Переніс понад 10 операцій після поранення: ветеран відновлюється у реабілітаційному центрі Дніпра
Після важких поранень на фронті багатьом захисникам доводиться заново вчитися ходити, рухатися й жити без постійного болю. Відновлення може тривати місяцями або навіть роками й потребує роботи цілої команди фахівців. Історія ветерана — далі.
У реабілітаційному центрі Дніпра повторний курс відновлення проходить 43-річний Дмитро. До війни чоловік працював майстром-червонодеревником. Вперше доброволець став на захист країни ще у 2015 році. На другий день повномасштабного вторгнення знову долучився до війська.
«Я організував своїх друзів, знайомих, я зі своїм рідним братом пішов, кума за собою потягнув. У нас пішла велика компанія. Я єдиний, хто мав якийсь бойовий досвід, тому пішов організувати, бо колективом зручніше захищатись, діяти і протистояти ворогам. Потрапив до нашої Територіальної оборони, складної тероборони, яка в процесі реорганізувалася і стала частиною Збройних сил України», – Дмитро – ветеран, який відновлюється після поранення.
У листопаді 2022 року під час виконання бойового завдання на Вугледарському напрямку Дмитро перебував на передових позиціях і потрапив під ворожий обстріл.
«Я попав під обстріл ворожої техніки і поряд було приземлення, попадання танку і мене зачепило осколками, тому що вдарило буквально по самій позиції переді мною», – пригадує військовий.
Чоловік отримав тяжкі осколкові поранення. Під час евакуації Дмитро стікав кров’ю, через це побратими кілька разів думали, що він помер.
«Була і рука, і грудна клітина, і лопатка, і будемо так казати, виносили, вивозили в тяжкому стані, тому що була така вірогідність, що міг не дожити. Я розмовляв, спілкувався пізніше з побратимами вони кажуть, що навіть не знали, коли вивозили, ти живий я чи ні. Дуже багато крові втратив, ще в процесі всього, операцій, лікування. Мабуть літрів 5-6 десь, плазми влили, так що можна сміливо сказати що в мене багато крові української нації, маленька збірна України», – каже Дмитро.
Після поранення Дмитро переніс понад десять операцій на руці. Через травми лікарям також двічі довелося проводити ендопротезування кульшових суглобів. Перший курс реабілітації став для чоловіка одним із найважчих етапів.
«Перші навантаження були дуже тяжкі, я боровся сам з собою, заставляв працювати над собою, працювали зі мною і травматологи, і реабілітологи, і психологи, емоційно-психологічний стан був майже на грані», – пригадує ветеран.
Вже тиждень Дмитро проходить повторний курс відновлення. Після останньої операції фахівці допомагають йому зміцнити м’язи, відновити ходу та повернути функцію травмованої руки.
«Я бачу кращі результати, і фізичні, і більше впевненості в ходьбі, і в руці я більше став рукою обслуговувати, і почав адаптуватися» – ділиться Дмитро.
«У нього і травмування нижніх кінцівок, і верхньої кінцівки, зниження сили м’язів, амплітуди рухів, порушення функцій ходьби. Трошки кульгає і відчуває біль, тому що дуже багато є поранень, і, звісно, вони заважають жити. Ми працюємо з силовими тренуваннями, для того, щоб збільшити м’язову силу, і також на витривалість, тому що дуже часто, коли пацієнти проходять багато операцій, у них кардіо-респіраторна витривалість дуже знижена, тому ми займаємося два рази на день, і в нас кардіо і силові», – розповідає фізична терапевтка Дар’я.
Паралельно з Дмитром працює і психолог.
«З самого початку в нього був дуже чіткий запит, що він би хотів відмінити своє життя. Тому ми робили все по когнітивно-поведінковій терапії. Те, що він потребував просто для того, щоб він відчував свою значимість, він відчував, що його емоції важливі, що він сам по собі важливий. Навіть між курсами в нього були різні психічні стани, іноді погіршення. Але на даний момент я можу сто відсотків сказати, що він дуже стабілізувався», — клінічна психологиня Вікторія.
Попереду ветерана чекає тривале відновлення. Втім, головну мету Дмитро вже визначив — допомагати побратимам, які після поранень проходять той самий шлях, що й він.
