«Одній Інні потрібне футбольне поле, іншій — планшет»: Філатов розповів про зустрічі з містянами

Міський голова Дніпра Борис Філатов розповів про дві зустрічі з Іннами, які попросили його про допомогу. Одна мріяла про футбольне поле, інша — про планшет.

У дописі мер пояснив, чому зараз місто не може дозволити собі реалізовувати всі бажання містян, розповів про складну ситуацію з бюджетом, майбутній опалювальний сезон, демографічні проблеми та щоденні ворожі атаки.

«Про Інну та Інну.

…

Їжджу Містом. Зустрічаюся з людьми.

Безумовно, всю сьогоднішню програму ми готували так, аби залишити атмосферу родинного свята, і при цьому уникнути аж надто масових зібрань. 

Бо ці кляті обстріли не закінчуються. 

На так званому «Райончику», де вже не залишилося й сліду від колись захаращеної та депресивної місцини, до мене підходить жіночка. 

Каже:

«Здравствуйте, Борис Альбертович. Я — Инна»

«Здравствуйте, Инна»

«А Вы знаете, что у нас в городе множество детей занимается футболом?»

«Конечно знаю»

«Нам нужно футбольное поле!»

«Извините, Инна. Футбольного поля до конца войны точно не будет. У нас серьезные проблемы с бюджетом»

«Что Вы имеете ввиду?»

«То, что у нас хотят отнять еще 4 миллиарда гривен реверсной дотации и 4% ПДФО. Поэтому не то что на футбольное поле, а и на первоочередные нужды денег, скорей всего, не будет»

«НАМ НУЖНО ФУТБОЛЬНОЕ ПОЛЕ!!! И вообще, мы столько заплатили за парковки, что футбольное поле можно было бы и построить»

«Извините, Инна. Я всегда честен с горожанами. Не будет Вам футбольного поля. Я всегда обещаю то, что могу выполнить. Что не могу — не обещаю»

Образилася.

…

Інні до ср@ки, що ми маємо катастрофічну ситуацію з бюджетом. 

Що попереду у Міста опалювальний сезон і основне зараз — забезпечити в оселях людей водопостачання та тепло. 

Бо всі розуміють, росія і далі нас обстрілюватиме. 

Інні до ср@ки, що у нас величезні проблеми з демографією. 

Дітей стає все менше, і зараз ми думаємо закривати деякі садочки та школи. 

Або ж збільшувати класи. 

Бо далі тягнути освітню систему, вибудувану ще за радянських часів, стає вже просто неможливо!

Інна не замислюється над тим, як щодня пацаки «вибивають» нам склади з їжею та ліками, АЗС та решту систем життєзабезпечення. 

Інні до ср@ки…

Вона просто хоче футбольне поле.

…

Їду далі.

Уже в іншому сквері зустрічаю дівчинку, яка попри весь навколишній гамір зосереджено щось малює.

«Добрий день. Я — Інна»

«Добрий день, Інно. Це часом не у Вас сьогодні день народження?»

Мовчить.

Дістаю планшет в подарунок.

Мовчить. 

Починає плакати. 

Підходить мати Інни. 

«Здравствуйте, Борис Альбертович. Мы из Константиновки. Наконец-то я увидела Вас вживую. Теперь моё сердце спокойно. Такого подарка мы не ожидали».

…

Ці історії невигадані. 

Просто збіг обставин. 

Одній Інні конче потрібне футбольне поле. 

Інша Інна просто давно мріяла про власний планшет. 

…

На жаль, я не можу зробити всіх щасливими. 

Свій хрест я несу вже майже 12 років. 

Із них фактично половину — під час повномасштабної війни. 

Може це й не хрест. 

А лише велика каменюка відповідальності, котру я, наче той Сізіф, змушений перти вгору. 

Навіть якщо вона періодично намагається мене розчавити. 

Я знаю стільки, що пересічним людям не розповісти й половини. 

І цей тягар не дає мені спати вночі. 

Але кожного разу, коли я виходжу до вас, своїх земляків, мені потрібно усміхатися…

…

Тож, коли вчергове ви зустрінете мене десь у Місті, будь ласка, не просіть у мене нічого. 

Аби я не відмовляв і не ображав вас.

Мене можна любити чи не любити. 

Утім я завжди з вами відвертий. 

І я просто далі роблю все можливе й неможливе, аби наше Місто встояло…

Ще раз зі Святом!», — написав Борис Філатов.

Читайте також: Ворог утретє за день атакував одне з підприємств Дніпра