесуелу. За даними Newsweek, на ранньому етапі Китай також був серед варіантів.
– Як видно з назви, мова йде про пошук нових земель, куди можна помандрувати, якщо стане зовсім некомфортно у вашій рідній країні. Найближче оточення президента не виключає, що він програє війну, втратить владу і його доведеться швидко кудись евакуювати, пише Галлямов, який з 2018 року живе в еміграції в Ізраїлі.
За словами його джерела, саме Юрій Курилін, топ-менеджер російської нафтогазової компанії «Роснафта», практично готує потенційну евакуацію до Венесуели.
– Цього літа він формально звільнився [з “Роснафти”] і тепер повністю присвячує себе “Ноєвому ковчегу”. Має американське громадянство і хороші зв’язки.
Згідно з розслідуваннями Newsweek, Курилін досі працює в «Роснафті».
– На жаль, мої джерела не мають більш детальної інформації, але сказаного достатньо, щоб зрозуміти, що коли Росія каже, що «все йде за планом», важливо уточнити, за яким планом. Здається, планів не один, каже Галлямов.
Крістіан Гернер, почесний професор історії Лундського університету, відкидає інформацію Галлямова.
— Це малоймовірно. Він повинен залишатися в країні, що б не сталося. Це чиста спекуляція. Коли хтось каже, що він має джерела у Кремлі, це стає часом плутанини. Той, хто поширив ці чутки, припускає, що вони стануть загальновідомими в Росії. Тоді Путін не зможе цього зробити, але тоді його потрібно відмовити це зробити. Це частина психологічної гри, і єдине вірне, що певним чином позиції Путіна зараз під загрозою, каже він.
Гернер не вважає розумним, що Путін може втекти куди завгодно, якщо його усунуть від влади в РФ, то мирним шляхом, щоб він погодився піти, або буде якесь захоплення влади всередині Кремля.
Він більше вважає, що йдеться про якийсь удаваний маневр, щоб створити у росіян враження, що Путін невпевнений у собі.
Ні в “Роснефти”, ні в МЗС Росії не прокоментували інформацію про “Ноїв ковчег”.
Туреччина
«Daily Sabah» – «Анкара закликає Москву виконати угоду 2019 року щодо Сирії»
Президент Реджеп Таїп Ердоган вчора підтвердив своєму російському колезі Володимиру Путіну важливість виведення сирійського крила терористичного угруповання РПК, YPG, за 30 кілометрів (18,6 миль) на південь від її кордону з Сирією відповідно до угоди 2019 року.
Підкресливши, що сепаратистська діяльність PKK/YPG на півночі Сирії та терористичні атаки проти Туреччини тривають, Ердоган сказав, що відповідно до Сочинської угоди 2019 року важливо очистити кордон від терористів на глибину щонайменше 30 кілометрів. Заклик прозвучав після того, як турецька та російська делегації провели політичні консультації та розглянули регіональні питання в Стамбулі в четвер і п’ятницю, коли Анкара підтвердила свої очікування, що Москва виконає свої обіцянки щодо виведення терористів PKK/YPG з сирійсько-турецького кордону.
Делегації на чолі із заступником міністра закордонних справ Седатом Оналом та його російським колегою Сергієм Вершиніним обговорили двосторонні зв’язки, чорноморську угоду щодо експорту зерна та регіональні питання.
Колонка: «Нова можливість для сирійського народу – та Росія»
Якщо дивитися на теплі стосунки між Туреччиною та Росією в Чорноморському регіоні, можна подумати, що ці дві країни бачать все віч-на-віч. Завдяки цим теплим відносинам те, що Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш описав як «маяк на Чорному морі», дозволило Україні експортувати понад 12 мільйонів тонн зерна та інших продуктів харчування (переважно до європейських країн, але суть не в цьому). Незабаром і Росія почне експортувати своє зерно та добрива.
Туреччина є єдиною європейською країною, яка має добрі відносини та відкриті канали зв’язку з Росією, незважаючи на її непохитну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Постійна і рішуча відмова Туреччини від анексії Росією українських територій, зокрема Кримського півострова, має засмутити деяких людей у Москві та змусити президента Росії Володимира Путіна «підняти брови». Проте настільки ж наполеглива позиція президента Реджепа Тайіпа Ердогана, за його словами, «ірраціональній політиці щодо Росії» дозволила Туреччині стати зачинателем «мирної дипломатії», яка показала приклад для світу. Тому вчора Ердоган розмовляв з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським про зміцнення та розширення масштабів зернового коридору.
Але поговоріть з будь-якою людиною на вулиці в прикордонних провінціях південної Туреччини, і ви дізнаєтеся про Росію, і ці слова будуть такими ж критичними щодо Росії, як і щодо США. Це тому, що місцеві жителі вздовж цих кордонів несуть основний тягар того, що Сансом Мілтон, науковий співробітник Центру конфліктів і гуманітарних досліджень, називає російськими примхами разом з мільйонами сирійців.
Пан Мілтон звинувачує Росію в утриманні сирійського народу в заручниках. З 2014 року сирійці, особливо ті, хто виступає проти режиму Башара Асада, залежать від допомоги волелюбних людей світу, організованих через резолюцію Ради Безпеки ООН з початку конфлікту, більш як десять років тому. Транскордонний механізм діє з 2014 року, а останнє продовження з липня 2021 року, що давав дозвіл на доставку рятувальної допомоги до північно-західної Сирії з Туреччини, закінчується до нового року. Останнє розширення основного каналу гуманітарної допомоги до Сирії було складним компромісом, який не підтримали США, Велика Британія та Франція.
Ізраїль
«The Jerusalem Post» – «Якщо Іран отримає ядерну зброю, може статися що завгодно»
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії заявив у неділю, що арабські сусіди Ірану в Перській затоці діятимуть для зміцнення своєї безпеки, якщо Тегеран отримає ядерну зброю.
Непрямі американсько-іранські переговори щодо порятунку ядерного пакту 2015 року між світовими державами та Іраном, з якого Вашингтон вийшов у 2018 році, зайшли у глухий кут у вересні. Керівник ядерної програми ООН висловив стурбованість нещодавньою заявою Тегерана про те, що він збільшує потужності зі збагачення.
«Якщо Іран отримає оперативну ядерну зброю, всі ставки будуть зірвані», — сказав принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд в інтерв’ю на полях Всесвітньої політичної конференції в Абу-Дабі, коли його запитали про такий сценарій.
«Ми перебуваємо в дуже небезпечному просторі в регіоні… Ви можете очікувати, що регіональні держави, безумовно, будуть дивитися на те, як вони можуть забезпечити свою власну безпеку».
Ядерні переговори зайшли в глухий кут, оскільки західні держави звинуватили Іран у висуненні необґрунтованих вимог і зосередилися на російсько-українській війні, а також на внутрішніх заворушеннях в Ірані через смерть під вартою 22-річної Махси Аміні.
ОАЄ
«The National» – «Зусилля боротьби з хворобами постраждали від війни в Україні, каже Гейтс»
Конфлікт в Україні ускладнив викорінення поліомієліту, заявив учора філантроп та співзасновник Microsoft Білл Гейтс.
На заході, присвяченому каталітичній благодійності в Нью-Йоркському університеті Абу-Дабі, він сказав, що деякі донори скоротили свою допомогу.
Натомість гроші витрачалися на оборону та допомогу у відновленні життя біженців.
Він сказав, що політична поляризація в США також завдає шкоди зусиллям боротьби з хворобами, включаючи Covid-19.
“США впоралися з пандемією не краще, ніж багато інших країн”, – сказав він.
“Необхідно провести багато душевних пошуків. Чому Центри контролю за захворюваннями не можуть працювати краще?».
Він сказав, що світові необхідно покращити стратегії для прогнозування, виявлення та запобігання майбутнім пандеміям.
США
«Wall Street Journal» – «Український удар по готелю «Levels», який використовувався для розміщення російських військ»
ХЕРСОН, Україна. Українські військові протягом ночі знищили готельний комплекс, у якому перебували десятки російських військовослужбовців, за допомогою далекобійної артилерії, наданої США, у той час як нові удари російських безпілотників продовжували погіршувати стан електроенергетичної мережі України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що 1,5 мільйона людей в Одеській області, на півдні України, залишилися без світла після страйків у суботу ввечері. Лише критична інфраструктура була підключена до електромережі, сказав він, додавши, що відновлення роботи може зайняти більше часу, ніж після попередніх атак.
У неділю в Україні продовжували лунати сирени повітряної тривоги, оскільки Росія завдала нових ударів.
На відео обстрілу української артилерії готелю в окупованому Росією місті Мелітополі видно палаючі будівлі, а також мертвих і поранених російських військових серед уламків. Російські та українські канали соціальних мереж повідомляли про десятки постраждалих, але повідомляли про різну кількість загиблих.
Мер Мелітополя Іван Федоров написав у своєму Telegram-каналі, що в ударі «засмажили» до 200 російських військових. Призначений Росією губернатор регіону повідомив про десятки поранених і двох убитих.
Україна використовує надану США далекобійну артилерію, або «Хімар», щоб спробувати розірвати концентрацію російських військ за лінією фронту, аби Москва не могла маневрувати своїми силами для нападу. Удар по готельному комплексу в
Мелітополі, що на південному сході України, приблизно в 50 милях від Азовського моря, виявився на межі радіусу дії боєприпасів Himars, поставлених США.
Але поки що Україна змогла створити лише обмежений захист від кампанії Москви з ракетних атак і атак безпілотників.
«New York Times» – «У Молдові проплачені протести та тиск Росії»
Обмеження газу Москвою викликають гнів проти прозахідного лідера
У Молдові не вистачає природного газу з Росії та електроенергії з української енергомережі, зруйнованої ракетами. Молдовани були настільки стурбовані рахунками за комунальні послуги, що стрімко зростають, та періодичними відключеннями електрики, що, за словами мера невеликого містечка на півночі країни, жителі ледве стримують свій гнів.
«Вони зупиняють мене на вулиці та запитують: «Коли ми можемо піти на ще одну акцію протесту?», — сказав мер Оргєєва Павло Вережану, описуючи те, що він назвав громадською люттю проти прозахідного центрального уряду та його нездатністю домовитися з Росією щодо стабільних постачання дешевої енергії.
Але є й інша причина, через яку люди так прагнуть протестувати: їм платять за те, щоб вони приєдналися до галасливих щотижневих мітингів, що відбуваються з вересня в столиці Кишиневі, закликаючи до усунення президента Молдови Маї Санду, колишньої співробітниці Світового банку. Тому що найбідніша країна Європи зараз поза орбітою Москви.
Проплачені протести проти президента та її ухилу у бік Заходу організовані політичною партією мера та проросійською силою на чолі з його попередником Іланом М. Шором, засудженим шахраєм і втікачем, який, за словами офіційних осіб, працює над тим, щоб перетворити енергетичну кризу на політичну, яка загрожує уряду.
Гнів з приводу високих цін на енергоносії вирує в Європі вже кілька місяців, даючи Москві те, що вона вважає своєю найкращою надією на підрив громадської підтримки України, і чинячи тиск на західні уряди, щоб вони відмовилися від свого засудження російського вторгнення.
Дружні до Росії активісти вкрай лівих і правих допомогли мобілізувати протести проти високих цін на енергоносії в Чехії, Німеччині та інших європейських країнах. Але ці демонстрації були менш частими і набагато менше фінансувалися, ніж щотижневі мітинги і часто щоденні флешмоби протесту в Молдові, країні, яка особливо вразлива через свій давній політичний, економічний і мовний розкол.
Росія не лише викликала громадське невдоволення в Молдові через скорочення енергопостачань, а й, діючи через місцевих союзників, таких як пан Шор, виплеснула це невдоволення на вулиці.
«The Washington Post» – «Запеклі претензії до Криму роблять шанси на угоду примарними»
Після дев’яти місяців смертей і руйнувань ключ до закінчення війни Росії проти України лежить на скелястому, що омивається морем, півострові Крим з його вапняковими плато та рядами тополь, який Росія незаконно анексувала у 2014 році.
Саме у Криму у лютому 2014 року, а не у лютому 2022 року, почалося вторгнення Росії та окупація України. А президент України Володимир Зеленський наполягає на тому, що лише повернення Криму завершить війну і Україна переможе своїх російських загарбників.
“Його повернення означатиме відновлення справжнього світу, – заявив Зеленський у жовтні. – Російський потенціал агресії буде повністю знищений, коли український прапор повернеться на своє законне місце — у міста та села Криму».
Але для президента Росії Володимира Путіна анексія Криму стала опорою його спадщини, яка впаде, якщо він втратить півострів.
«Los Angeles Times» – «Мабуть, найбільш ненависний мер в Україні»
Він здав своє місто без бою, але росіяни все одно знущалися над ним.
Ракетно-артилерійський обстріл міста Харків почався наприкінці лютого. Сирени повітряної тривоги наповнювали повітря, а машини швидкої допомоги кричали вулицями.
У результаті обстрілу ряди багатоповерхових житлових будинків не підлягають ремонту, а тисячі людей заполонили вулиці та продиралися через затори до залізничного вокзалу, щоб уникнути шаленого бліцкригу Володимира Путіна.
Але приблизно за 70 миль на південний схід, у набагато меншому містечку Куп’янськ, не було ні раптового бомбардування, ні жорстокого хаосу. 27 лютого мер міста, політично дружній з Росією, поговорив з російським командиром по телефону.
Ракетно-артилерійський обстріл Харкова розпочався наприкінці лютого. Сирени повітряної тривоги наповнили повітря, і машини швидкої допомоги з виттям гасали вулицями.
Внаслідок обстрілів ряди висотних житлових будинків не підлягали ремонту, тисячі людей вийшли на вулиці та пробилися через затори до залізничної станції, рятуючись від запеклого бліцкригу Володимира Путіна.
Але приблизно за 70 миль на південний схід, у набагато меншому містечку Куп’янську, не було ні раптового бомбардування, ні жорстокого погрому. 27 лютого мер міста, політично дружній Росії, розмовляв телефоном із російським командиром. А потім просто здався.
Багато хто з приблизно 27 000 мешканців Куп’янська евакуювалися, а українські війська, ослаблені російським вторгненням, уже відступили, щоб захищати Харків. Вони зруйнували міст, щоб уповільнити поступ російських військ, але, як кажуть, мер Геннадій Мацехора вказав армії вторгнення альтернативний шлях до міста.
«У разі відмови місто буде атаковане з усіма наслідками, що випливають», — заявив мер у відеозверненні з мерії. Обіцяв, що все повернеться на свої кола. Школи, лікарні, продовольчі магазини – все залишиться відкритим, сказав він, але під російським прапором.
Але нічого не було нормально. Хоча угода з дияволом, можливо, врятувала життя мирних жителів, капітуляція мера розв’язала для Куп’янська нове пекло — ознака того, що навіть в тих поодиноких випадках, коли українці швидко капітулювали, путінським силам цього вторгнення було недостатньо. Путін, схоже, мав намір повністю підкорити українців волі Росії.
І так само, як мер став символом зради, інші містяни, зокрема один лікар, стали уособленням того, що означає протистояти окупантам.
Через кілька днів після капітуляції мера невеликий натовп розгніваних беззбройних демонстрантів спробував відтіснити російські війська. Розмахуючи українськими прапорами та транспарантами, натовп блокував і переслідував бронетехніку, що вторглася, але вогонь і сльозогінний газ швидко розігнали їх.
Під час окупації десятки громадян були ув’язнені, піддані тортурам та допитам. А коли у вересні до Куп’янська повернулися оновлені українські сили, російські військові, що відступають, направили на місто свою артилерію, внаслідок чого тисячі людей залишилися без даху над головою, без медичної допомоги і багатьох основних послуг, які більшість світу вважає нормальними.
Росія планувала використовувати Куп’янськ як регіональну штаб-квартиру та вузли постачання, тому що це важливий вузол залізниць та автомобільних шляхів та адміністративний центр регіону з населенням понад 120 000 осіб.
Російські військові розклеїли на будинках і вздовж головних вулиць рекламні щити зі здоровими, щасливими сім’ями та усміхненими дітьми, які говорять: «Ми один народ із Росією». Окупанти патрулювали квартали, переучували вчителів, переробляли шкільні програми, взяли під контроль комунікації та найняли місцевих колабораціоністів для обслуговування служб. Росія планувала викорінити українську ідентичність.
«Це було жахливо, коли тут російський комендант, всюди солдати та машини», — згадує Ілана Трач, торговиця, яка втратила магазин під час бомбардувань відкритих ринків, а тепер торгує одягом просто зі свого позашляховика. «В інших селах було гірше», — продовжила вона, знаючи про різанину та руйнування прилеглого Ізюма та інших міст. — Але й тут було негаразд. Усі залишалися вдома. Ми не знали, що станеться».
Вулиці були безлюдними більшу частину дня. Мешканці не знали, як довго триватиме окупація і чи повернуться колись українські сили оборони.
Протягом першого тижня російські розвідники почали налаштовувати сусіда проти сусіда… Були зібрані імена тих, хто підтримує Україну та може бути ветераном української війни. Ця мережа заповнила міський відділ поліції аж 170 ув’язнених у дюжині тюремних камер, збудованих на 36 осіб.
Колишні в’язні згадують крики від тортур, які всю ніч луною розносилися коридорами, коли в’язнів просили підписати документи про присягу на вірність Росії і доносити на інших, які виступають проти окупації.
«Вони змушували людей співати українських пісень, а потім били їх, — згадує доктор Євген Сінько, який провів у в’язниці понад два місяці. – І били їх, аж поки вони не заспівали б російськихі пісеньі”.
Нещодавно, осіннім днем, над Куп’янськом лив дощ, коли місцевий міліціонер акуратно відмирав двері колишнього РВВС та СІЗО. Українські гаубиці гуркотіли вдалині за російськими позиціями.
Офіси та тюремні камери тепер перетворилися на примарні руїни, спочатку розкрадені росіянами, які в останню хвилину пограбували та знищили докази, а потім ракетами, що прилетіли, які завершили цю роботу. Обірвана проводка та освітлення звисають зі стелі, як голі гілки мертвих дерев. Всі вікна розбиті, а меблі обдерті, порвані та порізані. В одній кімнаті лежить купа спалених документів, в іншій купа обмундирування.
Тут пахне сечею, екскрементами, димом та мокрими гниючими уламками.
Протигаз, модифікований для тортур, лежить на зеленому кріслі з м’якою оббивкою в бічному кабінеті. Фільтр було від’єднано, а дерев’яні диски з буквою «Z» заблокували отвори для очей з кожного боку. Акуратно намальований фломастером символ СС для Schutzstaffel, нацистської воєнізованої організації Адольфа Гітлера. Є також дивні відображення застарілого фендому хеві-металу: “Metallica”, “Deep Purple” та “Ozzy Osbourne”.
Колишні в’язні миттєво впізнали маску, побачивши фотографії. За їхніми словами, мундштук прикріплювали до шлангу і тримали над вогнем, що димився, або гарячим феном. Полонені, майже всі вони солдати чи ветерани українських сил оборони, були змушені доносити на Україну та надавати інформацію про сусідів.
Синько, лікар, який перебував у в’язниці, не здивувався, побачивши фотографії під час інтерв’ю у своєму кабінеті. Він кивнув, впізнаючи, а потім відкрив на своєму телефоні фотографію теслярського напилка довжиною 8 дюймів.
— Це через зуби арештантам протягали, — сказав він м’яким, розміреним голосом.
Синько виріс у Куп’янську. Одружений, має доньку та у свої 30 років очолив місцеву лікарню з 800 співробітниками, які обслуговують регіон. Після вторгнення люди у військовому зеленому одязі без відзнак заарештували його вдома, накинули на голову каптур і одягли на нього кайданки. Він сказав, що вони обшукали його будинок у пошуках флешок з даними та вкрали його ноутбук, мобільні телефони та 7000 доларів готівкою, перш ніж доставити його до в’язниці.
Синько сказав, що готовий працювати за умов перемир’я як українець, але не під російським прапором. У цьому була проблема. Шістдесят відсотків співробітників лікарні погодилися з ним та розраховували на лідерство Синька. За словами Синька, на вимогу, щоб він зняв відео на YouTube для пропаганди, від чого він відмовився, російські тюремники регулярно били його палицями та трубками.
Потім, так само раптово, як він потрапив у полон, за два місяці його звільнили. Росіяни привели його до мосту, що веде із міста, і Синько попрямував до Харкова. Його сім’я залишалася під вартою у Куп’янську.
І так було протягом кількох місяців, поки не повернулися українські сили, підкріплені новою технікою від західних союзників. Відхід Росії з Харкова та околиць перетворився на хаотичну втечу, оскільки її військові кинули своє обладнання і пограбували те, що можна було забрати.
Українці звільнили Куп’янськ 9 вересня. Але тільки-но росіяни, відступаючи, форсували річку Оскіл, вони повернули артилерію і почали обстрілювати Куп’янськ, руйнуючи обласну лікарню, мости, житлові будинки, заводи, адміністративні центри та громадські ринки. Десятки будівель залишаються пошкодженими та без вікон. Вулиці посипані сміттям.
Електрика та опалення працюють періодично, якщо взагалі працюють. Багато хто покладається на тимчасові продовольчі кухні.
Руйнування того, що Росія вважала за своє, миттєво нагадала спустошенням того, що її військові чинили по всій Україні.
“Я ніколи більше не хочу бачити цих росіян, – сказала одна торговка, яка тепер продає фермерські продукти зі своєї машини. – Подивіться, що вони зробили. Вони м’ясники. Я українка. І це ніколи не зміниться».
Зважаючи на все, так і сталося з колишнім мером, який здав своє місто росіянам. Його давно нема.
Куп’янчани сміються, коли його згадують. “У мене немає слів для нього без лайки”, – сказав один.
Нормальне, що він обіцяв, так і не повернулося. Навіть зараз Росія регулярно обстрілює місто та зруйнувала тимчасову лікарню.
Незабаром після російської окупації на вулицях ширилися чутки, що мер почав красти гуманітарну допомогу та продавати її на чорному ринку. Український уряд уже звинуватив у державній зраді наступного дня після того, як він здав місто, потім росіяни заарештували його і посадили у в’язницю за спекуляцію.
Коли російські ракети знищили Куп’янську поліцейську дільницю та в’язницю, він втік. Ніхто не знає, куди втік мер.
Дехто каже, що він купив собі проїзд до Росії. Дехто каже, що він помер в Україні.
Канада
«The National» – «Удар безпілотника вивів з ладу Одеський порт»
Український порт Одеса не працював у неділю після останньої російської атаки на енергосистему регіону, заявив міністр сільського господарства Микола Сольський, додавши, що зернотрейдери не очікують на припинення експорту.
За його словами, два інші порти — Чорноморськ і Південний — уповноважені вивозити зерно з України в рамках угоди між Росією та Україною працюють частково.
“Чорноморський порт зараз працює приблизно на 80 відсотків від пропускної спроможності”, – сказав Сольський агентству Рейтер телефоном.
Понад 1,5 мільйона людей на півдні Одеської області залишилися без електрики після того, як російські безпілотники вразили два енергооб’єкти, заявив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні пізно ввечері в суботу.
Сольський сказав, що Одеський порт на цей час не працював, бо ще не включили електрогенератори. За його словами, зернотрейдери продовжували відвантажувати зерно через два інші порти.
«Проблеми є, але про жодне призупинення відвантажень ніхто з трейдерів не говорить. Порти використовують альтернативні джерела енергії», – сказав Сольський.
З жовтня Москва завдає масованих ударів ракетами та безпілотниками по енергетичній інфраструктурі України.
Влада Одеської області заявила, що електрику для населення міста буде відновлено «найближчими днями», а повне відновлення мереж може зайняти два-три місяці.
