Новий початок: Дніпро дає роботу вимушеним переселенцям

Новий початок. Після повномасштабного вторгнення рф, з різних куточків країни до Дніпра приїхали люди, які були вимушені полишити рідні домівки. Тут вони знайшли прихисток, допомогу та роботу. Серед них історії українок, співробітниць Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, які попри війну та з вірою в перемогу продовжують боротися за щасливе майбутнє.

Інна Назаревич родом з Попасної.

Інна Назаревич, співробітниця управління соціального захисту населення: «Ми прожили 8 років на лінії розмежування. Якось попривикли, що біля нас є такі сусіди «гарні». Жили, місто відбудовувалось. Я взагалі збиралася на роботу. Діти в школу. Сильний обстріл був 3 березня. Попало мені в дев’ятиповерхівку. Ми ховалися у підвалі. Потім шість днів ховалися в бомбосховищі».

Аби зберегти життя, разом з чоловіком та двома дітьми була вимушена тікати з рідного міста.

Інна Назаревич, співробітниця управління соціального захисту населення: «В квартирі посипались вікна, а у будинку лежав нерозірваний снаряд. І ми, можна сказати, в чому стояли, що в машину покидали, і виїхали».

Спершу родина Інни опинилася в Хмельницькій області, а на початку квітня переїхала до Дніпра.
Тут жінка, яка 17 років пропрацювала помічницею судді, отримала роботу в Управлінні соціального захисту населення.

Інна Назаревич, співробітниця Лівобережного управління соціального захисту населення ДМР: «Сюди я прийшла у юридичний відділ головним спеціалістом правової та кадрової допомоги за контрактом. Потім з’явилася вакансія у відділі контролю, перевірки, перерахунку та призначення виплат. І я перейшла вже на постійну. Дуже гарний колектив. Дівчата прийняли, як свою».

У Маріуполі Олена Федосова мешкала поблизу Азовсталі. Наприкінці березня жінка полишила героїчне місто. Аби дістатися Дніпра, де на сім’ю чекали родичі, жінці разом із рідними довелось пережити фільтрацію бойовиків так званої ДНР.

На новому місці пані Олена самостійно шукала роботу. Проте, нічого не вийшло. Тоді вона звернулася до дніпровського центру зайнятості.

Олена Федосова, співробітниця Лівобережного управління соціального захисту населення ДМР: «Я потрапила до нашого АНД району в управління соціального захисту. Спочатку були громадські роботи. Я виконувала різну роботу, яка була потрібна на той час. Після закінчення громадських робіт я залишилася на контракті на місці основного працівника працювати далі».

Олена Федосова запевняє: Дніпро готовий підставити плече у найскрутнішу мить.

Олена Федосова, співробітниця Лівобережного управління соціального захисту населення ДМР: «У нас був вибір, коли ми сюди приїжджали. Ми приїхали з друзями. Вони поїхали в Київ, а ми залишилися у Дніпрі. Тут можна отримати і захист, і притулок, і роботу, і абсолютно нічого не потребувати. Якщо ти прагнеш чогось, ти це тут отримаєш».

Впродовж 2022 року у Лівобережному управлінні соціального захисту населення на громадських роботах працювали близько 10 внутрішньо переміщених осіб.

Світлана Котищук, начальниця Лівобережного управління соціального захисту населення ДМР: «Вони працювали у нас за направленням Дніпровського міського центру зайнятості. З них три особи, які залишилися у нас працювати на постійній основі».

Загалом до підприємств та структур Дніпровської міськради через центр зайнятості працевлаштували майже 3 тисячі людей. З них близько 500 — вимушені переселенці.