ОЗУ Олександра Петровського звинувачують у замахах на вбивства і рейдерстві
Колишній власник дніпровської «Володарки», швейної фабрики ім. Володарського, розповів про те, хто позбавив його майна і намагався вбити. Це ім’я у Дніпрі вже чули серед звинувачень в історії з іншим замахом — на життя однієї з міських активісток…
Дмитро Фоменко, бізнесмен: «Вибух у моєму автомобілі, разом зі мною, дав зрозуміти мені, що ця пропозиція була не зовсім мирною. Мій автомобіль став повністю зруйнованим, але мені чудом вдалося вижити. І після цього я дуже добре зрозумів з ким я маю справу».
Дмитра Фоменка, бізнесмена з Дніпра, намагалися вбити за його небажання співпрацювати зі злочинним угрупованням. Колишній президент ЗАТ «Фінансовий союз банк» свого часу став власником швейної фабрики «Мрія», чим додатково зацікавив охочих до нерухомості.
Дмитро Фоменко, бізнесмен: «Коли мій рівень став декілька більше середнього, я на собі побачив і відчув ОПГ Наріка та Еміля — це було запрошення Наріка до його дому на Динамо, в нього приватний будинок. Був обід, обіймання і пропозиції вирішувати уся питання, які мене хвилюють. Але ділитися будь-яким результатом з цією ОПГ».
Власне, фабрики Фоменка таки позбавили — через заочне засідання суду між двома незнайомими людьми.
«За легендою, умовна Особа-2 — Малахов Юрій Іванович і його поручитель — ТОВ «ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД», майном якого управляє за договором ТОВ «РІЕЛТІ-ГРУП» Дмитра Фоменка, позичають 600 тисяч доларів. Гроші беруть начебто у Особи-1 — Олійника Олександра Анатолійовича. Гроші не віддають, тому залишаються винні майже 30 мільйонів гривень Особі-4, якій позичальники відступили право повернення боргу. За нього віддати було погоджено майно компанії — будівлю на Барикадній».
Власне — колишню «Володарку». Ніхто проти заочного засідання не виступив, окрім реального власника фабрики.
Дмитро Фоменко, бізнесмен: «Рейдерський захват «Володарки» відбувався за таким сюжетом: до Бабушкінського суду лягла бумага співвідношень між одним вантажником АТБ та бомжем, якого зовсім немає, що один в одного запозичив 600 тисяч доларів 10 років тому, і за 10 років один одному ніхто гроші не віддав. Але поручником за бомжа, який взяв ці гроші, виступив мій юрист Вадим Калошин, який вів справу по об’єкту «Володарки. І якимось чином він виступив поручителем за цим об’єктом, хоч не мав ніяких відношень від права власності на цей об’єкт. І Тамара Шевцова, колишня суддя, яку за хабарництво прибрали з суду, вона приймає рішення заочне. Мене не визиває в суд, тому що це відразу на поверхню підніметься питання виносу рішення, що замість повернення боргу в 600 тисяч доларів треба віддати цей комплекс, який коштує близько 10 мільйонів доларів. Ця абсурдна річ для нормального судді здається зовсім неможливою. Але наша апеляція, голова суду нашої апеляції відома. Вона не побачила ніяких заперечень цієї абсурдної історії. За одну ніч перед захватом «Володарки» вони провели перереєстрацію».
До речі, заочний суд визначив вартість набагато меншою — у 24 мільйони гривень. Була спроба оскаржити це рішення в апеляції, але там навіть провадження відкривати не стали.
Інші активи Дмитра Фоменка захоплювали більш тривіальним способом — кілька разів вчиняючи замах на його життя.
Дмитро Фоменко, бізнесмен: «Вперше — це було викрадення мого сину, і запросили викуп. Потім — це був ось цей взрив у моєму автомобілі. Трете — це через кілька років після цього, коли вони захопили мій отель Хоум Хотел (Home Hotel) в Буковелі. Для того, щоб я не чинив опору, вони облили кислотою обличчя мого водія, який випадково сів на моє місце. І тепер хлопець не бачить. І останній раз — це у 2018 році на мене троє напали позаду. Зламали 4 ребра, струс мозку і т.д. Тому кожні рік-два вони це робили, як натяк, щоб я зрозумів, що боротись проти них немає сенсу. А останній технологія — це штучні кримінальні справи, які заводить прокуратура та поліція на абсурдні речі. Наприклад, остання кримінальна справа стосується мого будинку, який я побудував і проживав зі своєю сім’єю. Але ця справа на тему, що я маю надію викрасти цей будинок. Тобто сам у себе я намагаюсь викрасти цей будинок. І за цією справою вони бажають екстрадиції мене в СІЗО Дніпра, де вони панують — Нарік, Умка і Еміль».
Угруповання Олександра Петровського, Наріка, вважає відповідальним за замах на своє життя і відома у Дніпрі активістка Наталія Ешонкулова. Нагадаємо, у липні минулого року її під квартирою перехопили нападники, порізали обличчя, руки, побили по голові, зламали носа.
Наталія Ешонкулова, громадська активістка, жертва замаху: «Це все люди банди Олексанра Петровського та Умки — Сергія Олійника. Вони працюють разом. Тому того ж Мархасіна не можна розглядати окремо. Бо він не зміг би сам проводити свою рейдерську діяльність, уникаючи покарання».
Напад на Наталію наразі кваліфікують як умисне вбивство, тривають судові розгляди. Заслуховують перших свідків, але до кінця ще далеко.
Дмитро Фоменко тим часом звернувся до президента через переслідування його, навіть за кордоном. Своїми потенційними палачами він вважає відомих поплічників Петровського — перформансного активіста Дениса Розова, мітингаря Вадима Мірошника та їх колегу Дмитра Смолянського. Також на самого Фоменка відкрито кримінальне провадження щодо того самого готелю в Буковелі.
Дмитро Фоменко, бізнесмен: «Нарік з Емілем порушують кримінальну справу, що нібито я дав не ті документи до суду львівського, і я підробив ці документи. І це, мабуть, кримінальна справа, і слідчі не мали ніякого інтересу шукати ці документи. Їм потрібен був привід для того, щоб мене притягнути до кримінальної відповідальності. І з одного з таких приводів мене таки два тижні протримали у СІЗО, де з мене знущались і давали зрозуміти, щоб я припинив супротив».
Нині в стінах колишньої фабрики Володарського вирує життя: безліч кафе, магазинів, бізнес-центр. Не менш активною залишилася і діяльність злочинного угруповання Петровського у Дніпрі, вважає Дмитро Фоменко.
Дмитро Фоменко, бізнесмен: «Вони не просто продовжують, вони нагулюють ще більше і більше. Розумієте, коли ми бандиту даємо привід не мати відповідальності, він наступний шлях буде робити більш абсурдно, більш нагло. Сьогодні вони можуть до кожного зайти не просто в офіс, не тільки на підприємство, а й в його квартиру або дім. І за 15 хвилин тут же жильців можуть викинути з будинку».
