Об’єднанні спільною метою: як різні покоління дніпрян допомагають нашим захисникам?!
Від найменших до людей поважного віку — дніпряни вже майже 4 роки не зупиняються у допомозі нашим захисникам. Хтось власноруч виготовляє для воїнів теплі речі, хтось збирає та здає на переробку кришечки, щоб на виручені кошти придбати дрони. Одні майструють паверанки з маленьких акумуляторів, тоді як інші донатять, донатять і ще раз донатять. Щодня кожен робить свій внесок, вкладаючи частинку душі у спільну справу.
Від спідньої білизни, шкарпеток та килимків до маскувальних сіток та ортопедичних подушок – усе це народжується тут, у невеличкій кімнаті, де поважні панянки руху «Бабусі для ЗСУ» з великою майстерністю створюють вироби для наших оборонців
Серед працьовитих майстринь – пані Любов. У березні 2022 року вона була вимушена виїхати з рідного Лисичанська. Переїхавши до Дніпра, без роздумів, долучилась до волонтерства.
«Ми робимо сітки, кавери, кікімори, нарізку. А вдома я плету килимочки — хлопці називають їх «піддупниками» для бронетранспортерів, танків, бліндажів. Зараз хлопці просять ставити килимочки біля тапчанів, біля ліжечок, щоб не босими ногами вставати на землю, а на килимочки», — сказала учасниця руху «Бабусі для ЗСУ» Любов Зайцева.
Понад 400 майстринь на 8 локаціях роблять сітки, кікімори та шиють теплий одяг на фронт. Також виготовляють подушки, які допомагають оборонцям під час реабілітації.
«Ми перебуваємо в одному з наших відділів у районі, де можна побачити наших бабусь, які працюють, щоб допомогти воїнам. Цей рух виник на базі послуг соціальної адаптації — спочатку як підтримка людям, щоб легше переживати складні моменти, приймати ситуацію та відчувати себе корисними. Так і з’явився цей волонтерський рух», — повідомила директорка Дніпровського міського територіального центру ДМР Ольга Мешко.
Молодь також не пасе задніх, а навпаки – активно долучається до підтримки нашого війська. На базі Молодіжного центру вони створюють власні волонтерські ініціативи. Серед них – проєкт «FrontPower», де перетворюють одноразові електронні сигарети на павербанки.
«Його вистачає на те, щоб зарядити рацію, телефони та все, що необхідно для їх користування. Військові кажуть: усе їм подобається, але є певні плюси й певні мінуси. Звичайно, мінус — це недостатній об’єм павербанку, але ми це компенсуємо тим, що його можна спокійно покласти в рюкзак — він не займає багато місця і не важкий», — розповів керівник проєкту «FrontPower» Азад Мамедов.
Над створенням зарядних пристроїв щоденно працює близько 60 людей. Серед них — і Поліна, яка долучилася до проєкту з першого дня.
«Мені подобається розуміти, що я дійсно можу своїми руками допомогти нашому війську, зробити внесок, перебуваючи зараз у тилу. Мені подобається те, що наше виробництво розростається; спочатку у нас була мала кількість людей, а зараз їх усе більше й більше», — додала заступниця керівника проєкту «FrontPower» Поліна П’ятниця.
За час свого існування молодь Дніпра виготовила понад 600 павербанків та зібрала півтори тонни одноразових пластикових виробів. Пункти прийому працюють у десяти містах України, тож кожен охочий може долучитися до доброї справи.
На іншій локації також кипить робота. Хлопці та дівчата сортують пластикові кришечки, які приносять небайдужі мешканці до найближчих пунктів прийому. Потім їх передають на переробку, а на виручені кошти закуповують дрони для ЗСУ.
«Ця програма потрібна для того, щоб кожен міг допомогти Збройним Силам, адже кришечки — це матеріал, який у кожного є під рукою. Достатньо просто поставити в під’їзді п’ятилітрову пляшку або коробочку: сусіди чи колеги кидають їх туди, а потім ви передаєте їх нам — поштою або приносите на станції прийому», — розповів голова проєкту «Батальйон кришечки» Вітольд Чабан.
Молодіжний центр поєднує волонтерські ініціативи з освітніми та молодіжними проєктами, роблячи підтримку ЗСУ частиною своєї щоденної роботи.
««Студентська весна» — дуже класна ініціатива для студентської молоді. Це традиційні змагання для наших студентів, і вже кілька років поспіль ми передаємо машини, адже у цього проєкту є призовий фонд: всі студенти, які перемагають, скидаються, і ми передаємо автівки для наших військових», — розповіла керівниця відділу проєктного менеджменту Молодіжного центру Дніпра Марія Волошина.
Долучаються до доброї справи й наймолодші дніпряни. У одному з позашкільних закладів міста малеча разом із педагогами та батьками передає смаколики та малюнки військовим, аби підтримати їх і подякувати за захист.
«Наші воїни допомагають нам жити зараз тут, насолоджуватися життям, а ми також повинні їм допомагати різними продуктами. Я відчуваю тепло та трішки смутку, бо це для мене важливо», — сказала вихованка Центру дитячої та юнацької творчості «Крила» ДМР Каміла.
У закладі такі акції проходять регулярно. Дітки із задоволенням долучаються до благодійних зборів, самостійно проявляючи ініціативу.
«Ми робили поробки, малювали малюнки, і сьогодні зібралися, щоб передати все це нашим захисникам — на передову й у лікарні, де лежать поранені солдати. Харчові набори різноманітні: печиво, цукерки, кава, чай, смаколики — усе, що забажає дитина, вона вкладала в ці пакети», — розповіла директорка Центру дитячої та юнацької творчості «Крила» ДМР Людмила Михайлова.
Також на базі позашкільного закладу працює гурток «Чарівний бісер», де юні вихованці власноруч створюють старовинні українські прикраси та обереги.
«Він дуже зручний, його можна покласти до кишені. Коли є вільний час, нашим Збройним Силам України можна дістати його та подивитися, яка гарна ялинка, і зрозуміти, що їх чекають вдома. Це дуже потрібно, бо на війні немає їхньої родини, а так ми можемо їх підтримати і показати, що ми завжди з ними та дуже їх цінуємо», — додала вихованка Центру дитячої та юнацької творчості «Крила» ДМР Альона Корейко.
З перших днів великої війни дніпряни всіх поколінь — від найменших до людей поважного віку — роблять усе можливе, щоб наблизити мир в Україні та допомогти тим, хто виборює нашу незалежність на полі бою.
Читайте також: На межі можливого: робота дніпровської лікарні в умовах війни
