(Не) жіночі професії: які посади обіймають жінки у Дніпрі під час великої війни
Жінки – потужний кадровий потенціал під час великої війни. Яна Бондаренко уже три місяці працює охоронницею в одному із супермаркетів Дніпра.
«Я вирішила спробувати себе у цій справі спонтанно. Не дивувалась, що це здебільшого чоловіча професія. Тут мене навчили, тут дуже дружний колектив. У мої обов’язки входить пильнування за роботою персоналу супермаркету та за покупцями. Якщо людина не оплатила товар, я нагадую за це. За три місяці роботи був лише один випадок: покупець під дією оковитої вів себе неподобно. Але я за допомогою комунікації змогла заспокоїти покупця. До цього працювала касиркою, адміністратором у декількох торговельних мережах», — розповіла дівчина.
Нині у мережі супермаркетів, де працює Яна, — 35 жінок обіймають посади, на яких завжди брали чоловіків.
«Це охоронниці та фахівчині з обробки м’яса. Відсутність профільної освіти не стає перешкодою у працевлаштуванні жінок на уже колись «чоловічі» професії. Ми перенавчаємо чи навчаємо з нуля власним коштом. Розуміємо, робота не з легких і фізично, і морально. Але вони пораються, а ми зі свого боку максимально підтримуємо наших працівниць. Нині відкриті вакансії охоронців, розкладників товару, керівників магазинів тощо. Можна знайти їх на нашому сайті», — прокоментував керівник відділу по роботі з персоналом супермаркетів «Varus» Фелікс Матюшин.
Зараз немає такої сфери, яка б не відчувала «кадровий голод».
«Чоловіки боронять нашу країну на фронті. Їхні робочі місця від початку повномасштабного вторгнення почали опановувати жінки. Навіть роботодавці, які раніше до цього ставилися скептично, тепер залучають жінок у професії, що традиційно вважалися «чоловічими». Торік нові робочі місця знайшли 240 тисяч українок та українців, з них 158 тисяч (66 % — жінки. У системі служби зайнятості діють центри професійно-технічної освіти для підготовки саме дорослого населення. Торік навчання в них проходили 25,2 тис. жінок. Серед них були й ті, які навчалися на машиністок котельні, водійок трамвая, тролейбуса, верстатниць деревообробних верстатів, електрозварниць ручного зварювання і не тільки. Також діє програма «ваучер на навчання», яка дає право безкоштовно отримати спеціалізацію. Так торік отримали ваучер на навчання за різними професіями 12,9 тис. жінок в країні», — прокоментувала Тетяна Янушкевич, очільниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
До того ж дедалі частіше у Дніпрі замість чоловіків можна побачити жінок-операторок АЗС. Приклад — Тетяна Кривошей.
«Я зрозуміла, що треба нині йти працювати операторкою АЗС, бо хлопці воюють. Треба їх заміняти. Тут, у прифронтовому місті. Важко у навчанні на новий фах для мене не було, адже я водійка з 35-річним стажем. З важкого у цій професії – постійно на ногах. Але треба працювати на перемогу України», — каже жінка.
«До повномасштабного вторгнення у нашому регіоні у нашій мережі була тенденція – у компанії працювали 50 % чоловіків та 50 % жінок. А нині, коли наші працівники боронять Україну на фронті, у нас працюють 80 % панянок. З початку повномасштабного вторгнення більше ніж 1 000 наших працівників мобілізовано. Ми продовжуємо їм виплачувати заробітну плату (загальна сума вже сягнула 300 млн грн) та чекаємо їхнього повернення в наші нафтовидобувні, переробні й заправні підприємства. На жаль, 39 співробітників повернулися на щиті», — розповів Сергій Кириченко, начальник Дніпровського регіонального управління мережі АЗС «Укрнафта».
На АЗС теж є вакансії.
«Ми потребуємо операторів АЗС, касирів, менеджерів. Усіх навчаємо теж власним коштом», — додав Дмитро Грищенко, менеджер з управління Дніпровського регіонального управління мережі АЗС «Укрнафта».
