Окупанти здаються в полон

Російські окупанти здаються у полон, дезертують і біжать з поля бою. Маємо десятки кадрів полонених військових РФ — всі вибачаються і жалкують, що приїхали. Наші журналісти зібрали матеріали з різних куточків України, щоб показати глядачам, які вони насправді — військові держави-агресора.

“Я Астахов Дмитрий Михайлович, являюсь уроженцем Кемерово, Кемеровской области”.

“Я Подолев Евгений Витальевич, 08.11.1994 года рождения, город Прокопьевск, Кемеровская область”.

Росіяни у полоні наших воїнів — виловили їх біля Києва. Обидва з СОБРу, поліцейського спезназу, і без досвіду воєнних дій. Завдання отримали перед тим, як перетнути кордон з Україною.

“Задача была одна – захватить Киев. Выдвинуться туда и захватить”.

Тепер жаліються і просять вибачення перед українцями. Та чи щиро?

“О содеянном раскаиваюсь, сожалею. Призываю не делать этого росийских военослужащих, сотрудников, не нападать на братские народы”.

“Скажи Слава Україні!”

“Ну парни, ну че вы… Слава Україні!”

Іще один «загублений». Цей з Ленінградської області. Теж з другом, який не розуміє, що тут робить.

“Мама, папа, я не хотел сюда ехать. Заставили”.

Змусили, тому дезертують. Готові вбивати своїх товаришів по службі.

“Готов”.
“За нас, правильно? Готов одеть форму?”
“Так точно”.
“И бить, с..а, их. Готовы?”
“Готов”.

Всі окупанти, як один, кажуть: «Не знали куди їдемо, воювати не хотіли, змусили».

“Я в плену, мам”.
“Говори где”.
“Как это?”
“Так это. На Украине в плену”.
“А как ты туда попал?”
“Сказали ехать на Украину, мы поехали, мам, никто ничего не знал”.
“И че делать?”
“Я не знаю че делать”.

А цей загарбник приїхав з Нижнього Новгороду «вчитись».

“Выехал на учения, попал сюда”.
“Я понял, слышал такую х…ю в августе 14-го”.

Щоправда, є й ті, хто говорить більш відверто.

“Когда приехали в Украину?”
“24 февраля”.
“С какой целью?”
“Захват територий”.

Росія відправляє на війну недосвідчених, «зелених» салаг. Цьому окупанту немає і 20 років. Цей приїхав із Дагестану — йому 25. Ще один — плаче. Певно, теж не знав, куди його відправили. Один з загарбників взагалі, як каже, мав завдання просто перевезти бензовози, та куди везти, ніхто йому не сказав. Тож, певно, також заблукав.

У той же час в Росії відхрещуються від війни, називаючи її «спецоперацією в Україні». Денацифікація і демілітаризація, звітують кремлівські пропагандисти, проходить із успіхом. Показують кадри вогню у Гостомелі, спілкуються з експертами з невизнаних республік, розповідають нісенітниці про фашистів на вулицях Києва. Та не показують російських полонених, які, можливо, ще вчора думали, що їдуть денацифікувати Україну. А тепер просять вибачення і дезертують.