Незаконна міграція: чи пов’язані начальник обласної Державної міграційної служби і шахрайські схеми міграції
Служба безпеки України блокує канала незаконної втечі ухилянтів з України чи не щодня. Але хто може залишити країні в межах закону? І чому міграційна служба не взялася за блокування незаконних переправ? Нині підвищення рівня шахрайських міграцій пов’язують з діяльністю криміналітету та навіть кадровими змінами в обласній службі. Тож, чи пов’язані начальник обласної Державної міграційної служби і шахрайські схеми міграції?
Кількість українців, охочих «переправитися» через кордон нелегально, тільки росте. Виявилося, що в нашій країні є навіть охочі незаконно вирушити до рф! На Сумщині прикордонники разом зі співробітниками Служби безпеки України та Національної поліції затримали осіб, які переправляли нелегалів через державний кордон України на територію росії. Згадана «послуга» з нелегального перевезення коштувала до 1500 доларів США. Серед клієнтів зловмисників були як громадяни України, так і країни-агресора, повідомили в МВС України.
Днями СБУ заблокувала ще чотири канали втечі ухилянтів за кордон. В ході слідчо-оперативних дій в Закарпатській, Львівській та Сумській областях затримано 15 організаторів нелегальних трафіків. За різні суми грошей вони обіцяли своїм клієнтам безперешкодний перетин держкордону. У середньому «прайс» становив від 1,5 до 8 тисяч доларів з особи, залежно від регіону проживання.
І тут питання: куди дивиться обласна міграційна служба? У ЗМІ її нового очільника пов’язують саме з підвищенням рівня міграційних злочинів. Та що відомо про Богдана Чегіля, який нещодавно очолив міграційну службу Дніпропетровщини?
Цікавим у біографії Богдана Чегіля є саме період його роботи у Мелітопольській ДБР. Від цієї посади його відсторонили через службове розслідування.
Свого часу Мелітопольський олійноекстракційний завод став героєм конвертаційної афери. В ході досудового розслідування встановлено, що особи отримали за грошову винагороду паспорти громадян України та ідентифікаційні коди. Зареєструвались у якості фізичних осіб-підприємців, діючи в інтересах заводу. Так створили 46 фіктивних ФОПів. Відкрили у відділенні ОТП Банку розрахункові рахунки, конвертували упродовж 2016-2019 років грошові кошти товариства в готівку в сумі 81 360 539 грн.
Богдан Чегіль чомусь закриває цю справу, будучи заступником директора Мелітопольського ДБР, і повертає заводу вилучену в нього готівку на суму 17 мільйонів гривень та 700 000 доларів. На думку тодішнього в.о. директора ДБР пана Соколова, закриття кримінального провадження було незаконним. Ба більше – частина грошей зникла.
Тому пана Чегіля відсторонили. З травня 2020 року по червень 2021 він через суд намагався скасувати накази про проведення службового розслідування, внаслідок якого його було усунуто з посади. Але 25 вересня 2020 року на цю посаду, за підсумками відкритого конкурсу, призначили іншу людину. А пан Чегіль у грудні 2021 року очолив Державну міграційну службу в Дніпропетровській області.
Чи врахував хтось такі «здобутки» Богдана Чегіля, питаємо в головному офісі Державної міграційної служби через запит. При цьому у здобутку начальника обласної Міграційної служби чимало майна.
Ні, звичайно, сам він фактично нічим не володіє. Однак дружина колишнього прокурора є власницею будинку та земельної ділянки в Нікополі. Площа цього житла 217 кв.м. Право користування будинком має і Богдан Іванович. Також він користується кімнатою та квартирою в місті Дніпро. Власником квартири вказана Рената Аркадіївна Ромаш. Така ж історія з автівкою: власних автомобілів у родини немає, втім, подружжя має право користування іншими авто. Наприклад, Богдан Чегіль користується Volkswagen Passat 2013 року. Власником авто є його батько — Іван Чегіль. У своїх деклараціях за 2014, 2015, 2016, 2017 та частину 2018 року впливовий прокурор вказав трохи більше 1,1 млн грн заробітної плати. Серед заощаджень у власності Богдана Івановича є 320 тисяч грн готівки.
Чи законно вони зароблені? Чудове питання, щоб поставити його самому пану Чегілю. І ми так і зробили — у офіційному запиті серед інших питань. Проте виявилося: відповідати на нього — не в компетенції очільника міграційної служби області. Хоча воно стосується його особисто. Тепер чекаємо на реакцію Києва.
