Навіть фашисти під час Другої світової не стріляли по пожежникам – поранений під час ракетного удару по Дніпру рятувальник
У лікарнях Дніпра – 5 рятувальників, які потрапили під ворожий ракетний удар по місцевому аеропорту. Найважчу пацієнтку стабілізували. Стан інших медики оцінюють як середньої тяжкості. Поранені кажуть: агресор вчиняє гірше, ніж фашисти під час Другої світової. Проте не падають духом. Націлені якнайшвидше стати на ноги та повернутися до роботи.
«У найтяжчої пацієнтки множинні осколкові поранення, зокрема, й внутрішніх органів. Дівчину прооперували. Стан тяжкий, але стабільний. У решти госпіталізованих стан середньої важкості. В одного рятувальника осколками заділо ноги, у другого – плече, у третього – стегно. Ще один постраждалий – із черепно-мозковою травмою», – розповіла під час брифінгу в.о. директора департаменту охорони здоров’я ДніпроОВА Вікторія Кулик.
Серед постраждалих – начальник чергової зміни Ігор Гетало. Згадує: виїхали на виклик. Працювали. Гасили полум’я та розбирали завали.
«У той момент навіть не уявляли, що може трапитися така біда. Вибух стався від мене максимум метрів за 7. Взагалі не розумію, як ми залишилися живими», – сказав Ігор Гетало.
Вже коли виходив з приміщення, рятувальник знайшов пораненою свою наречену –прес-офіцерку ГУ ДСНС області Євгенію Дудку. Намагався її витягнути. Але підвели поранені ноги – впав поруч. Покликав хлопців на допомогу.
«Всі дуже переживали, що буде повторний приліт. Дякувати Богу, ми живі. Але, на жаль, один осколок Євгенії залетів під бронежилет. Серед нас вона отримала найсерйозніші травми. Зараз вже в свідомості. Так, ми поранені, але живі та не зламані», – наголосив Ігор Гетало.
Він додав, що російські окупанти вчиняють гірше, ніж фашистські загарбники під час Другої світової війни. Бо навіть тоді пожежні вважалися працівниками гуманітарної місії. По ним стріляти було заборонено. Вважає, що удар агресор завдав безпосередньо по ДСНСникам. Адже поряд не було військових.
Ще один поранений рятувальник, Микола Яковлєв. Сам із династії вогнеборців. Батько рятувальник, дідусь був водієм пожежного автомобіля, мама – диспетчер. УДСНС років 10. Це був його перший виїзд на ліквідацію наслідків ракетного удару. Пам’ятає шалений вибух.
«Я подумав, що треба тікати – може ще прилетіти. Вже пізніше впав і зрозумів, що зі мною щось негаразд. Глянув на штани – вони були всі посічені осколками. Заділо ліву ногу, осколок застряг і в правому стегні. Є велике бажання поламати руки й ноги тим, хто ці ракети запускає», – розповів Микола Яковлєв.
Попри все, запевнив, почувається чудово. Каже, рани заживуть. А далі треба продовжувати службу.
Ракетну атаку на Дніпровське летовище ворог здійснив 10 квітня двічі. Аеропорт та інфраструктура навколо повністю зруйновані.
Читайте також: Трагедія в Бучі очима очевидців
